Рішення № 40899810, 10.10.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2014 рокуСправа № 912/1532/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі колегії суддів: Поліщук Г.Б. - головуючий суддя, суддів Кабакової В.Г. та Макаренко Т.В. розглянув матеріали справи №912/1532/14 від 16.05.2014 року

за позовом: Кіровоградського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі позивачів:

Міністерства оборони України, м. Київ

та філії Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080 Управління начальника робіт", м. Кіровоград

до відповідача: приватного підприємства "Агрорембудсервіс", м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - публічного акціонерного товариства "Укргазбанк", м.Київ,

про витребування майна

за участю представників сторін:

від прокуратури - Веліксар А.А., посвідчення № 012170 від 31.10.2012р.;

від позивача 1 - Куртмолаєв А.Є., довіреність № 220/451/д від 03.06.2014р.;

від позивача 2 - Браїлов В.А., довіреність № б/н від 03.06.2014р.;

від позивача 2 - Івашін Є.В., довіреність № б/н від 19.08.2014р.;

від відповідача - Рябовол С.В., довіреність № б/н від 05.08.2014р.;

від третьої особи - Сергієнко А.В., довіреність № 259 від 30.05.2014р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частині рішення.

Кіровоградський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України та філії Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080 Управління начальника робіт" звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до приватного підприємства "Агрорембудсервіс" про витребування частини комплексу будівель і споруд, що знаходяться за адресою: м. Кіровоград, АДРЕСА_1.

Позов мотивовано тим, що рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 17.10.2012 року у справі №22ц/1190/2937/12 за апеляційною скаргою державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" скасовано рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 04.12.2006р. по справі №2-3217/2006 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у позові приватного підприємства "Агрорембудсервіс" до ОСОБА_7 та філії державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080 Управління начальника робіт" та виділення в натурі частини майна.

В подальшому державним підприємством Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" до ПП "Агрорембудсевіс" 13.08.2013р. було надіслано вимогу про звільнення зазначеної частини комплексу будівель і споруд, що знаходяться за адресою: м.Кіровоград, АДРЕСА_1. У відповідь на вказану вимогу ПП "Агрорембудсервіс" повідомило про відсутність підстав для повернення майна, оскільки рішенням апеляційного суду Кіровоградської області скасовано право приватної власності ПП "Агрорембудсервіс", а не право спільної власності.

Одночасно з поданням позову, прокурором в пункті 3 прохальної частини позовної заяви заявлено клопотання про забезпечення позову в порядку ст. 67 ГПК України шляхом накладення арешту на частину комплексу будівель і споруд, що знаходяться за адресою: м.Кіровоград, АДРЕСА_1, а саме: адмінбудівля загальною площею 94,5 кв.м., гаражі загальною площею 255,4 кв.м., кузня, естакада, вбиральня, мийка, АЗС, будівля підземного зберігання паливно-мастильних матеріалів, цех по виготовленню скла загальною площею 37,7 кв.м., столярний цех загальною площею 96,6 кв.м., навіси, гараж, розчинно-бетонний вузол, вбиральня, оглядова яма, водопровідна колонка, вапняна яма.

Ухвалами господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2014 року вказаний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, а також призначено до розгляду клопотання прокурора про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду від 01.08.2014 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про забезпечення позову.

Позивачем 1 - Міністерством оборони України 01.08.2014 року подано до суду пояснення, у яких позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі.

20.06.2014р. позивачем 2 - філією державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080 Управління начальника робіт" подано до суду пояснення, відповідно до змісту яких повідомлено, що філія не є юридичною особою. На думку позивача біржова угода, укладена ДП "Укрвійськбуд" з відповідачем у даній справі є неукладеним (не вчиненим і нікчемним правочином, який не створив для позивача юридичних наслідків, тобто будь-яких прав та обов'язків, оскільки ця угода не посвідчена нотаріально та не пройшла державну реєстрацію. Як зазначає позивач 2, вказане підтверджено ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 19.12.2012 року у справі №22ц-1190/3428/12 за позовом ОСОБА_7 до ДП МОУ "Укрвійськбуд" про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

За наведених обставин позивач 2 підтримує позовні вимоги прокурора.

01.08.2014 року прокурором подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої уточнено адресу спірного майна та визначено ціну позову.

Відповідачем 02.06.2014 року подано відзив на позовну заяву, у відповідності до якого позовні вимоги заперечено повністю. На думку відповідача, під час реалізації спірного майна та оформлення права спільної часткової власності відповідачем та продавцем - державним підприємством Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" було отримано всі необхідні погодження органів держави, які здійснювали всі повноваження щодо реалізацій функцій власника щодо реалізації майна, в тому числі і майна, що є предметом спору. Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 17.10.2012р. скасовано рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда про виділення в натурі частини майна. Недійсність біржової угоди №27-05/12 договору купівлі-продажу нерухомості позивачем в судовому порядку не встановлювалась.

Крім того, відповідач вважає, що прокурором зазначено неналежних позивачів по справі, так як відповідно до положення про філію, остання не є юридичною особою, а тому не може бути окремо позивачем по справі, так як власником майна є держава в особі Верховної Ради України та знаходилось на праві повного господарського відання державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд", якого не зазначено позивачем по справі.

03.06.2014р. прокурором подано до суду заяву про зміну предмету позову, у відповідності до якої прокурор просив господарський суд залучити до участі у справі державне підприємство Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" як позивача 2, а філію державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080-Управління начальника робіт" як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 2; вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на 3/20 частин комплексу будівель по АДРЕСА_2 у м.Кіровограді; визнати право власності за державою Україна в особі Міністерства оборони України на 3/20 частин комплексу будівель і споруд по АДРЕСА_2 у м.Кіровограді; витребувати шляхом вилучення від приватного підприємства "Агрорембудсервіс" та передати державному підприємству Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" в особі філії державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080-Управління начальника робіт" 3/20 частин комплексу будівель і споруд по АДРЕСА_2 у м.Кіровограді; судові витрати покласти на відповідача.

Господарським судом Кіровоградської області не прийнято до розгляду вказану заяву прокурора, що відображено в ухвалі суду від 21.06.2014 року (т.1 а.с. 163-164) та продовжено розгляд даної справи з урахуванням первісних вимог, викладених в позовній заяві.

22.08.2014 року прокурором повторно подано заяву про уточнення позовних вимог. За змістом поданої заяви прокурор просить визнати право власності за Державою Україна в особі Міністерства оборони України на 3/20 частин комплексу будівель і споруд по АДРЕСА_2 у м.Кіровограді та витребувати шляхом вилучення від приватного підприємства "Агрорембудсервіс" та передати державному підприємству Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" в особі філії державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080 - Управління начальника робіт"3/20 частин комплексу будівель і споруд по АДРЕСА_2.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що підстави для прийняття до розгляду даної заяви відсутні, виходячи з наступного.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду судом справи по суті шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за змістом та формою має узгоджуватись із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 цього Кодексу. Розгляд даної справи по суті господарським судом розпочато 15.08.2014 року, що підтверджується протоколом судового засідання (т.2 а.с. 90-92). Таким чином, прокурором зазначену заяву подано після початку розгляду по суті даної справи, що унеможливлює прийняття господарським судом до розгляду такої заяви.

Поряд з тим, слід зазначити, що у даній заяві прокурором викладено додаткову (нову) вимогу щодо визнання права власності на спірне майно. Однак, доповнення позову додатковими вимогами не передбачене статтею 22 Господарського процесуального кодексу України. Фактично, в даному випадку, йдеться про подання нового позову.

Відповідачем - приватним підприємством "Агрорембудсервіс" 27.08.2014 року подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, мотивовану тим, що прокуратура, Міністерство оборони України та ДП МО України "Укрвійськбуд" обізнані з усіма обставинами можливого порушення прав позивачів відносно спірного нерухомого майна та обставин його відчуження з 31.10.2007 року (дати прийняття Київським апеляційним господарським судом постанови у справі про банкрутство ДП МОУ "Укрвійськбуд", якою припинено провадження у справі про банкрутство вказаного підприємства).

Кіровоградським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері 22.08.2014 року подано заяву від 22.08.2014р. №1227вих-14 про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно (в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України).

Ухвалою господарського суду від 27.08.2014р. клопотання прокурора від 22.08.2014р. №1227вих-14 про забезпечення позову задоволено. Вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на 3/20 частин комплексу будівель і споруд по АДРЕСА_2, у м. Кіровограді, а саме: адмінбудівлю загальною площею 94,5кв.м. (літ. А кр.кр. 1), гаражі загальною площею 255,4кв.м. (літ. В, В1, В2), кузню (літ. Гг), естакаду (літ. ДХ), вбиральню (літ. З), мийку (літ. д), АЗС (літ. Л), будівлю підземного зберігання паливно-мастильних матеріалів (літ. М), цех по виготовленню скла загальною площею 37,7кв.м. (літ. П), столярний цех загальною площею 96,6кв.м. (літ. П1п), навіси (літ. Н, 01), гараж (літ. О), розчинно-бетонний вузол (літ. СС1), вбиральню (літ.С2), оглядову яму (літ. Б), водопровідну колонку (літ. Е), вапняну яму (літ. Р) та заборони будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження зазначеного майна до завершення розгляду справи.

Третьою особою - публічним акціонерним товариством "Укргазбанк" 09.10.2014 року подано клопотання про відкладення розгляду справи до вирішення питання Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Укргазбанк" на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 17.10.2012 року у справі №22ц/1190/2937/12.

Господарський суд, розглянувши подане клопотання дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду відкласти в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 17.10.2012 року у справі №22ц/1190/2937/12, на момент вирішення спору у справі №912/1532/14, є таким, що набрало законної сили. При цьому господарський суд враховує наявність ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.02.2012 року, якою було відхилено касаційну скаргу ПП "Агрорембудсервіс" та залишено в силі рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 17.10.2012 року.

Таким чином, обставини, зазначені в клопотанні ПАТ "Укргазбанк" не є такими, що перешкоджають вирішенню справи по суті, тому господарський суд не вбачає підстав для задоволення такого клопотання.

Господарський суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Кіровоградським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері подано дану позовну заяву в інтересах держави в особі позивачів: Міністерства оборони України та філії державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080 Управління начальника робіт".

Як вбачається з Положення про Філію Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080 Управління начальника робіт", Філія є відокремленим підрозділом державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд". Філія не є юридичною особою (п. 1.2 Положення).

Відповідно до ст.ст.1 і 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації які є юридичними особами. Разом з тим, чинний Господарський процесуальний кодекс України не містить відповідних положень щодо можливості здійснення заміни позивача у справі.

За викладених обставин господарський суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у даній справі стосовно позивача - філії Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080 Управління начальника робіт" на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, господарський суд встановив наступні обставини.

02.12.2005 року державним підприємством Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" в особі Уповноваженого представника Дубова О.Г. (Продавець) та приватним підприємством "Агрорембудсервіс" (Покупець) укладено біржову угоду №27-05/12 - договір купівлі-продажу нерухомості, за умовами якого Продавець продав, а Покупець купив будівлі та споруди, що складають 3/20 частини комплексу та знаходяться за адресою: м.Кіровоград, АДРЕСА_1, а саме: адмінбудівля, загальною площею 94,5 кв.м.; гаражі загальною площею 255,4 кв.м.; кузня; естакада; вбиральня; мийка; АЗС; будівля підземного зберігання паливно-мастильних матеріалів; цех по виготовленню скла загальною площею 37,7 кв.м.; столярний цех загальною площею 96,6 кв.м.; навіси; гараж; розчинно-бетонний вузол; вбиральня; оглядова яма; водопровідна колонка; вапняна яма.

Рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 04.12.2006 року у справі №2-3217/2006 задоволено позов приватного підприємства "Агрорембудсервіс" та виділено вказаному підприємству у натурі належне йому майно на праві власності - 3/20 частини комплексу будівель і споруд, що знаходяться за адресою: м.Кіровоград, АДРЕСА_1; припинено право спільної часткової власності на комплекс будівель і споруд, розташованих за адресою: м.Кіровоград, АДРЕСА_1, між приватним підприємством "Агрорембудсервіс, ОСОБА_7 і державним підприємством Міністерства оборони України "Укрвійськбуд"; визнано право власності за приватним підприємством "Агрорембудсервіс" на комплекс будівель і споруд, розташованих за адресою: м.Кіровоград, АДРЕСА_1.

В подальшому, адреса місцезнаходження вказаного нерухомого майна була змінена на: м.Кіровоград, АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 53).

Згідно Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.05.2014р. 3/20 комплексу будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 виділено як цілий комплекс будівель в адресу: АДРЕСА_2 та зареєстровано право власності згідно рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 04.12.2006р.

З Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.06.2014р. вбачається, що комплекс, розташований за адресою: м.Кіровоград, АДРЕСА_2, зареєстрований за приватним підприємством "Агрорембудсервіс".

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 17.10.2012р. у справі №22ц/1190/2937/12 рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 04.12.2006р. скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у позові приватного підприємства "Агрорембудсервіс" до ОСОБА_7 та філії державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080 Управління начальника робіт" про виділення в натурі частини майна.

При цьому, в рішенні апеляційного суду Кіровоградської області від 17.10.2012 року у справі №22ц/1190/2937/12 встановлено, що договір щодо спірного нерухомого майна, укладений 2 грудня 2005 року між ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" і ПП "Агрорембудсервіс" не був нотаріально посвідчений, тому є нікчемним. Такий правочин не породжує будь-яких прав та обов'язків, є недійсним з моменту його вчинення і без рішення суду не має юридичної сили.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду Кіровоградської області дійшла висновку про те, що висновок суду щодо наявності у позивача права власності на спірне майно є помилковим, оскільки угода про відчуження цього майна позивачеві є нікчемною.

Разом з тим, вироком Подільського районного суду м.Києва від 03.03.2007р. у кримінальній справі №1-175/07 по обвинуваченню Дубова О.І. (заступника генерального директора по фінансово-економічній роботі ДП МОУ "Укрвійськбуд") у діях за ст.218 Кримінального кодексу України, як завідомо неправдиву інформацію про фінансову неспроможність виконання вимог кредиторів і зобов'язань перед бюджетом, на стадії санації боржника встановлено факт фіктивного банкрутства ДП МОУ "Укрвійськбуд".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2007 року у справі №24/612-б-43/234, залишеної без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.01.2008 року, враховуючи наведені обставини та посилання, що міститься у вироку на те, що вказаний вище факт є преюдиціальним для даної справи, провадження у справі припинено.

У відповідності до приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

У урахуванням викладеного господарський суд вважає встановленим факт нікчемності біржової угоди №27-05/12 - договору купівлі-продажу нерухомості, укладеної 02.12.2005 року державним підприємством Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" в особі Уповноваженого представника Дубова О.Г. та приватним підприємством "Агрорембудсервіс".

Згідно із ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до вимог частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

В силу вимог частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів). Водночас законодавство надає право звертатися з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння не лише власникам, а й іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою ("титулом").

Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Враховуючи встановлений факт нікчемності біржової угоди №27-05/12 - договору купівлі-продажу нерухомості, укладеної 02.12.2005 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 17.10.2012р. у справі №22ц/1190/2937/12, яким скасовано рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 04.12.2006р. про виділення в натурі спірного майна та визнання за відповідачем права власності на дане майно, господарський суд дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав володіння спірним майном та необхідність його повернення власнику.

У відповідності до ст.170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Як вбачається зі свідоцтва про право власності від 21.01.2003р. №30 цілий комплекс будівель, розташований в м.Кіровограді по АДРЕСА_1 належить державі в особі Верховної Ради України на праві повного господарського відання державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд".

