Рішення № 40905577, 10.10.2014, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/8824/13-ц

Провадження № 2/591/102/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2014 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Грищенко О.В., секретаря Біріної Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку з надвірними будівлями і земельної ділянки та вселення,

зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права спільної часткової власності з перерахуванням грошової компенсації, визнання права власності -

В С Т А Н О В И В:

Позивач за первісним позовом свої вимоги мотивує тим, що домоволодіння АДРЕСА_1 належить їй та відповідачу на праві спільної часткової власності, відповідно по 1/6 та 5/6 частин. Раніше вона користувалася частиною земельної ділянки та приміщеннями в будинку, але останнім часом брат не впускає її на територію домоволодіння, не надає їй ключів від воріт. Просить поділити житловий будинок з надвірними будівлями в натурі та земельну ділянку, згідно належних їм з відповідачем часток, та вселити її в спірне домоволодіння, стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом. Вважає, що частка, належна відповідачці ОСОБА_1, є незначною і не може бути виділена в натурі, спірне майно є неподільним, спільне користування і володіння ним є неможливим, і припинення права власності не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Просив припинити право власності ОСОБА_1 на належну їй 1/6 частку житлового будинку, 1/6 частку земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель і споруд, площею 0,1000 га, розташованих за адресою АДРЕСА_1, з перерахуванням відповідачці грошової компенсації в сумі 47 283 грн. 33 коп., які внесені ним на депозитний рахунок суду.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 підтримала свої вимоги, пояснила, що відповідач є її рідним братом та мешкає в спірному домоволодінні разом із своєю сім'єю, а їй чинить перешкоди в користуванні власністю, не надає їй ключів від нових воріт. Раніше вона користувалася в будинку кімнатою 11,9 кв. м і кухнею, обробляла земельну ділянку, а в березні 2012 р. - травні 2013 р. в будинку мешкали її знайомі - квартиранти. На даний час брат не впускає її навіть у двір, вона не може потрапити в будинок. Зустрічні позовні вимоги не визнає, оскільки вважає, що розподіл будинку в натурі можливий, і хоча у неї є належне їй на праві власності інше житло, вона має намір розпорядитися своєю часткою в домоволодінні за власним розсудом.

Відповідач за зустрічним позовом вважав, що в задоволенні первісного позову необхідно відмовити, оскільки належну позивачці 1/6 частку в натурі виділити неможливо і просив задовольнити його зустрічні позовні вимоги, припинити право власності ОСОБА_1 на належну їй 1/6 частку житлового будинку, 1/6 частку земельної ділянки, з перерахуванням відповідачці грошової компенсації в сумі 47 283 грн. 33 коп., які внесені ним на депозитний рахунок суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні первісного позову необхідно відмовити, а зустрічний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що сторони у справі є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1, та їм на праві спільної часткової власності належить: ОСОБА_2 - 5/6 частин домоволодіння, ОСОБА_1 - 1/6 частина, що підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи, копією технічного паспорту, копіями державних актів на право власності на землю, та не заперечується сторонами. (а.с.10, 41-47)

Згідно даних технічного паспорту, житловий будинок є чотирьохкімнатним, загальна площа, його складає 61,5 кв. м, а житлова - 45,5 кв. м. Згідно технічних характеристик квартири кімнати мають площу: 11,9 кв., 6,2 кв. м, 6,1 кв. м, 21,3 кв. м. Є також кухня площею 8,9 кв. м, коридор - 3,8 кв. м, тамбур 3,3 кв. м ( а.с.44).

Земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель і споруд, площею 0,1000 га не розподілялася між співвласниками та перебуває в спільному користуванні.

Позивачка ОСОБА_1 в спірному будинку не проживає, оскільки має у власності інше житло, хоча в її користуванні за домовленістю з ОСОБА_2 знаходилася кімната площею 11,9 кв. м. В період з березня 2012 р. по травень 2013 року в цій кімнаті проживали квартиранти, яких вселила в будинок позивачка за згодою ОСОБА_2 Ці обставини не заперечувалися сторонами та підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 Як пояснили свідки, протягом близько трьох років між сторонами у справі склалися неприязні стосунки, ОСОБА_1 не могла потрапити на територію домоволодіння, оскільки у неї не було ключів, а ОСОБА_2 не впускав її, з цього приводу ОСОБА_1 навіть зверталася в міліцію.

Зазначені обставини підтверджуються також письмовим висновком від 22.08.2013 року за результатами перевірки ДІМ за зверненням ОСОБА_1 (а.с.13).

Згідно з висновком судового експерта від 14.07.2014 року № 06/14, ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, розташованих на земельній ділянці площею 0,1000 га за адресою АДРЕСА_1, станом на 11.03.2014 року складає 283 700 грн. Розподіл житлового будинку з виділенням окремих ізольованих приміщень співвласникам будинку, з урахуванням їх часток - 1/6 та 5/6 частин, - неможливий, оскільки мінімально необхідна площа для однокімнатної квартири повинна бути не менше 25,0 кв. м (загальна кімната 15,0 кв. м, кухня 7,0 кв. м, коридор 3,0 кв. м), а відповідно до вимог п. 2.22 ДБН В.2.2-15-2005 - не менше 30,0 кв. м, в той час як співвласнику ОСОБА_1 на 1/6 частину в житловому будинку припадає 9.7 кв. м площі. (а.с.115).

Експертом запропоновано два варіанти розподілу житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, але обидва ці варіанти пропонуються з суттєвим відхиленням від належних співвласникам часток.

Враховуючи викладене, суд вважає, що задовольнити вимоги ОСОБА_1 неможливо, оскільки у разі будь-якого варіанту розподілу житлового будинку буде порушено право іншого співвласника ОСОБА_2, тому суд дійшов висновку про неподільність вказаного об'єкту права власності. Виходячи з того, що надвірні будівлі та споруди і земельна ділянка повинні розподілятися також пропорційно до належних співвласникам часток, а будинок поділити в натурі неможливо, суд вважає, що в задоволенні вимог позивача за первісним позовом слід відмовити за необґрунтованістю.

Доводи та обґрунтування зустрічних позовних вимог суд вважає такими, що заслуговують на увагу. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Аналізуючи наведені вище докази в їх сукупності, суд вважає, що наявні всі чотири умови, визначені законом для припинення права спільної часткової власності ОСОБА_1 на належну їй 1/6 частку у спільному майні, оскільки ця частка є незначною і не може бути виділена натурі, житловий будинок, з урахуванням часток кожного з співвласників, неможливо поділити, не порушуючи законні права іншого співвласника. Крім того, враховуючи неприязні відносини, що склалися між сторонами, на думку суду, спільне володіння і користування майном є неможливим. Враховуючи, що відповідачка за зустрічним позовом має у власності інше житло, в спірному домоволодінні не проживала, протягом останнього року в ньому мешкали квартиранти, яких вона вселила в цей будинок. Припиняючи право спільної часткової власності ОСОБА_1 на належну їй 1/6 частку у спільному майні, необхідно перерахувати їй компенсацію в розмірі 1/6 частини вартості спірного домоволодіння.

Таким чином, необхідно відмовити в задоволенні первісних позовних вимог за необґрунтованістю, а зустрічний позов задовольнити, припинивши право власності ОСОБА_1 на належну їй 1/6 частку житлового будинку та 1/6 частку земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та визнати право власності на вказану 1/6 частку житлового будинку і та 1/6 частку зазначеної земельної ділянки за ОСОБА_2, з перерахуванням на користь ОСОБА_1 компенсації в розмірі 47 283 гривні 33 коп., внесеної ОСОБА_2 на депозитний рахунок Зарічного районного суду м. Суми.

На підставі викладеного, керуючись 365 ЦК України ст. ст. 10, 11, 57- 60,88, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 на належну їй 1/6 частку житлового будинку та 1/6 частку земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, розташованих за адресою АДРЕСА_1 та визнати право власності на вказану 1/6 частку житлового будинку і та 1/6 частку зазначеної земельної ділянки за ОСОБА_2, з перерахуванням на користь ОСОБА_1 компенсації в розмірі 47 283 гривні 33 коп., внесеної ОСОБА_2 на депозитний рахунок Зарічного районного суду м. Суми.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана особою яка була присутня при оголошенні рішення суду протягом 10 днів з дня його оголошення а особою яка не брала участі в розгляді справи протягом 10 днів з дня отримання копії рішення до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо скаргу не було подано.

Суддя