Ухвала суду № 40905166, 17.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/19367/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Гончарук І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Південної міжрайонної податкової інспекції у місті Кривому Розі

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 03 липня 2007 року

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року

у справі № А36/224-07 (№38/70)

за позовом Комунального підприємства «Криворізький міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченко»

до Південної міжрайонної податкової інспекції у місті Кривому Розі

про скасування актів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Комунальне підприємство «Криворізький міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченко» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Південної міжрайонної податкової інспекції у місті Кривому Розі (далі - відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 01 квітня 2004 року: № 0000442600/0 - у повному обсязі, № 0000412600/0 в частині визначення основного платежу у розмірі 74274,13 грн. та в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 54054,60 грн.

Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 03 липня 2007 року позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Південної МДПІ у м. Кривому Розі № 0000442600/0 від 01 квітня 2004 року в частині визначення податкового зобов'язання з основного платежу у сумі 70802,70 грн. та в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 31691,04 грн. В решті позову відмовлено. Судові витрати у сумі 40,00 грн. присуджено з Державного бюджету України на користь КП «Криворізький міський театр драми та музичної комедії ім. Т. Шевченко».

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 03 липня 2007 року скасовано та прийнято нову постанову суду. Позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 01 квітня 2004 року № 0000442600/0 та № 0000412600/0.

В касаційній скарзі Південна МДПІ у м. Кривому Розі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 03 липня 2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У запереченні на касаційну скаргу КП «Криворізький міський театр драми та музичної комедії ім. Т. Шевченко», посилаючись на те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року - без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Посадовими особами Південної МДПІ у м. Кривому Розі згідно постанови старшого слідчого Прокуратури Центрально-міського району м. Кривого Рогу - Пилипенко Ю.Б. від 25 листопада 2003 року була проведена позапланова документальна перевірка КП «Криворізький міський театр драми та музичної комедії ім. Т. Шевченко» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2001 року по 01 жовтня 2003 року, за результатами якої складений акт № 18/26/1/02224749 від 30 березня 2004 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема: вимоги підпунктів 4.1.1, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпунктів 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 5.4.10 пункту 5.4 статті 5, пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 100450,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2001 року - 19515,00 грн., за 1 квартал 2002 року - 15231,00 грн., за 2 квартал 2002 року - 5259,00 грн., за 3 квартал 2002 року - 8613,00 грн., за 4 квартал 2002 року - 25866,00 грн., за 1 квартал 2003 року - 4689,00 грн., за 2 квартал 2003 року - 15850,00 грн., за 3 квартал 2003 року - 5424,00 грн.; вимоги підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпунктів 7.2.1, 7.2.2, 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено чисту суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 114889,15 грн., у тому числі: за 2001 рік - 46584,38 грн. (за період з січня по грудень включно), за 2002 рік - 46788,73 грн. (за період з січня по грудень включно), за 2003 рік - 21516,04 грн. (за період з січня по вересень включно).

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що у періоді, який перевірявся: позивач неправомірно не включив до складу валових доходів виручку від квитків, списаних та знищених без проведення ревізії фінансово-господарської діяльності, в загальній сумі 236009,00 грн.; позивач неправомірно включив до складу валових витрат: 9547,49 грн. - фінансування особистих потреб фізичних осіб; 12241,20 грн. - витрат на частковий ремонт даху, на оплату вартості паливно-мастильних матеріалів та інших витрат, які не підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами; 53050,00 грн. - на оплату праці особам, які прийняті на роботу по трудових угодах; 8213,89 грн. - на виплату заробітної плати працівникам бюджетної установи за рахунок коштів, отриманих від господарської діяльності театру; 260530,00 грн. амортизаційних відрахувань, оскільки в декларації з податку на прибуток підприємств за 1 - 2 квартали 2001 року (додаток М) графу балансова вартість по основних фондах як на початок звітного періоду так і на кінець звітного періоду не заповнено, з огляду на що перевірити нарахований коефіцієнт є неможливим. Також, у акті перевірки було вказано, що у періоді, який перевірявся: позивач неправомірно не включив до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість від виручки від квитків, списаних та знищених без проведення ревізії фінансово-господарської діяльності, в загальній сумі 67123,95 грн.; позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість у загальній сумі 40243,66 грн. за податковими накладними, складеними з недоліками.

