Постанова № 40907006, 01.10.2014, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/14665/13-а

Категорія 37

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2014 Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючої: судді - Городецької Л.М.

при секретарі: Гром'як О.М.,

з участю представників

позивача Галуги Я.І.,

відповідача Піскун А.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шокоооооооолад» до Львівської міської ради, за участю третьої особи на стороні відповідача - Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про скасування ухвали Львівської міської ради,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської міської ради, в якому просить визначити нечинною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 21.11.2013р. № 2827 «Про демонтаж самовільно встановлених металевих конструкцій з фасаду будинку № 3 на вул. Сербській».

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 21.11.2013р. Львівською міською радою було прийнято ухвалу № 2827 «Про демонтаж самовільно встановлених металевих конструкцій з фасаду будинку № 3 на вул. Сербській», з якої вбачається, що з метою дотримання законодавства у сфері охорони історичного середовища, у зв'язку із відсутністю відомостей про наявність дозвільної документації на розміщення, Львівська міська рада доручила комунальному підприємству «Адміністративно-технічне управління» здійснити примусовий демонтаж самовільно встановлених конструкцій силами підприємства або під його замовлення підрядними організаціями. Власник повинен компенсувати кошти, витрачені на примусовий демонтаж конструкцій. Власником будинку № 3 на вул. Сербській у м. Львові, який є пам'яткою архітектури національного значення, є ТзОВ «Шокоооооооолад». Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток національного значення, припинення робіт на цих пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи здійснюються за відсутності затверджених або погоджених із відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом, дозволів або з відхиленням від них - належить виключно до компетенції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини, яким є Міністерство культури України. Згідно Закону України «Про охорону культурної спадщини» міським радам не надано повноважень щодо прийняття рішень у сфері охорони пам'яток національного значення. А тому, оскаржуваною ухвалою порушуються права, інтереси та свободи ТзОВ «Шокоооооооолад».

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення, аналогічні мотивам позовної заяви. Просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у письмових запереченнях ( а.с. 30-32). Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про судове засіданняю Відповідно до ст.128 КАС України суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності представника третьої особи на підставі наявних у справі доказів, які суд вважає достатніми.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно до ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 21.11.2013р. Львівською міською радою було прийнято ухвалу № 2827 «Про демонтаж самовільно встановлених металевих конструкцій з фасаду будинку № 3 на вул. Сербській», якою доручено комунальному підприємству «Адміністративно-технічне управління» до 05.12.2013р. здійснити примусовий демонтаж самовільно встановлених металевих конструкцій на фасаді будинку № 3 на вул. Сербській силами комунального підприємства «Адміністративно-технічне управлянні». Компенсацію коштів, витрачених комунальним підприємством «Адміністративно-технічне управлянні» на примусовий демонтаж металевих конструкцій з фасаду будинку № 3 на вул. Сербській, покласти на власника (користувача) металевих конструкцій.

Будинок № 3 на вул. Сербській у м. Львові є пам'яткою архітектури національного значення та належить на праві приватної власності ТзОВ «Шокоооооооолад». Даний будинок відноситься до нежитлового фонду.

Правовий режим використання об'єктів культурної спадщини регулюється Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Відповідно до приписів статті 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкти культурної спадщини розподіляються на дві категорії: пам'ятки національного значення та пам'ятки місцевого значення.

Повноваженнями щодо здійснення контролю за збереженням об'єктів культурної спадщини, Закон України «Про охорону культурної спадщини» наділяє відповідні органи охорони культурної спадщини в залежності від категорії об'єкта культурної спадщини (національного чи місцевого значення).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток національного значення, припинення робіт на цих пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи здійснюються за відсутності затверджених або погоджених із відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом, дозволів або з відхиленням від них - належить виключно до компетенції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Таким органом є Міністерство культури України.

Законом України «Про охорону культурної спадщини» не передбачено повноважень органів місцевого самоврядування щодо прийняття рішень у сфері охорони пам'яток національного значення.

Згідно приписів пункту 9 частини 2 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» виконавчі органи сільських, селищних та міських рад можуть видавати розпорядження та приписи щодо охорони пам'яток місцевого значення.

Таким чином, оскільки будинок № 3 на вул. Сербській у м. Львові є пам'яткою національного значення та на нього розповсюджується сфера дії Закону України «Про охорону культурної спадщини», то приймати відповідні рішення щодо охорони цієї пам'ятки має право лише центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, а не орган місцевого самоврядування, а тому, при прийнятті оскаржуваної ухвали Львівської міської ради від 21.11.2013р. № 2827 «Про демонтаж самовільно встановлених металевих конструкцій з фасаду будинку № 3 на вул. Сербській» - Львівська міська рада вийшла за межі своїх повноважень, передбачених Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Таким чином, оцінюючи письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов ТзОВ «Шокоооооооолад» слід задоволити.

Керуючись ст.ст.7-12,86,128,161,162,167,185-186 КАС України, Законом України «Про охорону культурної спадщини», суд

п о с т а н о в и в:

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шокоооооооолад» - задоволити.

Визнати нечинною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 21.11.2013р. № 2827 «Про демонтаж самовільно встановлених металевих конструкцій з фасаду будинку № 3 на вул. Сербській».

Стягнути з Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шокоооооооолад» судовий збір в розмірі 183,53 гривень.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10-ти днів після її проголошення. Постанова набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Городецька Л.М.