Ухвала суду № 40905223, 13.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

13 жовтня 2014 року м. Київ В/800/4526/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Тракало В.В.,

Лиски Т.О.,

Ліпського Д.В.,

Малиніна В.В.,

Мойсюка М.І.,

перевіривши виконання вимог законодавства при подачі заяви відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області про перегляд ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2014 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області до відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області про скасування постанови,

в с т а н о в и л а :

Відділ державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області звернувся до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2014 року.

Відповідно до ст. 2391 КАС України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239-2 та 240 цього Кодексу перевіряє відповідність заяви вимогам ст.ст. 239, 2391 КАС України та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно ст. 237 цього Кодексу заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених ст. 171-1 цього Кодексу.

Перевіряючи відповідність заяви вимогам ст.ст. 239, 2391 КАС України та вирішуючи питання про допуск справи до провадження, колегія суддів виходить з наступного.

У заяві про перегляд ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2014 року про відмову у відкритті касаційного провадження відділ державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області вказує на те, що судом касаційної інстанції при розгляді справ у подібних правовідносинах по різному застосовані норми матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Зокрема, на його думку, судом касаційної інстанції неоднаково застосовано ст.ст. 95-99 Податкового кодексу України, п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2014 року, про перегляд якої ставиться питання, на підставі п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області до відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області про скасування постанови. Суддею зазначено, що виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує ухвалу судді Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2014 року та ухвалу судді Вищого адміністративного суду України від 4 липня 2014 року, якими також відмовлено у відкритті касаційного провадження у інших справах. Зокрема, ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівський олійний термінал» до відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області про скасування постанов, оскільки виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, бо заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, у тому числі з порушеного відповідачем питання.

А ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 4 липня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Хотинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, оскільки доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій не дають підстав для висновку, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справ, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справ, що дає підстави вважати, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин, коли суддя Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 24 червня 2014 року, про перегляд якої подано заяву, та судді Вищого адміністративного суду України в ухвалах від 20 червня 2014 року та від 4 липня 2014 року, на які посилається заявник як на підставу неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, при відмові у відкритті касаційного провадження з підстав необґрунтованості касаційної скарги не застосовували норм матеріального права, а лише статтю 214 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто норму процесуального права, посилання заявника на те, що вказані судові рішення свідчать про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, є необґрунтованими. Тому колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області до відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області про скасування постанови за заявою відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області про перегляд ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.В. Тракало

Т.О. Лиска

Д.В. Ліпський

В.В. Малинін

М.І. Мойсюк