ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
29 вересня 2014 року м. Київ В/800/3559/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Білуги С.В.
суддів Амєліна С.Є.
Ємельянової В.І.
Іваненко Я.Л.
Кочана В.М.
розглянувши заяву Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової служби у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
У липні 2014 року Головне управління Міндоходів у Кіровоградській області звернулося з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової служби у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 липня 2014 року заяву про перегляд судових рішень було залишено без руху та надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Недоліки, поданої заяви було виправлено скаржником у встановлений строк.
Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно зі статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2012 року позовні вимоги задоволені частково. Скасовано наказ ДПС України від 20 січня 2012 року № 84-о «Про звільнення ОСОБА_4», поновлено його на посаді голови ДПА у Кіровоградській області, стягнено з ДПС в Кіровоградській області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 27460,10 грн. та відшкодовано моральну шкоду у сумі 1000 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року змінено постанову суду першої інстанції та викладено абзац третій резолютивної частини постанови у наступній редакції: «Поновити ОСОБА_4 на посаді голови ДПС у Кіровоградській області». В іншій частині постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2012 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2014 року касаційні скарги Міністерства доходів і зборів України та Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року та змінену нею постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2012 року - без змін.
Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї матеріалів, Головне управління Міндоходів у Кіровоградській області в обґрунтування своїх вимог посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2011 року, 27 листопада 2013 року, 29 травня 2014 року, при ухваленні яких, на його думку, Вищий адміністративний суд України допустив неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права.
Однак, з такими доводами колегія суддів погодитись не може.
Неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах може мати місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
З наведених судових рішень суду касаційної інстанції вбачається неоднаковість фактичних обставин у зазначених справах, а отже твердження заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права судом касаційної інстанції у зазначених рішеннях Вищого адміністративного суду України є необґрунтованими.
Також заявник, як на підстави для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2014 року, вказує на ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 січня 2012 року, 24 жовтня 2013 року, 18 червня 2013 року.
Колегія суддів вважає такі посилання заявника безпідставними, оскільки ухвалами Вищого адміністративного суду України від 24 січня 2012 року, 24 жовтня 2013 року, 18 червня 2013 року справи направлено на новий судовий розгляд у зв'язку з неповним встановленням судами всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору. Тобто судом касаційної інстанції фактично не було застосовано норми матеріального права, у подібних правовідносинах і не вирішено спору по суті позовних вимог.
Чинним законодавством передбачено, що заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а не порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що необхідно відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової служби у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, в порядку перегляду по цій справі ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2014 року.
Керуючись статтями 237, 239, 2391, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалила :
Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової служби у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді С.Є. Амєлін
В.І. Ємельянова
Я.Л. Іваненко
В.М. Кочан
Судове рішення № 40904792, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 29.09.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1170/2а-838/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: