Ухвала суду № 40908256, 13.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4763/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

13 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Старової Н.Е., Чаку Є.В., при секретарі - Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маядо» до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маядо» звернулось до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови № 3-0808/2 від 08.08.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

13 жовтня 2014 року в судовому засіданні, відповідно до статті 125 КАС України, головуючим було приведено до присяги перекладача.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що в серпні 2013 року посадовою особою Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області на підставі статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI та пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, проведено позапланову перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Маядо» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва - заводі з виробництва профілю з ПВХ, розташованого за адресою: вул. Радгоспна, буд. 38, смт. Велика Димера, Броварський район, Київська область.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 08.08.2013, в якому зафіксовано ряд порушень позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Зокрема, контролюючим органом встановлено, що на території заводу з виробництва профілю з ПВХ виконано роботи зі спорудження складу для сировини ПВХ зі збірних залізобетонних конструкцій розміром 96,0 м х 84,0 м., дробилки розміром 36,0 х 12,0 м., станції технічного обслуговування автотранспорту діючого підприємства розміром 21,0 х 12,5 м. без затвердженої проектної документації. При цьому, експлуатація наведених вище будівель і споруд здійснюється позивачем без прийняття їх в експлуатацію у встановленому порядку, що є порушенням вимог статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI.

На підставі акта перевірки посадовою особою відповідача винесено постанову від 08.08.2013 № 3-0808/2, якою на підставі вимог пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР до позивача за експлуатацію об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, застосовано штраф у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат, що становить 424390,00 грн.

При визначенні розміру штрафу, який в силу приписів Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР залежить від категорії складності об`єкта будівництва, відповідач керувався даними листа філії ДП "Укрдержекспертиза" у Київській області від 26.06.2013 № 163, в якому наведено інформацію про приналежність об`єкта будівництва - заводу з виробництва профілю з ПВХ до об`єктів IV категорії складності.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Частиною 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 39 цього Закону, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приписами ч. 5 цієї статті, датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

В силу вимог ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).

Так, відповідно до зазначеного Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проводити перевірку стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі під час застосування будівельної продукції; залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли професійну атестацію; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо та відеотехніки.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену, зокрема, Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Так, п. 6 ч. 2 ст. 2 цього Закону передбачено, що за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірах, що визначений цією нормою та залежить від категорії складності об'єктів (I категорія складності - вісімнадцять мінімальних заробітних плат; II категорія складності - сорок п'ять мінімальних заробітних плат; III категорія складності - дев'яносто мінімальних заробітних плат; IV категорія складності - триста сімдесят мінімальних заробітних плат; V категорія складності - дев'ятсот мінімальних заробітних плат).

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що правопорушення у вигляді експлуатації об'єкта будівництва, не прийнятого в експлуатацію, полягає у невиконанні обов'язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (для об`єктів I - III категорій складності шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, для об`єктів IV і V категорій складності - видачі сертифіката) до початку його експлуатації.

Експлуатація об`єкта будівництва за своїм змістом є діяльністю з використання будівлі (споруди) згідно з функціональним призначенням.

Таким чином, визначена п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, може стосуватися лише тих суб'єктів містобудування, які після закінчення будівництва об`єктів та до початку їх використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію.

Крім того, розмір санкцій за вчинення наведеного вище правопорушення залежить від категорії складності об`єктів, що не прийняті суб`єктом містобудування до експлуатації у встановленому чинним законодавством порядку.

Частинами 2 - 3 ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Відповідно до п. 5 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 557, до IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: 1) розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб; 2) становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об'єктом; 3) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення.

Цим же Порядком передбачено, що віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником.

Водночас, під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат (пункт 7 Порядку).

Експертизою в силу приписів статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" вважається діяльність фахівців-експертів, які мають відповідні кваліфікаційні сертифікати і за дорученням замовника надають висновки щодо відповідності проектних рішень вимогам законодавства, державним нормам, стандартам, будівельним нормам і правилам та які несуть відповідальність за достовірність наданих висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, спірною постановою № 3-0808/2 від 08.08.2013 позивача притягнуто до відповідальності за експлуатацію не прийнятих у встановленому законом порядку в експлуатацію об'єктів будівництва - складу для сировини ПВХ зі збірних залізобетонних конструкцій, дробилки та станції технічного обслуговування автотранспорту.

Однак, жодних доказів на підтвердження факту завершення будівництва вказаних об`єктів, що є підставою для введення їх в експлуатацію, представником відповідача суду не надано.

Крім того, будь - яких належних та допустимих доказів, що свідчать про експлуатацію позивачем цих будівель і споруд, у тому числі із зазначенням відомостей про спосіб їх використання підприємством, відповідачем також не надано.

При цьому, відповідач, встановивши у ході перевірки відсутність затвердженої у встановленому чинним законодавством порядку проектної документації на наведені вище об`єкти, до відповідної експертної організації або фахівця - експерта з метою визначення категорії складності будівель і споруд не звертався. Доказів самостійного визначення відповідачем у ході контролюючого заходу категорії складності цих об`єктів із застосуванням державних будівельних норм та стандартів, а також положень Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 557, суду не надано.

Суд критично ставиться до посилання відповідача на лист філії ДП "Укрдержекспертиза" у Київській області від 26.06.2013 № 163, на підставі даних якого контролюючим органом визначено розмір штрафних санкцій (виходячи з IV категорії складності об`єкту), адже вказаний вище документ не є експертним висновком, носить виключно інформаційний характер та містить посилання на необхідність подання додаткових документів з метою детального опрацювання питання з приводу визначення категорії складності об`єкта.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведені обставини, щодо визначення розміру штрафу виходячи з IV категорії складності об`єктів будівництва, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За наведеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І. Мєзєнцев

суддя Н.Е. Старова

суддя Є.В. Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Старова Н.Е.

Чаку Є.В.