01 квітня 2004 року Південна МДПІ у м. Кривому Розі на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000442600/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими державними цільовими фондами» визначила КП «Криворізький міський театр драми та музичної комедії ім. Т. Шевченко» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 145408,30 грн., у тому числі: 100450,00 грн. - за основним платежем, 44958,30 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

01 квітня 2004 року Південна МДПІ у м. Кривому Розі на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000412600/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими державними цільовими фондами» визначила КП «Криворізький міський театр драми та музичної комедії ім. Т. Шевченко» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 153958,97 грн., у тому числі: 99904,37,00 грн. - за основним платежем, 54054,60 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем не був занижений валовий дохід на вартість виручки списаних та знищених квитків, оскільки така виручка ним не отримувалась і отримання її не очікується, з урахуванням того, що недотримання позивачем порядку знищення таких квитків, встановленого Інструкцією з ведення касового господарства в театрально-видовищних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства культури України від 07 липня 1999 року № 2, може бути підставою для притягнення посадових осіб підприємства до відповідної відповідальності, а не для включення до складу валових доходів номінальної вартості знищених квитків. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що інші порушення податкового законодавства, зафіксовані у акті перевірки, не були спростовані позивачем належними та допустимими доказами.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскільки виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності КП «Криворізький міський театр драми та музичної комедії ім. Т. Шевченко» була проведена на підставі слідчого прокуратури, то у податкового органу були відсутні повноваження на визначення податкових зобов'язань в порядку, встановленому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими державними цільовими фондами».

Однак, погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 10 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема: здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків, інших платежів; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів; передають відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції.

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та у громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, та інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок; перевіряти у посадових осіб, громадян документи, що посвідчують особу, під час проведення перевірок з питань оподаткування; викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків, інших платежів, а також проводити перевірки достовірності інформації, одержаної для внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів. Періодичність таких перевірок та проведення обстежень виробничих, складських, торговельних та інших приміщень встановлюється відповідно до законодавства.

При цьому, пунктом 3 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено право відмови керівників підприємств, установ, організацій і громадян у допуску посадових осіб органів державної податкової служби для обстеження приміщень і обладнання та неподання документів про отримані доходи і проведені витрати, у зв'язку з чим у органів державної податкової служби виникає право визначати оподатковуваний доход (прибуток) таких підприємств, установ, організацій та громадян на підставі документів, що свідчать про одержані ними доходи (прибутки).

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених податковим органом призначення та проведенні податкової перевірки.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив лише з відсутності у податкового органу повноважень на визначення податкових зобов'язань на підставі проведеної позапланової документальної перевірки, результати якої оформлені актом № 18/26/1/02224749 від 30 березня 2004 року, проте не надав будь-якої оцінки обставинами щодо наявності (відсутності) встановленим вказаною перевіркою порушень вимог підпунктів 4.1.1, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпунктів 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 5.4.10 пункту 5.4 статті 5, пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпунктів 7.2.1, 7.2.2, 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого КП «Криворізький міський театр драми та музичної комедії ім. Т. Шевченко» були нараховані податкові зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток та податку на додану вартість згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень, та не встановив обставин, які є предметом доказування та підлягають обов'язковому встановленню судом.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення має бути законним і обґрунтованим (частина 1), законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина 2), обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 3).

Відповідно до пункту 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі розкритий в частинах 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Наведені порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо всебічного та повного встановлення обставин у справі, як такі, що могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції з огляду на встановлені статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, згідно частини 4 статті 227 цього Кодексу є підставою для скасування ухваленого у справі судового рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду слід урахувати, що згідно з частиною 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Південної міжрайонної податкової інспекції у місті Кривому Розі задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна