Ухвала суду № 40899912, 15.08.2014, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"15" серпня 2014 р.Справа № 921/609/14-г/10УХВАЛА

про затвердження мирової угоди

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМ-ІнвестБуд", с. Петриків, вул. Вояків УПА 1/12 Тернопільського району

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" м. Хоростків, вул. Заводська, 1 А Тернопільської області

про стягнення боргу в сумі 121 112,15 грн.

За участю представників:

Позивача: не прибув.

Відповідача: не прибув.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОМ-ІнвестБуд", с. Петриків, вул. Вояків УПА 1/12 Тернопільського району подало до господарського суду Тернопільської області позов і просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М", м. Хоростків, вул. Заводська, 1 А Тернопільської області заборгованість в сумі 121 112,15 грн. , з яких 102936,02 грн. основного боргу , 4997,32 грн. пені , 9749,49 грн. інфляційні втрати , 930,65 грн. 3% річних ,2498,67 грн. за користування чужими коштами ; відшкодування понесених судових витрат 2422 грн. 25 коп. просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав Договір підряду № 80-13 від 16 грудня 2013 року ; Акт звіряння взаємних розрахунків за період : 01.10.2013-25.03.2014 ; Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року ; Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року ;Претензію № 43 від 06 травня 2014 року , інші документи , копії яких знаходяться в матеріалах справи .

Посилається на приписи статей 530,625,854 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 19 червня 2014 року порушено провадження у справі № 921/609/14-г/10 та призначено судове засідання о 11 годині 04 липня 2014 року.

В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 10 годин 30 хвилин 25 липня 2014 року та до 10 годин 30 хвилин 15 серпня 2014 року.

14.08.2014 року до господарського суду поступило клопотання (вх..№14974) про затвердження мирової угоди від 15.08.2014 року укладеної між сторонами та припинення провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 1 Господарського процесуального Кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 Господарського Кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Зазначена стаття визначила шляхи захисту прав та законних інтересів зазначених суб'єктів.

Позивач по справі Товариство з обмеженою відповідальністю " ТОМ-Інвестбуд " місцезнаходження органів управління якого село Петриків вул. Вояків УПА , буд. 1 кв. 12 Тернопільського району є юридичною особою , що зареєстрована у встановленому законом порядку та включене до ЄДРПОУ , ідентифікаційний код 33282104, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серія АД № 250827, виданого Державним реєстратором Реєстраційної служби Тернопільського районного управління юстиції Легка Л.Г. 07.02.2014 року (копія знаходиться в матеріалах справи), а тому наділене правом на звернення до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

За змістом приписів статей 205 та 206 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Матеріали справи підтверджують, що 16 грудня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю " ТОМ-ІнвестБуд " ( Підрядник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю " СкайБуд М "( Замовник " ) було укладено Договір підряду № 80-13, згідно умов якого Підрядник приймає на себе зобов'язання у відповідності до вимог ДНіП ,ТУ діючими на території України , а також технічними документами , наданої та затвердженої Замовником , власними або залученими силами на свій ризик виконати на замовлення Замовника комплекс підрядних робіто , а саме виконання робіт по встановленню системи опалення в адміністративному корпусі , ремонтному боксі та шино монтажі на об'єкті ТОВ " Новагрос " за адресою смт. Козова вул. І. Богуна , буд.8 та передати Замовникові виконання робіт по Акту приймання-передачі виконаних робіт , а Замовник зобов'язується проводити фінансові розрахунки та приймати своєчасно та якісно виконані роботи в порядку і строки , передбачені даним договором ( п. 1.1. Договору ).

Строк виконання робіт до 31 січня 2014 року включно .

Вартість робіт за договором складає 171564,00 грн. в тому числі ПДВ 28594,00 грн.( п. 3.1. договору ) .

Згідно п. 6.1. Договору Підрядник за 3 ( три ) календарні дні до дати прийняття робіт надає замовникові письмове повідомлення про готовність до здачі виконаних робіт . У разі своєчасного та якісного виконання робіт , Замовник здійснює їх прийняття , пробний запуск , після чого підписує наданий Підрядником акт приймання виконаних підрядних робіт форми КБ2в , довідку про вартість виконаних робіт форма КБ3.

Відповідно до пункту 6.4. договору передавання-прийняття всього комплексу результатів виконаних робіт оформляється кінцевим актом приймання виконаних підрядних робіт , який підписується повноважними представниками сторін .

Пунктом 3.4. Договору сторони визначили , що вартість робіт за даним договором оплачується Замовником наступним чином :

3.4.1.Замовник перераховує Підряднику аванс у розмірі 40% суми зазначеної у п. 3.1. даного Договору , що становить 68625,60 грн. в тому числі ПДВ 11437,60 грн. протягом 5 ( п'яти ) робочих днів з дати підписання договору ;

3.4.2.Решта суми сплачується за своєчасно та якісно виконані роботи на підставі підписаних сторонами Актів приймання-передачі виконаних робіт протягом 5( п'яти ) робочих днів з дати підписання таких Актів .

3.5.Днем оплати вважається день списання грошових коштів з рахунку Замовника .

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, в силу зобов'язання, яке виникає між сторонами, одна сторона (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язана вчинити певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а інший кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі на підставі договору підряду № 80-13 від 16.12. 2013 року суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору підряду, відноситься до господарських договорів, виходячи із змісту статей 173,174 ГК України і відповідно до статті 1 ГПК України є предметом його регулювання.

Так, статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. ст. 843 ЦК України).

Частиною першою статті 844 ЦК України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду (ст. 846 ЦК України).

Уклавши договір підряду № 80-13 від 16.12.2013 р. сторони визначили умови, що є обов'язкові для них.

Судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання, встановлені Договору підряду № 80-13 від 16.12.2013 року, про що свідчать:

- Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 20013 року (Примірна форма № КБ-2в, затвердженої Наказом Мінрегіонбуду України від 04 грудня 2009 року № 554) на суму 68625,60 грн., підписаного 2013 року;

- Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року (Примірна форма № КБ-2в, затвердженої Наказом Мінрегіонбуду України від 04 грудня 2009 року № 554) на суму 102936,02 грн., підписаного 14 лютого 2014 року.

В позовній заяві позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю " СкайБуд М " м. Хоростків прийняло до виконання умови Договору підряду №80-13 від 16 грудня 2013 року та здійснило перерахування коштів за виконані роботи ТзОВ " ТОМ-Інвест-Буд " (позивачу у справі) на суму 68625,60 грн.

Відповідно до ч. 2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням наведених приписів позивачем 06.05.2014 року на адресу відповідача було направлено претензію №43 про сплату заборгованості за договором підряду № 80-13 від 16.12. 2013 року в сумі 102936,02 грн. у семиденний строк з дня отримання претензії, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення .

Пунктом 1 статті 202 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання припиняються: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої так зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Доказів виконання зобов'язання в сумі 102936,02 грн. відповідачем не надано.

Таким чином, на час подання позову до суду позивач по справі довів наявність заборгованості відповідача перед ним, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 102936,02 грн. є обґрунтовані та підтверджені документально.

В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

До інших способів відносяться, передбачені ст.625 ЦК України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов'язанню, правова природа яких, є самостійним способом захисту прав і забезпечення виконання зобов'язань.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною боргу, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора.

Такої ж правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України, зокрема у свої постанові від 08.04.2008 року у справі № 03/4190.

На підставі даної статті, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 2 637,63 грн. -3% річних, що підтверджується наданим розрахунком 3% річних .

Перерахувавши суму 3% річних з урахуванням вищенаведених положень, суд вважає позовні вимоги в частинні стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 2 637,63 грн. обгрунтованими.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 9749,49 грн. - інфляційних нарахувань та надано розрахунок щодо нарахування інфляційних нарахувань.

Розглянувши представлений розрахунок інфляційних нарахувань, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 9749,49 грн. обґрунтованими.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (стаття 546 ЦК).

Пунктом 2 статті 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.

Отже, як випливає із змісту Цивільного кодексу України - відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань настає лише у випадках, передбачених законом або встановлено договором.

Так, відповідно до п. 9.3.1 Договору ,сторони передбачили що у випадку порушення Замовником строків оплати, за актами приймання виконання підрядних робіт, Замовник сплачує Продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення.

Відповідно до розрахунку ТОВ "ТОМ-ІнвестБуд", згідно з яким останній просить суд стягнути з відповідача пеню, що в період 20.02.2014 р. по 10.06.2014 р. складає 4997,32 грн.

Розглянувши представлений розрахунок пені, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 4997,32 грн. обґрунтованими.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 2498,67 грн. за користування чужими коштами.

Згідно статті 536 Цивільного кодексу за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Розглянувши представлений розрахунок процентів за користування чужими коштами, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 2498,67 грн обґрунтованими.

14 серпня 2014 року сторони подали до суду мирову угоду; просять її затвердити, а провадження у справі припинити.

Статтею 78 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що умови мирової угоди сторін викладаються в адресованому господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до п. 3.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. в ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), а також вирішується питання про розподіл між сторонами судових витрат. Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Мирова угода підписана представниками позивача: директором ТОВ "ТОМ-ІнвестБуд" В.Р.Мазурик та від імені відповідача - директором ТзОВ "Скайбуд М" Ціхоцько В.Р.

Мирова угода сторін стосується їх прав та обов'язків щодо предмету спору, а саме внаслідок її укладання припиняються взаємні зобов'язання.

Умови мирової угоди відповідають вимогам чинного законодавства України.

За таких обставин, оцінивши зазначену мирову угоду, суд прийшов до висновку, що її положення не суперечать чинному законодавству, стосуються лише прав та обов'язків сторін щодо предмету спору, а тому вона підлягає затвердженню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 43, 49, 78, 80 п. 4 ,86, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

У Х В А Л И В:

1.Затвердити у справі № 921/609/14-г/10 мирову угоду, укладену 15 серпня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОМ-ІнвестБуд", с. Петриків, вул. Вояків УПА 1/12 Тернопільського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М", м. Хоростків, вул. Заводська, 1 А Тернопільської області наступного змісту:

МИРОВА УГОДА

м. Тернопіль "15" серпня 2014 р.

TOB «ТОМ-ІНВЕСТ БУД» (надалі - Стягувач), в особі директора Мазурика В.Р., який діє на підставі Статуту та TOB «СКАЙБУД М» (надалі - Боржник), в особі директора Ціхоцького В.Р., що діє на підставі Статуту, які є Сторонами у справі №921/609/14-г/10, яка розглядається Господарським судом Тернопільської області, керуючись ст.78 ГПК України, враховуючи майнові інтереси один одного та з метою реального виконання Боржником своїх обов'язків, уклали дану мирову угоду на наступних умовах:

1. Сторони домовились врегулювати спір по справі №921/609/14-г/10 шляхом підписання та виконання мирової угоди.

2. Боржник визнає свої зобов'язання по сплаті суми боргу перед TOB «ТОМ-ІНВЕСТ БУД» згідно договору №80-13 від 16.12.2013р., який становить 102936,02 грн. в повному обсязі. Також, Боржник зобов'язується сплатити суму понесених Стягувачем судових витрат та за користування чужими коштами у розмірі 5000,00 грн., всього на загальну суму 107936,02 грн.

3. Боржник на момент підписання даної мирової угоди сплатив Стягувану 30% від суми, зазначеної в п.2 даної угоди (32380,81грн.), наступних 70% від суми зазначеної в п.2 даної угоди (75555,21грн.) Боржник зобов'язується та гарантує сплатити до 10 вересня 2014 року включно.

4. Боржник має право достроково погасити борг в повному обсязі або частково.

5. У випадку якщо Боржник порушить строк виплати зазначені у п.З даної мирової угоди, у такому випадку Боржник зобов'язується окрім 75555,21грн. сплатити Стягувану: 4997,32грн. - пені, 9749,49грн. - втрат внаслідок індексу інфляції, 930,65грн. - 3% річних, всього 91232,67грн.

6. Дана мирова угода направляється сторонами до суду для її затвердження.

7. Дана мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом і дії до повного виконання зобов'язання, передбаченого цією мировою угодою.

8. Ухвала господарського суду Тернопільської області про затвердження данної мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження".

9. У разі несплати Боржником суми боргу у порядку п.З цієї мирової угоди Стягувач має право направити ухвалу господарського суду Тернопільської області про затвердження цієї мирової угоди до виконавчої служби для виконання шляхом стягнення з Боржника суми боргу у розмірі, вказаному у п.5 цієї мирової угоди (91232,67грн.) за вирахуванням здійснених Боржником платежів за цією мировою угодою, про що Стягувач вказує у заяві про відкриття виконавчого провадження.

10. Якщо в процесі виконання цієї мирової угоди відбудуться реорганізація, зміни підпорядкованості чи форми власності однієї з сторін або обох сторін, то ця угода зберігає силу для правонаступника такої сторони.

11. Дана мирова угода підписана у трьох примірниках які мають однакову юридичну силу, перший - для Стягувана, другий - для Боржника, третій для суду».

12. Підписи сторін:

Директор ТОВ "ТОМ-ІнвестБуд" Підпис В.Р. Мазурик

Відтиск печатки

Директор ТОВ " Скайбуд М " Підпис В.Р. Ціхоцько

Відтиск печатки

2. Провадження у справі № 921/609/14-г/10- припинити.

3. Ухвалу направити сторонам по справі.

Суддя М.Є. Півторак