Постанова № 40905590, 17.09.2014, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/6774/14-а

Провадження №2-а/592/289/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого - судді Котенко О.А., при секретарі - Чайка Т.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного поста №2 роти ДПС ДАІ Канівець Дмитра Михайловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом і обґрунтовує позовні вимоги тим, що постановою №227947, серія АА2, інспектора ДПС ВОСП №2 Канівець Д.М. від 15.0б.2014 року на нього накладено адміністративне стягнення по ст.122 ч.1 КУпАП в розмірі 255 грн. Відповідно до вищезазначеної постанови, він, начебто, 15.06.2014 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на 62 км. а/д Суми-Полтава, у населеному пункті позначеного дорожнім знаком 5.45 «Тростянець» керував автомобілем зі швидкістю 97км/год., чим перевищив дозволену швидкість руху на 37 кілометрів на годину. Зазначена постанова винесена, як вказано у постанові, за результатами застосування фіксації порушень ПДР передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП засобом фото- та відео фіксації, «Визир» №05І25, як того вимагає ст. 14-1 КУпАП. Постанову про адміністративне правопорушення йому було направлено поштою та отримано 23.06.2014 року. Зазначає, що постанова не відповідає вимогам чинного законодавства. При складанні протоколу інспектором ДАІ не були повністю роз'яснені його права. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Він цього був позбавлений. Адміністративний матеріал інспектором було складено в службовому автомобілі без його участі. Ним було надано клопотання про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення за місцем реєстрації, розглядати яке інспектор відмовився, чим порушив Закон України «Про звернення громадян». Крім того, на момент зупинки транспортного засобу був рясний дощ, що на його думку створює передумову для маніпулювання результатами показань приладу «Візир» особою яка веде зйомку. Прилад «Візир», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим стаття 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото, кіно, або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов така фіксація не відповідає вимогам закону. У постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фотофіксацію, ким вона проводилася, тощо. Позивач важає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому, просить суд постанову №227947, серія АА2 від 15.06.2014 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ст.122 ч.1 КУпАП України в розмірі 255грн. визнати незаконною та скасувати.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав та просив позов задовольнити.

Відповідач - інспектор ДПС взводу з обслуговування стаціонарного поста №2 роти ДПС ДАІ Канівець Д.М. в судове засідання не з`явився, надав заперечення на позов в якому зазначив, що 15 червня 2014 року близько 12.04 год. у відповідності до розстановки несення служби взводу з обслуговування стаціонарного поста № 2 роти ДПС ДАІ, підпорядкованої УМВС України в Сумській області він спільно з інспектором ДПС прапорщиком міліції Колісниченко В.І. ніс службу відповідно до затвердженої дислокації несення служби на авто дорозі Н-12 Суми-Полтава. Зазначає, що на вказаній ділянці автодороги у відповідності до підпункту 4 пункту 12 ПДР має обмеження швидкості руху транспортних засобів до 60 кілометрів за годину, місце встановлення дорожнього знаку 5.46, який відміняє визначене для населених пунктів обмеження

швидкості руху транспортних засобів, видно на відео фіксації перевищення швидкості, чітко видно, що транспортний засіб знаходився у межах населеного пункту. У цей час позивач, керуючи автомобілем «ВАЗ 21099», номерний знак НОМЕР_2, рухаючись на 62 кілометрі автодороги Н-12 Суми-Полтава у межах населеного пункту м. Тростянець зі швидкістю 97 км/годину, скоїв порушення вимог пункту 12.4 ПДР, що підтверджується матеріалами відео-фіксації вимірювача швидкості «Визир» та за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП. Після зупинки вказаного транспортного засобу він підійшов до водія, чітко, зрозуміло відрекомендувався, згідно положень пункту 21-1 статті 11 Закону України «Про міліцію» роз'яснив позивачу суть скоєного ним правопорушення, потім відповідно до вимог статей 254-256 КУпАП склав протокол про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 161940. Він показав позивачу відео-фіксацію перевищення швидкості на екрані вимірювача швидкості. Позивач з порушенням не погодився. У подальшому, згідно положень статей 222 та 276 КУпАП ним прийнято рішення про розгляд вказаного адміністративного протоколу на місці вчинення правопорушення, так як порушник проти розгляду справи за місцем скоєння правопорушення не заперечував, розписався про ознайомлення з часом і місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення, та юридичної допомоги адвоката чи іншого фахівця у галузі права не просив. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача ним розпочато та проведено відповідно до вимог статей 278-280 КупАП. При цьому, у якості доказів ним враховано відео - матеріали та положення транспортного засобу у момент фіксації перевищення швидкості руху відповідно до положень статті 251 КУпАП. Інших доказів під час розгляду справи не виявлено, у тому числі, клопотання або заперечення від позивача йому не надавались. Перевищення встановленої швидкості руху ОСОБА_1 зафіксовано з використанням приладу «Визир», який пройшов повірку, допущений до використання на території України і зокрема в органах внутрішніх справ України. За результатами розгляду адміністративної справи відносно позивача ним згідно положень статей 283 - 285 КУпАП у присутності ОСОБА_1 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 227947, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі 255 грн. Постанова винесена з урахуванням ст. 33 КУпАП - штраф є у мінімальному розмірі, передбаченому санкціями ч.1 ст.122 КУпАП. Винесену постанову було негайно на місці розгляду справи оголошено позивачу та запропоновано отримати її копію. Після цього, коли справа про адміністративне правопорушення була розглянута, позивач заявив клопотання про розгляд справи про адміністративне правопорушення за місцем своєї реєстрації, але він вимушений був відхилити його клопотання, так як справа вже була розглянута у присутності позивача та винесена постанова про накладення адміністративного стягнення. Позивач від отримання копії постанови відмовився. Копія постанови у відповідності до вимог чинного законодавства надіслано позивачу поштою рекомендованим листом. Вважає, що винесена ним постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача є правомірною, а її зміст не суперечить нормам законодавства.

Свідок ОСОБА_5 - друг позивача, пояснив, що 15.06.2014 року він на автомобілі їхав за позивачем і біля Тростянця побачив, що автомобіль позивача зупинений працівниками ДАІ. Для розгляду справи інспектор попрохав ОСОБА_1 сісти до службового автомобіля, а ОСОБА_1 просив перенести розгляд справи, постанова складалася за відсутності позивача.

Суд, заслухавши пояснення позивача, показання свідка ОСОБА_5, переіривши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що постановою інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного поста №2 роти ДПС ДАІ Канівець Дмитра Михайловича від 15.06.2014 року серії АА2 №227947 на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, а саме: 15.06.2014 року о 12год. 04 хв. на 62 км. а/д Суми-Полтава гр. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099 н.з. НОМЕР_1 зі швидкістю 97км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом «Візір» №0212528 (а.с.4).

В протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було зазначено про порушення позивачем п. 12.4 Правил дорожнього руху України.

У даному протоколі зафіксовано, що водію ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, про що свідчить його особистий підпис, в протоколі пояснення ОСОБА_6 не зазначені (а.с. 15).

Доводи позивача, що його притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відповідно до п.12.4 у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60км/год.

Позивач в позові стверджував, про порушення чинного законодавства при винесенні інспектором ДПС взводу з обслуговування стаціонарного поста №2 роти ДПС ДАІ Канівець Д.М., а саме на те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про

відкладення розгляду справи. Зазначає, на момент зупинки транспортного засобу був рясний дощ, що на його думку створює передумову для маніпулювання результатами показань приладу «Візир» особою яка веде зйомку. Прилад «Візир», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ. Між тим, ст.14-1 КУпАП передбачено, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото, кіно, або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов така фіксація не відповідає вимогам закону. У постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію, ким вона проводилася, тощо.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і

При несенні патрульної служби відповідач використовував вимірювач швидкості радіолокаційний «Визир» № 0812528, який має функції фото-, відеофіксаци, свідоцтво про повірку № 14-02/0984, чинне до 23 грудня 2014 року, який на підставі державних випробувань записаний у Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за № 31473-06 та допущений до використання на території України, що засвідчено свідоцтвом про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/3-924-2006, видане 11.10.2006 року. У підрозділах ДАІ МВС України вимірювач швидкості радіолокаційний «Візир» використовується на підставі Наказу МВС України від 01.03.2010 № 33. Прилад використовувався у стаціонарному режимі, при якому похибка при вимірюванні складає + 1 кілометра за годину, в режимі відеофіксації, і був налаштований на вимірювання швидкості руху транспортних засобів, які наближаються, що

Після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відповідно до вимог статей 254-256 КУпАП був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 161940. У подальшому, згідно положень статей 222 та 276 КУпАП відповідачем прийнято рішення про розгляд вказаного адміністративного протоколу на місці вчинення правопорушення, що відповідає вимогами КУпАП.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача інспектором ДПС взводу з обслуговування стаціонарного поста №2 роти ДПС ДАІ Канівець Д. М. розпочато та проведено відповідно до вимог статей 278 -280 КупАП. При цьому, як докази ним враховано відео - матеріали та положення транспортного засобу у момент фіксації перевищення швидкості руху відповідно до положень статті 251 КУпАП. В протоколі про адміністративне правопорушення позивач не зазначив, з якою швидкістю він їхав, не вказував про відкладення розгляду справи.

Посилання позивача на фактичну відсутність доказів скоєного ним правопорушення безпідставні, так як згідно з вимогами законодавства доказами в справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються під час нагляду за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Перевищення встановленої швидкості руху ОСОБА_1 зафіксовано з використанням приладу «Визир», який пройшов повірку, допущений до використання на території України і зокрема в органах внутрішніх справ України.

З оглянутого відеозапису, наданого відповідачем, вбачається, що позивач, керуючи автомобілем ВАЗ 21099 н.з. НОМЕР_1 на 62 км. а/д Суми-Полтава, у населеному пункті позначеного дорожнім знаком 5.45 «Тростянець» керував автомобілем зі швидкістю 97км/год., чим перевищив дозволену швидкість руху на 37 кілометрів на годину.

Підстав не довіряти зазначеним вище доказам у суду не має, оскільки вони будь-яких сумнівів у їх належності, допустимості, достовірності і достатності не викликають, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи.

Отже, суд прийшов до висновку, що постанова від 15.06.2014 року серії АА2 №227947, винесена інспектором ДПС взводу з обслуговування стаціонарного поста №2 роти ДПС ДАІ Канівець Д. М., є законною та обґрунтованою.

Керуючись ст.ст.9, 289, 251, 254-256, 268, 276, 293 КУпАП, п.12.4 Правил дорожнього руху України, ст.ст.69-71, 159, 161, 162, 163, 171-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного поста №2 роти ДПС ДАІ Канівець Дмитра Михайловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 15.06.2014 року серії АА2 №227947, за необґрунтованістю.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Котенко