В свою чергу, у відповідності до Статуту державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" (в редакції 1998 року), підприємство засноване на майні Збройних Сил України, яке є загальнодержавної власністю. Засновником підприємства є Міністерства оборони України (Орган управління майном або Засновник).

Згідно Статуту державного підприємства "Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" (нова редакція 2013 року), підприємство засноване на державній формі власності і належить до сфери управління Міністерства оборони України (Уповноважений орган управління).

Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном з обмеженням правомочності розпорядження щодо основних фондів та інших видів майна за згодою Уповноваженого органу управління у випадках, передбачених законодавством України (п. 4.1 Статуту).

Згідно Положення про Філію Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080 Управління начальника робіт", Філія є відокремленим підрозділом державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд". Філія не є юридичною особою (п. 1.2 Положення).

Згідно із п. 5.1 Положення державне підприємство Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" є власником майна Філії.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

У відповідності до ст.3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті).

З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, у відповідності до ст.3 Закону України "Про Збройні Сили України" Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

За приписами ст.10 Закону України "Про оборону України" Міністерство оборони України здійснює управління переданим Міністерству оборони України військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Таким чином, в результаті системного аналізу зазначених норм чинного законодавства в сукупності з матеріалами справи господарський суд дійшов висновку, що спірне майно є державним та таким, що має статус військового майна, а відтак, органом, уповноваженим здійснювати управління таким майном, є Міністерство оборони України.

Господарський суд враховує, що прокурором в інтересах Міністерства оборони України подано позов про витребування майна та зобов'язання відповідача передати дане майно саме філії державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійскьбуд". Позивачем - Міністерством оборони України вказані позовні вимоги підтримані в повному обсязі.

Враховуючи викладене, а також те, що філія державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" є структурним підрозділом Міністерства оборони України господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Кіровоградського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Підставою звернення прокурора до суду з даним позовом є рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 17.10.2012р. у справі №22ц/1190/2937/12, яким скасовано рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 04.12.2006р. про виділення в натурі спірного майна та визнання за відповідачем права власності на майно, що є предметом спору у даній справі. Тобто до моменту прийняття та набрання законної сили рішенням апеляційного суду Кіровоградської області, рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда про визнання за відповідачем права власності на спірне майно було таким, що набрало законної сили. Наведене свідчить, що прокурор та позивач у справі №912/1532/14 набули права звернення до суду з позовом про витребування спірного майна лише після 17.10.2012 року. Таким чином, підстави вважати, що прокурором та позивачем пропущено строк позовної давності у даній справі відсутні.

Господарський суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, що викладена у пункті 2.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", судове рішення про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи про витребування майна з чужого незаконного володіння особи, за якою зареєстровано право власності на майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає такій реєстрації, за позивачем (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі стосовно позивача - філії державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080 Управління начальника робіт" припинити.

Позов задовольнити повністю.

Витребувати шляхом вилучення у приватного підприємства "Агрорембудсервіс" частину комплексу будівель і споруд, що знаходяться за адресою: м. Кіровоград, АДРЕСА_2. До зазначеної частини комплексу входить: адмінбудівля, загальною площею 94,5 кв.м.; гаражі загальною площею 255,4 кв.м.; кузня; естакада; вбиральня; мийка; АЗС; будівля підземного зберігання паливно-мастильних матеріалів; цех по виготовленню скла загальною площею 37,7 кв.м.; столярний цех загальною площею 96,6 кв.м.; навіси; гараж; розчинно-бетонний вузол; вбиральня; оглядова яма; водопровідна колонка; вапняна яма та зобов'язати приватне підприємство "Агрорембудсервіс" передати філії Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080 Управління начальника робіт" частину комплексу будівель і споруд, що знаходяться за адресою: м. Кіровоград, АДРЕСА_2.

Стягнути з приватного підприємства "Агрорембудсервіс" (25005, м.Кіровоград, АДРЕСА_2) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 32 244,60 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 15.10.2014р.

Головуючий суддя Г.Б. Поліщук

Суддя В.Г. Кабакова

Суддя Т.В. Макаренко