Ухвала суду № 40904796, 17.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/20037/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Гончарук І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хім-Мет»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2010 року

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року

у справі № 2а-10822/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хім-Мет»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хім-Мет» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва (далі - відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24 лютого 2010 року № 0000722304.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2010 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ «Хім-Мет», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, якою позовні вимоги задовольнити.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Подільському районі м. Києва провела планову виїзну перевірку ТОВ «Хім-Мет» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2009 року, за результатами якої був складений акт № 33/23-404/23730681 від 18 лютого 2010 року.

За висновками акту перевірки позивачем були порушені вимоги пунктів 2.3, 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, які полягали у перевищенні встановленого ліміту каси на суму 289320,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що згідно наказу ТОВ «Хім-Мет» від 05 січня 2009 року №б/н «Про встановленню ліміту каси ТОВ «Хім-Мет»» у товаристві встановлений ліміт каси у розмірі 170,00 грн. Також, у акті перевірки було встановлено, що згідно аркуша касової книги №1 від 03 червня 2009 року та видаткового касового ордера №1 від 03 червня 2009 року працівнику товариства - ОСОБА_1 було видано під звіт готівкові кошти у сумі 170000,00 грн. Відповідно авансового звіту № АО - 0000025 від 03 червня 2009 року вказана сума готівки була витрачена для розрахунку з приватним підприємцем ОСОБА_2 за відпрацьований автомобільний каталізатор, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру №1 від 03 червня 2009 року на суму готівки 168000,00 грн. та № 2 від 03 червня 2009 року на суму готівки 2000, 00 грн., виданих приватним підприємцем ОСОБА_2 Таким чином, 03 червня 2009 року на підприємстві перевищено ліміт каси на 159830, 00 грн. (170000,00 грн. - 10000,00 грн. - 170,00 грн. = 159 830,00 грн.). Згідно аркуша касової книги №2 від 12 червня 2009 року та видаткового касового ордеру №2 від 12 червня 2009 року працівнику товариства - ОСОБА_1 було видано під звіт готівкові кошти у сумі 100000, 00 грн. Відповідно до авансового звіту № АО-0000025 від 12 червня 2009 року вказана сума готівки була витрачена для розрахунку з приватним підприємцем ОСОБА_2 за відпрацьований автомобільний каталізатор, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 3 від 12 червня 2009 року на суму готівки 100000, 00 грн. виданою приватним підприємцем ОСОБА_2 Таким чином, 12 червня 2009 року на підприємстві перевищено ліміт каси на 89830,00 грн. (100000, грн. - 10000, грн. - 170,00 грн. = 89 830,00 грн.). Згідно аркуша касової книги № 3 від 08 липня 2009 року та видаткового касового ордеру № 3 від 08 липня 2009 року працівнику товариства - ОСОБА_1 було видано під звіт готівкові кошти у сумі 20000,00 грн. Відповідно до авансового звіту №АО-0000031 від 08 липня 2009 року вказана сума готівки була витрачена для розрахунку з приватним підприємцем ОСОБА_2 за автомобільний каталізатор, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 4 від 08 липня 2009 року на суму готівки 20000,00 грн. виданою приватним підприємцем ОСОБА_2 Таким чином, 08 липня 2009 року на підприємстві перевищено ліміт каси на 9830, 00 грн. (20000, грн. -10000,00 грн. - 170,00 грн. = 9830,00 грн.). Згідно аркуша касової книги № 6 від 16 липня 2009 року та видаткового касового ордеру № 7 від 16 липня 2009 року працівнику товариства - ОСОБА_1 було видано під звіт готівкові кошти у сумі 40000,00 грн. Відповідно до авансового звіту №АО-0000032 від 17 липня 2009 року зазначена вище сума готівки була витрачена для розрахунку з приватним підприємцем ОСОБА_2 за автомобільний каталізатор, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №5 від 17 липня 2009 року на суму готівки 20000,00 грн. виданою приватним підприємцем ОСОБА_2 Таким чином, 17 липня 2009 року на підприємстві перевищено ліміт каси на 29830, 00 грн. (40 000, грн. - 10 000,00 грн. - 170,00 грн. = 29830,00 грн.). Загальна сума, що перевищує граничну суму розрахунку, склала 289320грн.

24 лютого 2010 року на підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва прийняла рішення № 0000722304, яким згідно зі статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосувала до ТОВ «Хім-Мет» штрафні (фінансові) санкції у сумі 578640,00 грн.

Вказане рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем було перевищено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства з іншим підприємцем протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, яка згідно постанови Правління Національного банку України від 09 лютого 2005 року № 32 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» становила 10000,00 грн. Також, суд виходив з того, що Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» був прийнятий відповідно до положень Конституції України, відповідно до положень частини 2 статті 106, частини 1 статті 147, статей 150, 152 якої укази і розпорядження Президента є правовими актами.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 09 лютого 2005 року № 32 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

При цьому, абзацом 4 пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що у разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 03 червня 2009 року, 12 червня 2009 року, 08 липня 2009 року, 16 липня 2009 року працівнику товариства - ОСОБА_1 були видані під звіт готівкові кошти у сумах, які перевищили граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства з іншим підприємством (підприємцем) (арк. справи 143-156).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», та відсутність підстав для скасування оспорюваного рішення.

При цьому, колегія суддів вказує, що 08 червня 1995 року між Верховною Радою України та Президентом України був прийнятий Конституційний Договір № 1к/95-ВР про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України.

Відповідно до частини 2 статті 25 цього Конституційного Договору Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

12 червня 1995 року Президент України видав Указ № 436/95, яким, зокрема, врегулював питання відповідальності суб'єктів господарювання за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах.

Крім іншого, на час виникнення спірних правовідносин не було прийнято й будь-яких інших законів, сфера дії яких би охоплювала такі відносини, з огляду на що висновки судів попередніх інстанцій про правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» є обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ТОВ «Хім-Мет» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хім-Мет» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна