Рішення № 40900147, 13.10.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2014 р.

Справа № 924/997/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Шепетівський гранкар'єр”, с. Рудня-Новенька, Шепетівський район, Хмельницька область

до Дочірнього підприємства „Хмельницький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, в особі філії „Славутський райавтодор”, м. Хмельницький

про стягнення 6 792,93 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 61 792,93 грн. Вказана заборгованість виникла у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №111 від 01.11.2011р.

В обгрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що згідно договору поставки №111 від 01.112011р. ТОВ „Шепетівський гранкар’єр” поставило, а філія „Славутський райавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” ДП „Хмельницький облавтодор” прийняло щебінь та відсів.

Згідно із п.4.3. вказаного Договору покупець оплачує товар у порядку 100% передоплати за обумовлену партію товару на підставі рахунка-фактури протягом трьох банківських днів із дня його виставлення.

Однак, відповідач заборгував постачальнику 61 792,93 грн. Позивач, зазначає, що 28.04.2014р. за вих.№80 на адресу відповідача було надіслано претензію з вимогою погасити заборгованість, яка вручена 10.05.2014р., проте до цього часу заборгованість відповідачем не погашена.

Позивач зазначає, що вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань згідно зі ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509, 629 Цивільного кодексу України та є обов’язковими для виконання сторонами.

З огляду на викладене та з урахуванням не погашення відповідачем заборгованості позивач був змушений звернутись до суду із відповідним позов з метою захисту своїх прав.

У зв’язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості в загальній сумі 55 000,00 грн., ухвалою суду від 25.09.2014р. суд припинив провадження по даній справі в порядку п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору в цій частині.

Представник позивача в засідання суду 13.10.2014р. не прибув, причини неявки суду не повідомив, докази на погашення повної заборгованості відповідачем не надав, будь-яких клопотань на адресу суду від останнього на час розгляду справи судом не надходило.

Відповідач своїм процесуальними правами не скористався, повноважного представника в засідання суду 13.10.2014р. не направив, причини неявки суду не повідомив, докази на погашення повної заборгованості перед позивачем на час розгляду справи судом не надав. При цьому, про розгляд справи на адресу відповідача направлялась ухвала від 25.09.2014р. із відміткою про її отримання відповідачем 26.09.2014р. згідно поштового повідомлення про вручення кореспонденції, яке міститься в матеріалах справи.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами з боку учасників судового розгляду, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного їх повідомлення про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст.75 ГПК України, за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Шепетівський гранкар’єр”, с. Рудня-Новенька, Шепетівський район, Хмельницька область як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується випискою із ЄДР №223578 Серії ААВ, довідкою статистики №АБ 715057 від 03.10.2013р.

Філія „Славутський райавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” ДП „Хмельницький облавтодор”, м. Славута в ЄДРПОУ як юридична особа не значиться, що підтверджується Спеціальним витягом із ЄДР за №19167568 від 18.08.2014р. Відповідно до Спеціального витягу із ЄДР за №19167579 від 18.08.2014р. підприємство - Дочірнє підприємство „Хмельницький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м. Хмельницький значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (код ЄДРПОУ 31100492).

01.11.2011р. між ТОВ „Шепетівський гранкар’єр” (постачальник) та Філія „Славутський райавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” ДП „Хмельницький облавтодор” (покупець) укладено договір поставки №111, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов’язується поставити і передати у власність (повне господарське відання) покупцю щебеневу продукцію відповідно до Специфікації (Додаток №1), а покупець зобов’язується прийняти і оплатити цей товар – у порядку та на умовах, передбачених Договором. Виробником товару відповідно до п.1.2. Договору є ТОВ „Шепетівський гранкар’єр”.

Відповідно до п.3.3. Договору поставка товару здійснюється після оплати Товару (п.4 Договору). В рахунку-фактурі може встановлюватися конкретний строк поставки в межах загального строку поставки.

Згідно із п.п.3.5., 3.6. Договору встановлено, що крім плати за товар, покупець відшкодовує постачальнику вартість транспортних послуг за поставку залізничними вагонами. Право власності переходить до покупця з моменту передачі товару. Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю і якістю згідно з підписаними сторонами накладними.

Відповідно до п.4.3. Договору сторони передбачили, що покупець оплачує товар у порядку 100 відсотків передоплати за обумовлену партію товару на підставі рахунка-фактури протягом трьох банківських днів із дня його виставлення.

Пунктом 4.6. Договору сторони встановили, що бухгалтерія постачальника і покупця щомісячно проводить звірку взаєморозрахунків, про що складають акт встановленої форми за підписом обох сторін скріплений печатками і пересилають по почті.

Відповідальність сторін за неналежне виконання умов договору встановлена в Розділі 6 договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 67 648,77 грн., що підтверджено видатковими накладними №1221 від 11.12.2012р., №1229 від 12.12.2012р., №450 від 31.05.2013р., №469 від 03.06.2013р., №476 від 05.06.2013р., №514 від 11.06.2013р.,№533 від 13.06.2013р., №709 від 15.07.2013р., №725 від 22.07.2013р., №810 від 06.08.2013р., довіреностями №162 03.12.2012р., №247 від 31.05.2013р., №249 від 03.06.2013р., №270 від 10.07.2013р., із відмітками про отримання товару відповідачем, а також податковими накладними.

Відповідач в повній мірі не розрахувався за отриманий товар, у зв’язку із чим виникла заборгованість на загальну суму 61 792,93 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом за період з 01.08.2013р. по 01.03.2014р., який складно та підписано сторонами 01.03.2014р. та скріплено печатками підприємств.

Оскільки заборгованість вчасно відповідач не сплатив, позивач направив претензійну вимогу №80 від 28.04.2014р., згідно якої просив про погашення боргу в сумі 61 792,93 грн. (лист відповідач отримав 10.05.2014р. згідно поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції).

Однак, відповідач вказану заборгованість перед позивачем не погасив, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

В ході вирішення спору відповідач сплатив борг в загальній сумі 55 000,00 грн., що підтверджено платіжними дорученнями №56 від 20.08.2014р., №62 від 27.08.2014р. У зв’язку із цим, ухвалою від 25.09.2014р. суд припинив провадження по даній справі в порядку п.п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору в цій частині.

Решта боргу в сумі 6 792,93 грн. залишилась непогашеною.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги таке:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов’язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто сплати боргу.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.1 ст.662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір поставки №111 від 01.112011р., відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов’язання вчасно проводити розрахунки за отриманий товар, проте в повному обсязі не виконав взятих на себе зобов’язань, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 6 792,93 грн.

Вказана заборгованість підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, актом взаєморозрахунків між сторонами. При цьому, доказів про сплату боргу відповідачем суду не подано, доводи позивача не спростовано.

Із врахуванням вищевикладеного, вимогу про стягнення з відповідача 6 792,93 грн. заборгованості за договором поставки №111 від 01.112011р. суд вважає правомірною та такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов’язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення із відповідача 6 792,93 грн. заборгованості за договором поставки №111 від 01.112011р. правомірними, підтвердженими наявними у справі доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно вимог ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі підлягають покладенню на відповідача у зв’язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД –

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Шепетівський гранкар'єр”, с. Рудня-Новенька, Шепетівський район, Хмельницька область до Дочірнього підприємства „Хмельницький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” в особі філії „Славутський райавтодор”, м. Хмельницький про стягнення 6 792,93 грн. задовольнити.

Стягнути із Дочірнього підприємства „Хмельницький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” в особі філії „Славутський райавтодор”, м. Хмельницький, вул. Свободи, 77 (код ЄДРПОУ 31100492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Шепетівський гранкар'єр”, с. Рудня-Новенька, Шепетівський район, Хмельницька область (код ЄДРПОУ 05470845) 6 792,93 грн. (шість тисяч сімсот дев’яносто дві гривні 93 коп.) заборгованості за договором та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (с. Рудня-Новенька, Шепетівський р-н, Хмельницька обл., 30433) – рекоменд.;

3,4 - відповідачу (вул. Свободи, 77, м. Хмельницький, 29000); (вул. Поліська, 16, м. Славута, Хмельницька обл., 30000) – рекоменд.