Вирок № 40902655, 15.10.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 642/6595/14-к

1-кп/639/392/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

при секретарі Кузнецові М.І.,

за участю прокурора Ачкасової С.І., Тітової Я.О., Лучкіна В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за обвинувальним актом, за підозрою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, неодруженого, освіта середня спеціальна, раніше судимого: 27.08.2003 року Московським районним судом м.Харкова за ч.ч. 4, 2 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки; 08.11.2005 року Ленінським районним судом м.Харкова за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі; 22.06.2009 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 187, ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання 02.03.2013 року, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим, в останнє 22.06.2009 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 187 КК України до 4 років позбавлення волі, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення і перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив і знову скоїв умисні корисливі злочини при наступних обставинах.

28 квітня 2014 близько 18 - 20 год. ОСОБА_1, ідучи по пров. Володарського у м. Харкові, помітив жінку, у якої на шиї був золотий ланцюжок. Маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, ОСОБА_1, діючи повторно, реалізуючи свій злочинний умисел, біля будинку № 36 по пров. Володарського в м. Харкові, шляхом ривка, зірвав з шиї потерпілої ОСОБА_2 золотий ланцюжок з кулоном, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1579 від 15.05.2014р. - 4616 гривень 86 коп., при цьому спричинивши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді садна на тулубі, яке згідно висновку судово - медичної експертизи № 1365-ая/14 від 30.04.2014 року - відноситься до легких тілесних ушкоджень, після чого з місця скоєння правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.?

Крім того, 31 травня 2014 року близько 19 години 40 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись біля приміщення №17 по пров. Лізи Чайкіної в м. Харкові, маючи злочинний намір, спрямований і відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, підбіг зі сторони спини до потерпілої ОСОБА_3, яка йшла по вулиці, та реалізуючи свій злочинний намір, ривком зірвав з її шиї золотий ланцюг, вартістю 12000 гривень, після чого з місця скоєння правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою провину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України, визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь та пояснив суду, що ввечері 28 квітня 2014 року він ідучи по вулиці помітив жінку з золотим ланцюжком на шиї, він пішов за нею наздогнав та шляхом ривка, зірвав з її шиї золотий ланцюжок, який після цього здав у ломбард, виручені кошти витратив на власні потреби.

Вечором 31 травня 2014 року він знаходячись на пров. Лізи Чайкіної в м. Харкові, також побачив жінку, на шиї якої був золотий ланцюжок, після чого підбіг до неї зі сторони спини, ривком зірвав золотий ланцюг, який через деякий час загубив.

До працівників міліції претензій не має, у скоєному щиро кається, злочини вчинив через скрутне матеріальне становище, оскільки не міг знайти роботу та хворів на гепатит «С», у зв'язку з чим йому були потрібні кошти на лікування. Цивільні позови потерпілих про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди визнає в повному обсягу.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в судове засідання не з'явились, надали до суду заяви з проханням розглядати справу за їх відсутності.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, з урахуванням заяв потерпілих про розгляд справи за їх відсутності, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та вивченням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_1 та кваліфікує його дії :

за епізодом заволодіння майном потерпілої ОСОБА_2, - за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно;

за епізодом заволодіння майном потерпілої ОСОБА_3, - за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Обставиною, яка пом'якшує покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у скоєному злочині.

Обтяжуючих покарання обставин відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він не одружений, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не погашена у встановленому законом порядку, останній раз 22.06.2009 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 187, ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання 02.03.2013 року, не працює, має постійне місце мешкання та реєстрації, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, те, що ним скоєно тяжкі злочини, дані про його особу, обставину, яка пом'якшує його покарання.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання, пов'язане з позбавленням волі на певний строк в межах санкції ч.2 ст.186 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в ході досудового слідства не обирався, у зв'язку з чим суд, з урахуванням того, що на теперішній час обвинувачений ОСОБА_1 утримується під вартою з 03.06.2014 року у Харківському СІЗО та рахується за Комінтернівським районним судом м.Харкова у зв'язку з розглядом інших кримінальних проваджень відносно нього, даних про його особу, ступеня тяжкості скоєного ним злочину, вважає необхідним обрати обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання цим вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків підлягають повному задоволенню з урахуванням представлених суду доказів, а саме: висновку експерта про вартість майна та позиції обвинуваченого, яка пов'язана із повним визнанням позовних вимог потерпілих.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню з урахуванням перенесеного потерпілою стресу, пов'язаного із протиправними діями обвинуваченого, який суд оцінює у 2000 гривень.

Також суд, вважає за необхідне, на підставі ч.2 ст.124 КПК України, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень по справі.

Речових доказів по справі не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Обрати відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу у утримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу його затримання, а саме з 03.06.2014 року, зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк його знаходження під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальних збитків - 9900 гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди - 2000 гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальних збитків - 12000 гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі - 146 гривень 70 коп., які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, ОСОБА_1, який тримається під вартою, у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин