Постанова № 40908188, 11.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2014 р. Справа № 804/7076/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенка П.О., при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представника позивача - Соколова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний

завод»

до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський машинобудівний завод» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить суд: визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 21.03.2014 року № 0000941500 про суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 51055,00 грн.; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 21.03.2014 року № 0000951500 із сумою грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі - 448945,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі - 224472,50 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки податкової перевірки позивача є необгрунтованими, зробленими без врахування вимог чинного законодавства, податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що перевірка позивача проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, висновки перевірки відповідають фактичним обставинам, податкові повідомлення-рішення винесені законно, в задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступні обставини.

Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI) та обставин, визначених підпунктом 78.1.1. пункту 78.1. статті 78, статті 79 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» з питань формування податкового кредиту при здійсненні операцій з контрагентом ТОВ "Вест Енергоінвест" (код ЄДРПОУ 31251389) за період з 01.08.2013 року по 31.08.2013 року, за результатами якої складено Акт від 04.03.2014 року № 671/15-00/14313332 "Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПАТ "Дніпровський машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ 14313332) з питань формування податкового кредиту при здійсненні операцій з ТОВ "Вест Енергоінвест" (код ЄДРПОУ 31251389) за період з 01.08.2013 року по 31.08.2013 року" (далі - Акт від 04.03.2014 року № 671/15-00/14313332), який надійшов на адресу ПАТ ДМЗ - 06.03.2014 року (далі - Акт перевірки), згідно якого встановлено наступні порушення п. 198.1, п. 198.3 та п. 198.6 cт. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI (із змінами внесеними Законами України), в результаті чого занижено податок на додану вартість у серпні 2013 року на загальну суму 448945 грн., завищено від'ємне значення по декларації з ПДВ (р.19) у серпні 2013 року на загальну суму 17529 гри. та завищено залишок від'ємного значення по декларації з ПДВ (р.24) у серпні 2013 року на загальну суму 33526 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті податкове повідомлення-рішення від 21.03.2014 року № 0000941500 про суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 51055,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 21.03.2014 року № 0000951500 із сумою грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі - 448945,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі - 224472,50 грн.

Щодо підстав та порядку проведення перевірки судом встановлено наступне.

26.12.2013 року на адресу ПАТ ДМЗ надійшов запит ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська від 10.12.2013 року № 10008/22-03 "Про надання документів з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Вест Енергоінвест" (код за ЄДРПОУ 31251389)", відповідно до якого ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська просило підтвердити взаємовідносини з ТОВ "Вест Енергоінвест" (код ЄДРПОУ 31251389) за серпень 2013 року, надати оригінали та копії документів (завірені підписами посадових осіб) у 10 денний термін, відповідно до наданого переліку.

ПАТ ДМЗ 27.12.2013 року направило на адресу ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська лист № 92/75, в якому роз'яснило, що товариство звільняється від обов'язку надавати відповідь на запит з підстав, наведених в листі.

ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська був прийнятий наказ від 24.02.2014 року № 177 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ 31251389)». Наказ винесено на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України.

Разом з тим, судом встановлено, що 12.03.2014 року ПАТ ДМЗ подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов про визнання незаконним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.02.2014 року № 177, а також визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, результати якої знайшли своє відображення в акті від 04.03.2014 року № 671/15-00/14313332. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 року в адміністративній справі № 804/3655/14 позовні вимоги ПАТ ДМЗ задоволено в повному обсязі: наказ Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.02.2014 року № 177 визнано незаконним та скасовано; дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, результати якої знайшли своє відображення в акті від 04.03.2014 року № 671/15-00/14313332 - визнано незаконними.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1,2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як свідчать обставини справи, 15.03.2012 року між ТОВ "Вест Енергоінвест" (код ЄДРПОУ 31251389) - Продавець та ПАТ ДМЗ - Покупець було укладено договір (купівлі-продажу) № ВЭ-12-АКБ (далі Договір від 15.03.2012 року № ВЭ-12-АКБ).

Відповідно до положень пункту 1.1. Договіру від 15.03.2012 року № ВЭ-12-АКБ Продавець продає, а Покупець придбаває акумуляторні батареї, в кількості, асортименті та за цінами відповідно до відвантажувальних документів.

Відповідно до положень пункту 4.3. оплата за товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця у розмірі 100 % передплати.

29.08.2013 року, відповідно до умов Договору від 15.03.2012 року № ВЭ-12-АКБ, ПАТ ДМЗ було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Вест Енергоінвест" (код ЄДРПОУ 31251389) 3000000,00 грн., у тому числі ПДВ - 500000,00 грн., що підтверджується: платіжним дорученням ПАТ ДМЗ від 29.08.2013 року № 744 (на загальну суму - 1000000,00 грн.); платіжним дорученням ПАТ ДМЗ від 29.08.2013 року № 745 (на загальну суму - 1000000,00 грн.); платіжним дорученням ПАТ ДМЗ від 29.08.2013 року № 746 (на загальну суму - 1000000,00 грн.); податковою накладною ТОВ "Вест Енергоінвест" (код ЄДРПОУ 31251389) від 29.08.2013 року №6.

Таким чином, у серпні 2013 року ПАТ ДМЗ були понесені витрати з придбання товарів за Договіром від 15.03.2012 року № ВЭ-12-АКБ у розмірі 3000000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 500 000,00 грн., що й були включені до податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року.

Під час судового розгляду справи позивачем надано первинну документацію підприємства, що підтверджує укладення та виконання даного договору, а саме: договір купівлі-продажу, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Дослідження первинних документів, що опосередковують господарські відносини ПАТ ДМЗ та оформлювались в рамках виконання умов вищезазначених договорів, в цілях їх відображення в бухгалтерському обліку показало, що вони складені у відповідності до вимог ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Пунктом 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 встановлено, що первинний документ може бути створений у письмовій або електронній формі. Включення витрат з придбання товарів за Договором від 15.03.2012 року №ВЭ-12-АКБ до податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року здійснювалось на підставі податкової накладної ТОВ "Вест Енергоінвест" (код ЄДРПОУ 31251389) від 29.08.2013 року № 6.

Податкова накладна ТОВ "Вест Енергоінвест" (код ЄДРПОУ 31251389) від 29.08.2013 року № б оформлена належним чином та відповідає вимогам, закріпленим частиною 2 станіті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV, що висуваються до оформлення первинних документів, а саме: містить назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та, що засвідчує настання реального факту передання та приймання товару. Зазначена податкова накладна є первинним документом, що підтверджує фактичну господарську операцію в рамках Договору від 15.03.2012року № ВЭ-12-АКБ

Позивач пояснив, що з метою отримання інформації, що міститься у Єдиному реєстрі, 12.09.2013 року ПАТ ДМЗ склало запит № 12143333 за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі, затвердженому Державною податковою службою, та надіслало його засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі. Про отримання контролюючим органом, відповідного запиту ПАТ ДМЗ отримало квитанцію.

На виконання положень Порядку від 29.12.2010 року № 1246 ПАТ ДМЗ отримало сформований 12.09.2013 року контролюючим органом Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 12143333 на запит від 12.09.2013 року № 12143333.

Розбіжностей між податковою накладною від 29.08.2013 року № 6 в друкованому вигляді та відомостями, наведеними у Витязі з Єдиного реєстру податкових накладних № 12143333 - не виявлено.

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних як на одну з підстав визнання нереальності укладених договорів та завищення податкового кредиту позивача з ПДВ, оскільки безтоварність операцій не може підтверджуватися тільки дефектністю або відсутністю товарно-транспортних накладних.

Так в ухвалі суду від 26.06.2012 р. по справі № К/9991/16335/12 Вищий адміністративний суд України вказав, що за наявності документів, які підтверджують фактичне одержання товару і його використання у власній господарській діяльності, ненадання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки відповідною транспортною документацією підтверджується надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Вимогами податкового обліку не передбачено обов'язковості складання товарно- транспортної накладної для підтвердження віднесення витрат до складу валових, оскільки, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, та не впливає на формування податкового кредиту та звітності. Позивач підтвердив факт здійснення господарських операцій з поставки згідно Договорів поставки шляхом надання відповідних первинних документів. Будь-яких порушень щодо порядку оформлення первинних документів та/або їх наявності, податковими органами, зокрема, відповідачем, виявлено не було.

Отже, в акті перевірки відображено факт придбання послуг, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами, здійснення розрахунків між сторонами, використання придбаних послуг позивачем у власній господарській діяльності.

Таким чином, придбавши товари (послуги), для використання у власній господарській діяльності, та сплативши їх вартість, у т.ч. ПДВ у вартості послуг, позивач набув право на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту підприємства.

Акт перевірки не свідчить про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для визначення контролюючим органом податкових зобов'язань.

Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 надано роз'яснення що, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2.Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідачем не надано суду достовірних доказів, якими б спростовувався рух активів у процесі здійснення вказаних господарських операцій, відсутність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій та відсутність зв'язку між фактом придбання послуг та господарською діяльністю позивача.

Натомість судом були досліджені первинні документи, надані позивачем в обґрунтування правомірності формування у перевіряємому періоді податкового кредиту та складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального отримання товарів та послуг, зазначених у видаткових та податкових накладних і повністю спростовують висновок відповідача щодо нереальності спірних правочинів. Натомість відповідач під час розгляду справи не навів суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковості, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Судом критично оцінюються посилання відповідача на акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 18.11.2013 № 2177/04-63-22-03/31251389 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вест Енергоінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2013 року по 31.08.2013 року при придбанні товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Крендлз» та реалізаціїїх на контрагентів», як підстави для висновків оскаржуваної перевірки, оскільки у відповідності до роз'яснень Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Безпосередньо дослідивши правові відносини між позивачем та ТОВ "Вест Енергоінвест", суд робить висновок про дійсність укладених договорів, оскільки позивачем підтверджено факт здійснення господарських операцій шляхом надання первинної документації підприємства.

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.03.2014 року № 0000941500 про суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 51055,00 грн.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.03.2014 року № 0000951500 із сумою грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі - 448945,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі - 224472,50 грн.

Присудити Публічному акціонерному товариству «Дніпровський машинобудівний завод» здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 14.08.2014р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 14.08.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита