Ухвала суду № 40905193, 06.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

06 жовтня 2014 року м. Київ В/800/4356/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Веденяпіна О.А. - судді-доповідача,

Голубєвої Г.К., Маринчак Н.Є., Муравйова О.В., Юрченко В.П.,

розглянувши заяву Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2014 року у справі № 826/17310/13-а

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2014 року, якою касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року у справі № 826/17310/13-а залишено без змін.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: п. .5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.3, пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.4.5 п 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року № К/9991/69822/12та від 26 березня 2014 року № К/9991/26540/11.

Згідно із статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).

Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити Міжрегіональному головному управлінню Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників у допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2014 року у справі за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Судді О.А. Веденяпін

Г.К. Голубєва

Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов

В.П. Юрченко