Ухвала суду № 40905261, 30.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 вересня 2014 року м. Київ К/800/50050/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І.,

розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства «Селянсько-фермерське об'єднання «Інгул»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року

у справі № 811/2385/13-а

за позовом Фермерського господарства «Селянсько-фермерське об'єднання «Інгул»

до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Фермерське господарство «Селянсько-фермерське об'єднання «Інгул», не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, 24 вересня 2014 року направило по пошті до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до положень частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Розмір ставки за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлено в підпункті 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Скаржником до касаційної скарги було додано квитанцію № 27717 від 04 вересня 2014 року про сплату судового збору у розмірі 80,30 грн., а отже не було дотримано вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 4 Закону України «Про судовий збір» щодо сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Отже, скаржнику слід надати документ про сплату судового збору, сума якого відповідає 70 відсоткам ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, а саме доплатити судовий збір у розмірі 1198,60 грн.

Крім іншого, відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року була постановлена у відкритому судовому засіданні, повний текст було складено 31 січня 2014 року.

Касаційну скаргу було податно позивачем до суду касаційної інстанції 24 вересня 2014 року, тобто із пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржник, порушив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, яке обґрунтував тим, що копію рішення суду апеляційної інстанції було направлено на адресу позивача 16 серпня 2014 року, що підтверджується відбитком календарного штемпеля відділення поштового зв’язку на копії конверта, а отримано позивачем лише 20 серпня 2014 року.

Разом з цим, зі змісту ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року не вбачається доказів присутності представника позивача в судовому засіданні при оголошенні вступної та резолютивної частин рішення, з урахуванням того, що положення частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язують відлік строку на касаційне оскарження з датою виготовлення повного тексту судового рішення, а не з датою його отримання, а також зважаючи на те, що положеннями статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено обов'язку суду надсилати копії судових рішень особам, які були присутні у судовому засіданні.

Відтак названа причина не вказує на поважність пропуску позивачем строку касаційного оскарження.

Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції: належні докази відсутності (присутності) представника позивача при оголошенні вступної та резолютивної частин ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року (технічний запис судового засідання та/або журнал судового засідання, довідка суду тощо); докази звернення до суду апеляційної інстанції і неможливості отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції до 21 серпня 2014 року; а також будь-які інші фактичні дані, або ж докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного та відповідно до приписів частини 4 статті 214 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Керуючись ст. ст. 108, 210-214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Фермерського господарства «Селянсько-фермерське об'єднання «Інгул» залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І. Бившева