Ухвала суду № 40904965, 23.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2014 р. м. Київ К/800/2408/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Дрозденко К. В., Соколова О. В., Козленко М. С. Зубенко О. В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платниківна постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2013 року у справі№ 826/15471/13-аза позовомПідприємствами з іноземними інвестиціями «Лукойл - Україна»доМіжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платниківпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2013 року у справі № 826/15471/13-а в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2013 року апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2013 року у справі № 826/15471/13-а скасовано. Постановлено нову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 09.09.2013 року № 0000483930.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, ст. ст. 7, 9, 11, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач не погоджується з вимогами та доводами скаржника, просить залишити в силі постанову апеляційного суду.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Міжрегіональним Головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків фактичної перевірки господарської одиниці АЗС з магазином № 11-02, що розташована за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 6-А, та належить суб'єкту господарювання Підприємству з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» складено акт від 27.08.2013 року №0 038/28/10/39/30603572, яким зафіксовано порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, а саме: несвоєчасне оприбуткування у касах готівки на загальну суму 1 120 405,05 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.09.2013 року № 0000483930, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 5 602 025,25 грн.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що фактично позивачем оприбуткування коштів проводилось наступного календарного дня, що підтверджується матеріалами справи, висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, яке полягало в несвоєчасному оприбуткуванні у касах готівки на загальну суму 1 120 405,05 грн., є обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову виходячи з того, що проміжок між здійсненою першою розрахунковою операцією позивача та наступним Z-звітом не перевищує 24 годин, тому відсутні підстави вважати, що в діях позивача є порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», а, отже, і п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» фіскальні функції - здатність реєстратора розрахункових операцій забезпечувати однократне занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове прочитання і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти; реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті; фіскальний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, який містить дані про виконані операції з початку робочої зміни касира.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язання щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.

Відповідно до п. 1.2 цього Положення каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

За змістом п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року № 199, зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

В додатку до вказаних Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.

Оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 0 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

Отже, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Господарська одиниця АЗС з магазином № 11-02, що розташована за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 6-А та належить позивачу, працює цілодобово.

Судом першої інстанції встановлено, що по РРО № 2665007995 № 2665007995, №2810019198 у перевіряємому періоді готівкові кошти, які надійшли на підставі відповідних «Z»-звітів оприбутковувались наступного календарного дня, тобто несвоєчасно.

Пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» передбачено, за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, застосовуються фінансові санкцій у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року у справі № 21-247а13.

Отже, застосування фінансових санкцій в сумі 5 602 025,25 грн. за порушення вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 є обґрунтованим, а тому відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2013 року № 0000483930.

Згідно із ч. 1 ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються встановлені судом апеляційної інстанції обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Оскаржувана постанова апеляційного суду зазначеним вимогам не відповідає, оскільки судом не спростовано встановлені місцевим адміністративним судом обставини щодо наявності порушень позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Отже, прийняте апеляційним судом нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2013 року у справі № 826/15471/13-а скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2013 року у справі № 826/15471/13-а залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак