Рішення № 40901741, 14.10.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2014 р. справа № 914/2708/14

за позовом: публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

до відповідача: Сихівського районного відділу Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області, м. Львів

про стягнення 8 156,02 грн.

суддя Юркевич М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Свідрик Г.Р. - представник

від відповідача: Сидор О.Б. - юрисконсульт

На розгляд до господарського суду Львівської області поступила позовна заява публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Сихівського районного відділу Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області про стягнення 7 407,76 грн. заборгованості за спожиту електроенергію, 283,33 грн. пені, 65,38грн. 3% річних та 399,55 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду від 29.07.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 12.08.2014 р.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду від 12.08.2014р. та 16.09.2014р.

Ухвалою суду від 16.09.2014р. розгляд справи було продовжено на 15 днів та оголошено перерву в судовому засіданні до 14.10.2014р.

14.10.2014р. представник позивача роз'яснив та підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задоволити.

Представник відповідача заперечив позовні вимоги з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом з'ясовано:

25.04.2007р. між публічним акціонерним товариством "Львівобленерго" (позивачем) та Сихівським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області (відповідачем) було укладено договір про постачання електричної енергії № 69263, за умовами якого енергопостачальна організація здійснює постачання електроенергії споживачу в обсязі, передбаченому договором, а споживач зобов'язався оплачувати спожиту енергію шляхом перерахування належних до сплати сум у встановлені договором терміни.

Згідно додатку №2 до договору, рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

На виконання умов договору, протягом серпня 2013р. до лютого 2014р. позивач постачав відповідачу електроенергію та виставляв рахунки на їх оплату (копії додані до матеріалів справи).

За твердженням позивача, відповідачем в порушення умов договору (додатку №9 до договору) не було складено актів про використану електроенергію за кожен розрахунковий період.

У зв'язку з цим, позивачем 19.09.2013р. було направлено відповідачу листа з повідомленням про те, що ПАТ «Львівобленерго» не отримало від Сихівського РВ дані про спожиту електроенергію у зазначений в договорі термін, а тому визначення обсягу спожитої електроенергії буде здійснюватись за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. (п.6.39. ПКЕЕ затв. постановою НКРЕ від 31.07.1998р №28). Перерахунок можливий у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відповідачем, за період з 01.08.13р. до 01.02.14р. останнім не подавалися позивачу дані про використану електроенергію. А тому, за зазначений період ПАТ «Львівобленерго здійснювало нарахування за спожиту електроенергію за середньодобовим обсягом, що згідно наданого розрахунку становило:

з 01.09.2013р. до 01.12.13р. на суму - 2 688,86 грн.;

з 01.01.2014р. до 01.02.14р. на суму - 1 793,9 грн.

Всього за середньодобовим тарифом відповідачу нараховано за спожиту електроенергію 4 482,76 грн.

25.02.2014р. згідно акту складеного представниками позивача відповідача було вимкнено від електропостачання, у зв'язку із заборгованістю. При огляді лічильника представниками електропостачальної організації зафіксовано показник 227052.

Відповідність вказаного показника лічильника позначці 227052 підтверджується також представником відповідача у акті контрольного огляду №560891 від 13.10.2014р.

За даним показником позивач здійснив нарахування відповідачу за спожиту електроенергію на суму 2 925,00 грн.

02.07.2014р. листом №502-2102/2 позивач надіслав відповідачу претензію на загальну суму 7 407,76 грн. (сума основного боргу за спожиту електроенергію). Однак, відповідачем зазначена вимога залишилась без задоволення.

З огляду на вищенаведене, а також те, що відповідачем добровільно не погашено суму боргу, позивач просить стягнути з відповідача 7 407,76грн. боргу за активну електроенергію з урахуванням 283,33 грн. пені, 65,38грн. 3% річних та 399,55 грн. інфляційних втрат в судовому порядку.

Розглянувши матеріали справи та наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні ПАТ «Львівобленерго» підлягають до задоволення частково. При цьому, суд виходить із наступного:

Згідно ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до вимог ст.26 Закону України "Про електроенергетику" та ПКЕЕ, затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (із змінами та доповненнями) постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, який укладається між споживачем та постачальником електричної енергії.

Як встановлено судом, між сторонами у справі виникли договірні відносини на підставі договору №69263 від 25.04.2007р.

Згідно п.7.5 договору, облік електричної енергії здійснюється на умовах передбачених додатком №9 «Графік зняття показів засобів обліку електроенергії» про що складається акт про використану енергію (акт про прийняття-передавання товарної продукції).

У відповідності до п.6.39 ПКЕЕ, в разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, а також пояснень представників сторін, відповідачем всупереч вищенаведеним нормам не складалися акти про використану електроенергію, а тому позивачем було здійснено нарахування за середньодобовим обсягом споживання, про що виставлялися відповідні рахунки.(а.с.20,22,24,27). Загальна сума заборгованості згідно виставлених рахунків складає 7 407,76 грн.

Правильність нарахування вказаної суми відповідачем не заперечується.

З огляду на вищенаведене, в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 7 407,76 грн. позов підлягає до задоволення повністю.

В той же час, не заслуговують на увагу суду доводи відповідача викладені у відзиві на позов про те, що за період з травня 2013р. по лютий 2014р. Сихівський РВ змінив місце дислокації з адреси м. Львів прсп. Червоної Калини, 109 на м. Львів, прсп. Червоної Калини, 66, а тому за вказаний період не використовував електроенергію і не повинен здійснювати її оплату.

Зокрема, господарський суд звертає увагу відповідача на положення п.2.4 договору про постачання електричної енергії де зазначено, що у разі звільнення споживачем займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією, реорганізації, відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення споживач зобов'язаний повідомити постачальника не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня зміни власника приміщення та надати заяву щодо розірвання договору і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених цим договором.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії про звільнення приміщення споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах енергії та інших платежів визначених постачальником на день припинення електропостачання.

З матеріалів справи, а також з пояснень представників сторін вбачається, що такої заяви про зміну місця дислокації відповідача з однієї юридичної адреси на іншу до позивача не надходило. Доказів, які б свідчили протилежне суду не представлено.

Відтак, на момент вимкнення відповідача від електропостачання - 25.02.2014р., останній повинен був здійснювати оплату спожитої на об'єкті електроенергії згідно умов договору.

Крім того, відповідно до ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведеного, а також п. 4 укладеного між сторонами договору, позивачем було нараховано відповідачу 283,33 грн. пені, 65,38грн. 3% річних та 399,55 грн. інфляційних втрат.

Господарський суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат дійшов висновку, що такі нараховані правильно та обгрунтовано, а тому підлягають до задоволення.

Щодо нарахування 283,33 грн. пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язання, суд вважає, що в цій частині позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено судом, позивач при розрахунку пені вийшов за часові межі, які передбачені у вищенаведеній статті, зокрема, період за який нараховано пеню визначено позивачем з 01.09.2013р. до 01.04.2014р., що перевищує 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарський суд, згідно ч.6 ст. 232 ГК України здійснивши розрахунок пені за вказаним договором, встановив, що така становить 166,32 грн.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення частково.

Витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43,33,34,44,49,82,82-1,84,85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» задоволити частково.

2. Стягнути з Сихівського районного відділу Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області (79049, м. Львів, прсп. Червоної Калини, 66, код ЄДРПОУ 25576497) на користь публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587, р/р 26004301500) 7 407,76 грн. заборгованості за спожиту електроенергію, 166,32 грн. пені, 65,38грн. 3% річних, 399,55 грн. інфляційних втрат та 1 827 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення з Сихівського районного відділу Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області 117,01 грн. пені відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.116 та 117 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 14.10.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.10.2014р.

Суддя Юркевич М. В.