Постанова № 40911313, 07.10.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2585/14

07 жовтня 2014 року 17год. 00хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник Федчук К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3доРеєстраційної служби Гощанського районного управління юстиції Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Реєстраційної служби Гощанського районного управління юстиції Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення Реєстраційної служби Гощанського районного управління юстиції Рівненської області від 14.08.2014 року №15141349 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №15273930 від 23.08.2014 року та зобов'язання вчинити реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 року провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування рішення Реєстраційної служби Гощанського районного управління юстиції Рівненської області від 14.08.2014 року №15141349 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень закрито на підставі п.2 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні позовній заяві, зокрема пояснив суду, що біржова угода купівлі - продажу нерухомості, укладена між позивачем та ОСОБА_4 зареєстрована на товарній біржі "Фенікс-М" 09.08.2001 року за реєстраційним №81нб-2001, вказана угода на момент її укладення не підлягала нотаріальному посвідченню, а отже рішення Реєстраційної служби Гощанського районного управління юстиції Рівненської області від 20.08.2014 року №15273930 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідач - Реєстраційна служба Гощанського районного управління юстиції Рівненської області позов не визнав, про що подав письмові заперечення. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні поданим запереченням, зокрема пояснив суду, що оскільки подана ОСОБА_3 біржова угода купівлі - продажу нерухомості від 09.08.2001 року не відповідала вимогам законодавства, державний реєстратор прав на нерухоме майно, керуючись ст.22 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868, прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Зазначив, що оскільки ОСОБА_3 не усунув недоліки протягом п'яти робочих днів, керуючись ч.3 ст.22 та п.5-4 ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор прийняв рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 20.08.2014 року №15273930. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 серпня 2001 року між позивачем та ОСОБА_4 укладена біржова угода купівлі - продажу нерухомості (а.с.8). Відповідно до умов вказаної біржової угоди ОСОБА_3 придбав житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Вказана біржова угода була зареєстрована на товарній біржі "Фенікс-К" 09 серпня 2001 року за реєстраційним номером № 81нб-2001.

08 серпня 2014 року позивачем подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка зареєстрована за реєстраційним №7717534. До заяви надано біржову угоду купівлі - продажу нерухомості від 09 серпня 2001 року та технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок (а.с.46-57).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Гуменюк Людмили Іванівни від 14.08.2014 року №15141349 зупинено розгляд заяви ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у зв'язку з неподанням усіх необхідних правовстановлюючих документів визначених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868 (а.с.6).

20.08.2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Гуменюк Людмилою Іванівною прийнято рішення №15273930 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв'язку з тим, що позивачем у п'ятиденний строк не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви (а.с.7).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд вважає за необхідне врахувати наступні вимоги чинного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п.1 ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Як вбачається з ч.2 ст.15 Закону України "Про товарну біржу" угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

З огляду на те, що біржова угода купівлі - продажу нерухомості, укладена між позивачем та ОСОБА_4 зареєстрована на товарній біржі "Фенікс-М" 09 серпня 2001 року за реєстраційним №81нб-2001, вказана угода на момент її укладення не підлягала нотаріальному посвідченню, а отже і в повній мірі відповідала вимогам чинного законодавства.

20 травня 2010 року Законом України №2275-17 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" стаття 15 Закону України "Про товарну біржу" була доповнена частиною 6, відповідно до якої речі, визначені індивідуальними ознаками, не можуть бути предметом біржової торгівлі. Отже, із прийняттям вказаних змін до Закону України "Про товарну біржу", житлові будинки, які безперечно наділені індивідуальними ознаками, перестали бути предметом торгівлі на товарних біржах.

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З огляду на викладене, біржова угода, яка була укладена між позивачем та ОСОБА_4, у відповідності до вимог частин 2 та 4 статті 15 Закону України "Про товарну біржу" не підлягає нотаріальному посвідченню.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначається Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868 (далі-Порядок).

Відповідно до п.36 Порядку, для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 37 Порядку визначено перелік документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно. Згідно п.п.1 цього пункту Порядку, таким документом є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

Таким чином, ОСОБА_3 для державної реєстрації права власності на нерухомість, якою являється житловий будинок, що розташований у АДРЕСА_1 подано всі необхідні документи, що передбачені п.п.36, 37 Порядку.

Крім того, з дослідженого у судовому засіданні витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №27658039 від 03 жовтня 2014 року вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстрований у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за іншим власником, відомості про обтяження вказаного об'єкту нерухомості відсутні також у Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.44-45).

Також, з дослідженої у судовому засідання відповіді комунального підприємства Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації №521 від 02 жовтня 2014 року вбачається, що житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою : АДРЕСА_1, зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_3 08 жовтня 2001 року (а.с.43).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірність прийнятого ним рішення.

Враховуючи наведене, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що винесене відповідачем рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 20.08.2014 року №15273930 є протиправним, а відтак підлягає скасуванню.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету у загальному розмірі 73,08 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Гощанського районного управління юстиції Рівненської області від 20.08.2014 року №15273930 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Зобов'язати Реєстраційну службу Гощанського районного управління юстиції Рівненської області зареєструвати за ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

Присудити на користь позивача ОСОБА_3 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 73,08 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Нор У.М.