Ухвала суду № 40904875, 01.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/59803/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Сіроша М.В.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду 01.04.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2011 по справі №2а-726/10/0870 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Петромихайлівське» до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду 01.04.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2011, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Петромихайлівське» (далі - ВАТ «Петромихайлівське», позивач) до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, яка є правонаступником Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області (далі - Вільнянська МДПІ Запорізької області, відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Вільнянської МДПІ Запорізької області від 27.08.2009 №0000542303 про застосування до ВАТ «Петромихайлівське» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 52081,75грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано відсутністю у податкового органу підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач 05.09.2011 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 26.10.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду 01.04.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2011, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, пункту 1.31 статті 1 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статті 3, пункту 12 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункту 2 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстратора розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книги обліку розрахункових операцій до постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.08.2009 уповноваженими особами Вільнянської МДПІ Запорізької області було проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Петромихайлівське» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2008 по 31.03.2009, за результатами якої контролюючим органом складено акт №433/23/00488800.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято рішення від 27.08.2009 №0000542303 про застосування до позивач суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 52081,75грн. за порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у реалізації продукції невласного виробництва за готівку без проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на загальну суму покупки 10416,35грн.

Пунктом 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (наданні послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Невиконання наведеної вимоги Закону тягне за собою застосування фінансових санкцій, встановлених статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Приписами пунктів 1, 12 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім випадків передбачених цим Законом; якщо в місці отримання товарів (наданні послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються.

За результатом розгляду справи було встановлено, що розрахунки у готівковій формі за придбаний товар здійснювалися касиром у касі ВАТ «Петромихайлівське», що знаходиться за адресою: с. Петро-Михайлівка, вул. Леніна, 89, шляхом прийманням готівкових коштів за прибутковим касовим ордером та видачею квитанції. Місцем отримання товару були склади позивача за адресами: с. Петро-Михайлівка, вул. Матросова, 118-б та вул. Леніна, 42-а, де відповідальні за товарно-матеріальні цінності особи видавали товар та видаткові накладні.

Також, судами встановлено, що реалізовані за готівкові кошти олія соняшникова та борошно є продукцією власного виробництва ВАТ «Петромихайлівське», про що свідчать наявні матеріалах справи довідка Петро-Михайлівської сільської ради щодо розташування в с. Петро-Михайлівське по вул. Матросова, 118-б цеху по переробці насіння соняшнику, інвентарна картка та інвентарний опис обладнання маслоцеху. Реалізована за готівкові кошти олія соняшникова була отримана в результаті переробки вирощеного позивачем соняшника. Виготовлення борошна здійснювалось потужностями Приватного підприємця ОСОБА_1 із вирощеної позивачем сировини (пшениці), при цьому, право власності від позивача до Приватного підприємця ОСОБА_1 на сировину та виготовлене борошно не переходило.

Зважаючи на встановлені обставини, у ВАТ «Петромихайлівське» був відсутній обов'язок застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки у даних господарських операціях.

Також, судами попередніх інстанції обґрунтовано не взято до уваги висновок податкового органу щодо торгівельності операцій по компенсації за спожиту електроенергію, оскільки податковим органом не було оцінено характер оплати за електроенергію в даних правовідносинах.

Враховуючи вищезазначене, та за встановлених обставин висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для застосування до позивача суми штрафних санкцій є правомірним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтею 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду 01.04.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2011 по справі №2а-726/10/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ М.В. Сірош