Ухвала суду № 40908762, 09.10.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №589/5775/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Яковенко В. В.Номер провадження 11-кп/788/484/14 Суддя-доповідач - Олійник В. Б. Категорія - Умисне тяжке тілесне ушкодження

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2014 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Олійника В. Б.,

суддів - Крамаренка В. І., Матуса В. В.,

з участю:

секретаря судового засідання - Лобанової О.В.,

прокурора - Савостьянової Л.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні Блажка І.В., обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, від 9 липня 2014 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 раніше судимого:

1) за вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, від 16.12.2005 р., за ст. ст. 185 ч. 3; 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі;

2) за вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, від 13.04.2009 р., за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 12.01.2013 р. у зв'язку з відбуттям строку покарання,

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років

За ст. 185 ч. 3 КК України ОСОБА_3 виправданий за недоведеністю пред'явленого обвинувачення.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 75 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_3 обвинувачений за ст. 121 ч. 2 КК України у зв'язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року, близько 21 години, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в місці проживання своєї співмешканки ОСОБА_6 в АДРЕСА_2, Сумської обл., під час сварки з ОСОБА_6, що виникла між ними під час спільного вживання алкогольних напоїв, наніс їй удари руками, ногами та обухом сокири по різним частинам тіла, у зв'язку з чим ОСОБА_6 померла від гострого недокрів'я внутрішніх органів в результаті внутрішньої кровотечі внаслідок тупої травми живота з розривом печінки.

Також, за вироком суду ОСОБА_3 був виправданий за ст. 185 ч. 2 КК України за недоведеністю пред'явленого обвинувачення у зв'язку з тим, що органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачувався в тому, що він, в період часу з 23 січня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року, таємно викрав належні ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Нокіа Х3», вартістю 400 грн., мобільний телефон марки «Нокіа С2 - 03», вартістю 587,26 грн., електродриль марки «Енхель», вартістю 400 грн., шуруповерт акумуляторний в наборі, вартістю 800 грн., електролобзик марки «Фіолент», вартістю 500 грн., ДВД - програвач, марки «ВВК», вартістю 175 грн., конвектор марки «Сатурн», вартістю 264,65 грн., МП - 3 плеєр, вартістю 200 грн., ланцюжок із золота, вартістю 727,50 грн., обручку з золота, вартістю 1 933,87 грн., перстень з золота, вартістю 664,87 грн., сережки з золота, вартістю 1 782 грн., браслет з золота, вартістю 965 грн., всього на загальну суму 10 689,40 грн., але таке обвинувачення не було доведено судом.

На вирок суду надійшла апеляційна скарга від прокурора у кримінальному провадженні в якій не оспорюються висновки суду щодо доведеності вини та кваліфікації дій ОСОБА_3 за ст. 121 ч. 2 КК України та правильність призначення ОСОБА_3 покарання за цим законом про кримінальну відповідальність.

В той же час прокурор в своїй апеляційні скарзі, не ставлячи питання про скасування вироку в частині засудження ОСОБА_3 за ст. 121 ч. 2 КК України, просить ухвалити вирок судом апеляційної інстанції, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ст. 121 ч. 2 КК України більш суворе покарання чим визначив суд першої інстанції, а саме у виді позбавлення волі на строк 10 років.

Також прокурор в своїй апеляційній скарзі ставить питання про скасування вироку в частині виправдування ОСОБА_3 за ст. 185 ч. 2 КК України, мотивуючи свої апеляційні вимоги тим, що суд, допустивши неповноту судового розгляду, в повному обсязі, не з'ясувавши обставини справи, дійшов до незаконного висновку про недоведеність вини ОСОБА_3 за ст. 185 ч. 2 КК України. При цьому суд, виправдовуючи ОСОБА_3, не виклав у вироку мотиви необхідності виправдування в частині його обвинувачення за ст. 185 ч. 2 КК України.

Прокурор, прохаючи скасувати виправдувальний вирок в частині обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 185 ч. 2 КК України, ставить питання про ухвалення судом апеляційної інстанції нового вироку в цій частині обвинувачення, яким визнати ОСОБА_3 винним за ст. 185 ч. 2 КК України з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, а за сукупністю злочинів, на підставі ст. 70 КК України, просить призначити ОСОБА_3 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 10 років.

На вирок суду також надійшла апеляційна скарга від обвинуваченого ОСОБА_3 в якій ОСОБА_3, не оспорюючи висновки суду щодо доведеності його вини за ст. 121 ч. 2 КК України, ставить питання про пом'якшення призначеного йому покарання, шляхом визначення йому такого нижче нижчої межі санкції ст. 121 ч. 2 КК України, застосувавши ст. 69 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 мотивує свої апеляційні вимоги тим, що суд, призначаючи йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, не врахував, що він визнав себе винним у вчиненому, сприяв розслідуванню, має молодий вік.

Заслухавши суддю - доповідача щодо суті вироку та поданих апеляційних скарг, думку прокурора Савостьянової Л.В. про підтримку апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні та заперечення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_3, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 про підтримку свої апеляційної скарги та заперечення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та, піддавши аналізу мотиви апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з скасуванням вироку та призначенням матеріалів кримінального провадження до нового судового розгляду в суді першої інстанції.

Підставою для скасування вироку є допущення судом першої інстанції істотного порушення судом вимог кримінального процесуального закону, що перешкоджає ухваленню законного рішення.

У відповідності з ст. 374 ч. 3 п. 1 КПК України, у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи виправданою, формулювання обвинувачення яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, за яких суд відкидає докази обвинувачення.

В порушення вимог вказаного кримінального процесуального закону суд, виправдовуючи ОСОБА_3 за пред'явленим йому обвинуваченням за ст. 185 ч. 2 КК України, у мотивувальній частині вироку зовсім не навів мотивів за яких він відкинув докази обвинувачення, у зв'язку з чим вирок суду про виправдування ОСОБА_3 за ст. 185 ч. 2 КК України за недоведеністю його вини у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є незаконним.

При цьому колегія суддів позбавлена можливості вирішувати питання про ухвалення судом апеляційної інстанції нового вироку за пред'явленим ОСОБА_3 обвинуваченням за ст. 185 ч. 2 КК України, як того вимагає прокурор в своїй апеляційній скарзі, оскільки суд апеляційної інстанції може ухвалити новий вирок тільки на підставі досліджених доказів, за клопотанням прокурора, в порядку ст. 404 ч. 3 КПК України, які не досліджувались судом першої інстанції взагалі або не повністю, або з порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Так як клопотання про дослідження доказів судом апеляційної інстанції від прокурора не надійшло, колегія суддів за власної ініціативи не може досліджувати докази щодо пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення за ст. 185 ч. 2 КК України, перебираючи тим самим на себе функцію підтримки пред'явленого обвинувачення.

За наведених обставин, колегія суддів, не вирішуючи питання про ухвалення вироку за пред'явленим ОСОБА_3 обвинуваченням за ст. 185 ч. 2 КК України, враховуючи допущене судом порушення вимог ст. 374 ч. 3 п. 1 КПК України, скасовуючи вирок суду в частині виправдування ОСОБА_3 за вказаним обвинуваченням, вважає необхідним, у відповідності з ст. ст. 412 ч. 1; 407 ч. 1 п. 6 КПК України, призначити по матеріалам кримінального провадження новий розгляд у суді першої інстанції, тим самим частково задовольнивши апеляційні вимоги прокурора.

Колегія суддів, скасовуючи вирок суду за наведених обставин з призначенням нового судового розгляду матеріалів кримінального провадження, в той же час не може висловлювати свою думку про доведеність чи недоведеність вини ОСОБА_3 за пред'явленим йому обвинуваченням, так як в ході нового судового розгляду матеріалів, у відповідності з ст. 368 КПК України, питання доведеності чи недоведеності вини ОСОБА_3 повинен вирішувати суд першої інстанції.

Колегія суддів знаходить безпідставними вимоги прокурора про необхідність визначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі більшого за розміром ніж визначив суд, оскільки прокурор в своїй апеляційні й скарзі, ставлячи такі вимоги, в той же час не ставить перед судом питання про скасування вироку внаслідок м'якості призначеного покарання.

Колегія суддів вирішуючи апеляційні вимоги обвинуваченого ОСОБА_3 про пом'якшення йому призначеного покарання за ст. 121 ч. 2 КК України, перевіряючи законність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, та правильність юридичної кваліфікації його дій, вважає, що суд, засуджуючи ОСОБА_3 за ст. 121 ч. 2 КК України, допустив порушення вимог ст. 374 ч. 3 п. 2 КПК України, тобто істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило ухвалити законне рішення в цій частині обвинувачення ОСОБА_3

В порушення вимог ст. 374 ч. 3 п. 2 КПК України, суд, визнаючи ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, не виклав у мотивувальній частині вироку формулювання обвинувачення ОСОБА_3, визнаного судом доведеним, зокрема з зазначенням форми вини та мотивів кримінального правопорушення.

Крім того, суд, також порушуючи вимоги ст. 368 КПК України, ухвалюючи відносно ОСОБА_3 вирок за пред'явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, не вирішив питання про форму вини ОСОБА_3 в заподіянні потерпілій ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою настання її смерті та, не вирішив питання про мету ОСОБА_3 при заподіянні потерпілій ОСОБА_6 ударів.

Колегія суддів вважає, що допущене судом порушення вимог ст. ст. 374 ч. 3 п. 2; 368 КПК України, є істотним, що позбавляло суд прийняти законне рішення щодо пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення за ст. 121 ч. 2 КК України, у зв'язку з чим вирок суду в частині засудження ОСОБА_3 за 121 ч. 2 КК України не може вважатись законним, а тому він належить до скасування з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції на підставі ст. ст. 412 ч. 1; 415 КПК України, оскільки колегія суддів в ході апеляційного розгляду матеріалів кримінального провадження, виходячи з змісту апеляційних вимог, позбавлена можливості виправити допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону.

Колегія суддів, скасовуючи вирок суду за наведених підстав, в той же час позбавлена можливості вирішити апеляційні вимоги обвинуваченого ОСОБА_3 щодо визнання призначеного йому покарання суворим, так як, у відповідності з ст. 368 КПК України, суд першої інстанції при новому судовому розгляді повинен вирішити питання про призначення відносно ОСОБА_3 покарання, з урахуванням вимог ст. 65 КК України, в разі доведення його вини за пред'явленим йому обвинуваченням за ст. 121 ч. 2 КК України.

Керуючись ст. ст. 404; 405; 407; 409; 412; 415; 418; 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченого ОСОБА_3, задовольнити частково.

Вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, від 9 липня 2014 року, відносно ОСОБА_3, скасувати з призначенням нового судового розгляду в Шосткинському міськрайонному суді Сумської області іншому складі судді.

СУДДІ:

Олійник В. Б. Крамаренко В. І. Матус В. В.