Ухвала суду № 40906299, 13.10.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

13 жовтня 2014 р. справа № 814/2287/14

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Дворник Г.Г.,

представника позивача: Стасюка О.Д.,

представників відповідачів: не прибули;

представника третьої особи: Проня Д.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання третьої особи про залишення адміністративного позову без розгляду в адміністративній справі

позовомФонду державного майна України, вул. Кутузова, 18/9, м. Київ, 01601

доВідповідача 1: виконавчого комітету Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, вул. Первомайська, 50, с. Мигія, Первомайський район, Миколаївська область, 55223 Відповідача 2: Первомайського міжміського бюро технічної інвентаризації, вул. Грушевського, 1, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200 Відповідача 3: Реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, вул. Грушевського, 1, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачівПАТ "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017

проскасування рішень, визнання протиправним запису, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Фонд державного майна України (надалі - позивач або Фонд) звернувся із адміністративним позовом до виконавчого комітету Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області (надалі - відповідач 1 або Виконком), комунального підприємства "Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації" (надалі - відповідач 2), реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області (надалі - відповідач 3).

Ухвалою суду до участі у справі в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів залучено публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (надалі - третя особа або ПАТ "Миколаївобленерго") (а. с. 58).

Позивач просить суд:

- скасувати рішення відповідача 1 від 18 серпня 2008 р. № 53 "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна в селі Мигія";

- скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане відповідачем 1 24 березня 2009 р., серія САС № 317735;

- скасувати свідоцтво про право власності на майно від 6 вересня 2011 р., серія САЕ № 322410, видане відповідачем 1;

- визнати протиправним і скасувати запис відповідача 2 № 395, реєстраційний номер 26424632, про реєстрацію за третьою особою нерухомого майна: нежитлової будівлі, будівлі гідроелектростанції, які розташовані за адресою: Миколаївська область, Первомайський район, с. Мигія, вул. Колгоспна, 42;

- зобов'язати відповідача 3 внести запис про скасування державної реєстрації за третьою особою права власності на вищезазначене нерухоме майно;

- зобов'язати відповідача 3 зареєструвати право власності на вищезазначене нерухоме майно за державою в особі позивача.

В обґрунтування позовних вимог Фонд послався на безпідставне набуття ПАТ "Миколаївобленерго" права власності на нежитлову будівлю та будівлю гідроелектростанції, які розташовані за адресою: Миколаївська область, Первомайський район, с. Мигія, вул. Колгоспна, 42 (надалі - нерухоме майно), так як зазначене нерухоме майно не було включено до складу статутного капіталу третьої особи і, відповідно, є державним.

Під час розгляду адміністративної справи третя особа подала клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, у зв'язку із пропуском позивачем строку на звернення до адміністративного суду (а. с. 167-169). Клопотання мотивовано тим, що позивач міг дізнатись про порушення своїх прав під час корпоратизації ПАТ "Миколаївобленерго" в 1995 р., або в червні 2011 р., під час рецензування звіту про оцінку вартості нерухомого майна, до якого було додано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 24 березня 2009 р., серія САС № 317735. Зазначені обставини третя особа розцінює як такі, що свідчить про наявність у Фонду інформації, яка дозволяла зробити висновок про порушення його прав.

В судовому засіданні представник третьої особи підтримав клопотання, просивши його задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання, пояснивши, що третя особа не надала доказів того, що нерухоме майно було передано ПАТ "Миколаївобленерго" і позивач на законних підставах користувався цим майном після процесу приватизації. Наголосив на тому, що рецензування звіту регіональним відділенням Фонду не слід розцінювати як отримання ним (Фондом) доказів порушення його прав, так як при рецензуванні досліджується тільки достовірність даних оцінки майна і не вирішуються питання порушення прав Фонду. Крім того, таке рецензування виконувалось регіональним відділенням Фонду, а не позивачем і регіональне відділення не має обов'язку надавати позивачу інформацію про виявлені порушення його прав. Зазначає, що про порушення своїх прав дізнався тільки з листа Служби безпеки України в лютому 2014 р.

Вирішуючи клопотання третьої особи, суд виходить з наступного.

Як слідує з матеріалів адміністративної справи, позивач вважає, що нерухоме майно, а саме нежитлова будівля та будівля гідроелектростанції, які розташовані за адресою: Миколаївська область, Первомайський район, с. Мигія, вул. Колгоспна, 42, є об'єктами державної власності, так як зазначене нерухоме майно не передавалось ПАТ "Миколаївобленерго" в процесі приватизації.

Третя особа надала протокол засідання інвентаризаційної комісії (без дати та номера), до якого мається додаток з переліком майна, яке не ввійшло до статутного фонду третьої особи під час приватизації (а. с. 221-223). В протоколі зазначено, що інвентаризаційна комісія створена наказом Міненерго від 12 листопада 1997 р., тобто додаток також складений не пізніше листопада 1997 р.

Слід погодитись із доводами представника третьої особи, що логічним і послідовним є висновок про те, що якщо нерухоме майно не зазначене в додатку, як таке, що не ввійшло до статутного фонду ПАТ "Миколаївобленерго" під час приватизації, відповідно, воно було включене до статутного фонду третьої особи.

Також судом враховано те, що інструктивним листом Фонду від 11 травня 2006 р. № 10-15-6871, на органи, уповноважені управляти об'єктами державної власності було покладено обов'язок подавати до позивача відомості про державне майно, що не увійшло до статутного фонду господарської організації (додаток № 7 до вказаного інструктивного листа).

Матеріали справи містять такі відомості, які подавались третьою особою за 2007 р., 2012 р. і 2013 р. (а. с. 224-232).

Як і в попередньому випадку, оскільки серед відомостей про державне майно, яке не увійшло до статутного фонду ПАТ "Миколаївобленерго", відсутні дані про нерухоме майно, слід зробити протилежний висновок про входження цього майна до складу статутного фонду третьої особи.

Доречним є і посилання представника третьої особи на те, що в червні 2011 р. регіональне відділення Фонду здійснювало рецензування "Звіту з незалежної оцінки нежитлових приміщень другого поверху будівлі Мигіївської ГЕС, розташованої за адресою: Україна, Миколаївська область, Первомайський район, с. Мигія, вул. Колгоспна 42, які знаходяться на балансі ПАТ "Миколаївобленерго".

Навіть у назві звіту зазначено, що нерухоме майно знаходиться на балансі третьої особи, а серед додатків до звіту малось свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 24 березня 2009 р., серія САС № 317735 та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а. с. 208-209).

Наявність цих документів у третьої особи свідчить про набуття нею права власності на нерухоме майно.

Стаття 99 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, встановлювала річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таке формулювання правової норми, як "особа повинна дізнатись", дозволяє стверджувати що за наявності у особи інформації, яка дозволяє припустити порушення її права, вона повинна вжити заходів (проявити ініціативу) для встановлення дійсного стану своїх прав.

На переконання суду, за наявності у позивача відомостей про державне майно, що не увійшло до статутного фонду господарської організації, а також свідоцтва, виданого третій особі і яке засвідчує право власності останньої на нерухоме майно, яке, на переконання Фонду, є державною власністю, позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав.

Що стосується заперечень позивача про те, що документи, з яких можливо зробити висновок про порушення прав Фонду подавались не до нього, а до його регіонального відділення, не можуть розглядатись судом в якості поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, так як обізнаність структурного підрозділу державного органу слід розглядати як обізнаність самого державного органу.

Відповідно до ст. 100 ч. 1 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду.

Позивач сплатив всього 438,48 грн. судового збору за розгляд адміністративного позову (а. с. 3-4).

Стаття 7 ч. 1 п. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням). На підставі наведеної норми, позивачу підлягає поверненню 438,48 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 99, 100 КАС України, ст. 7 ч. 1 п. 4 Закону України "Про судовий збір", суд -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов залишити без розгляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Повний текст ухвали виготовлено

14 жовтня 2014 р.

Суддя А. О. Мороз