Рішення № 40899756, 09.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24734/13 09.10.14

За позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського

району м. Києва «Печерськжитло»

про стягнення 553 591, 43 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

позивача: Драчова М.С. - за дов.

відповідача: не з'явились

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» про стягнення 553 591, 43 грн., (у тому числі: 507 431, 27 грн. - основного боргу, 3519, 27 грн. - 3 % річних, 17 269, 33 грн. - пені, 25 371, 56 грн. - штрафу).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором від 03.03.3004.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2013 порушено провадження у справі №910/24734/13 та призначено справу до розгляду на 21.01.2014.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 21.01.2014 справу №910/24734/13 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є., у зв'язку з перебуванням судді Домнічевої І.О. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2014, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/24734/13 прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є. та призначено до розгляду.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 27.01.2014 справу №910/24734/13 передано для розгляду судді Домнічевій І.О. в зв'язку з виходом судді з лікарняного.

В судовому засіданні з 06.02.2014 на підставі ч.3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 11.03.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2014 за клопотанням представника Відповідача розгляд справи відкладався до 25.03.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.03.2014 продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

В судовому засіданні з 25.03.2014 на підставі ч.3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 01.04.2014.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 01.04.2014 справу №910/24734/13 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є., у зв'язку з перебуванням судді Домнічевої І.О. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2014, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/24734/13 прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є.та призначено до розгляду.

Розпорядженням В.о.Голови господарського суду міста Києва від 11.04.2014 справу №910/24734/13 передано для розгляду судді Домнічевій І.О. в зв'язку з виходом судді з лікарняного.

В судовому засіданні з 15.04.2014 на підставі ч.3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 29.04.2014.

Розпорядженням В.о.Голови господарського суду міста Києва від 29.04.2014 справу №910/24734/13 передано на розгляд судді Ващенко Т.М. у зв'язку з перебуванням судді Домнічевої І.О. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.04.2014, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/24734/13 прийнято до провадження суддею Ващенко Т.М. та призначено до розгляду.

Розпорядженням В.о.Голови господарського суду міста Києва від 05.05.2014 справу №910/24734/13 передано для розгляду судді Домнічевій І.О. в зв'язку з виходом судді з лікарняного.

В судових засіданнях з 20.05.2014 до 03.06.2014, з 03.06.2014 до 17.06.2014, з 17.06.2014 до 01.07.2014, з 01.07.2014 до 08.07.2014 на підставі ч.3 ст. 77 ГПК України оголошувались перерви.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 08.07.2014 справу №910/24734/13 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є., у зв'язку з перебуванням судді Домнічевої І.О. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2014, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/24734/13 прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є. та призначено до розгляду.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 05.08.2014 справу №910/24734/13 передано для розгляду судді Домнічевій І.О. в зв'язку з виходом судді з відпустки.

Через канцелярію суду 14.08.2014 представник Відповідача подав письмові пояснення, в яких зазначив про те, що на рахунок Позивача у жовтні 2013 року КП «ГІОЦ» перераховано грошові кошти в розмірі 508 413, 35 грн., у зв'язку з чим вважає, що Позивач на виконання п.2.2.2 договору повинен першочергово зарахувати зазначену суму в рахунок погашення боргу за попередній місяць. Крім того, зазначив про те, що Позивачем не враховується різниця у тарифах (сума пільг та субсидій) при виставленні рахунків на оплату за спожиті послуги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2014 у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача розгляд справи відкладався до 09.09.2014.

Через відділ діловодства господарського суду міста Києва 15.08.2014 представник Позивача подав клопотання про витребування у комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» помісячну інформацію щодо розщеплення оплат КП УЖГ «Печерськжитло» за період з 01.04.2013 по 30.09.2013 за надані Позивачем послуги з постачання питної води для підігріву та водовідведення з відображенням сплат окремо по кожному будинку, що за наявною в КП «ГІОЦ» інформацією (дислокацією) обслуговується Відповідачем.

Зважаючи на необґрунтованість доводів Відповідача, суд відмовив у задоволенні клопотання.

В судових засіданнях з 09.09.2014 до 02.10.2014, з 02.10.2014 до 09.10.2014, на підставі ч.3 ст. 77 ГПК України оголошувались перерви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2014 продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

Представник Відповідача у письмовому відзиві та письмових поясненнях проти позову заперечував, зазначаючи про те, що умовами договору № 03854/2-06 від 03.03.2004 не встановлено обов'язку сплачувати за постачання холодної води для виготовлення гарячої води та її стоки. Крім того, зазначив про те, що на балансі останнього теплові пункти не перебувають, а знаходяться на балансі ПАТ «Київенерго».

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 09.10.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 03 березня 2004 року укладено договір № 03854/2-06 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Відповідно до пункту 1.1 договору № 03854/2-06 від 03.03.2004 Позивач зобов'язався надавати Відповідачу послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу, а останній сплачувати їх вартість.

Відповідно до пункту 2.1.1 договору № 03854/2-06 від 03.03.2004 облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями водолічильника, зареєстрованого у Позивача, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у Відповідача декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за ним. Зняття показань з водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником Позивача у присутності представника Відповідача у строки згідно з графіком обслуговування. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 20 м.куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватись Позивачем поквартально, при цьому останній направляє Відповідачу щомісячно платіжні документи, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання водолічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків Позивача від Відповідача в письмовому вигляді. В разі, якщо останній не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті Позивачем є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг (пункт 2.1.2).

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Пунктом 1 статті 628 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що облік наданих Позивачем послуг здійснюється за об'єктами, що включені Відповідачем у дислокацію до договору, яким присвоюються особові рахунки та які групуються в коди абонента. Виставлення рахунку за конкретним кодом здійснюється з огляду на обсяг послуг, наданих до об'єктів, що включені до певного коду Відповідача.

Матеріалами справи підтверджується, що позовна вимога ґрунтується на договорі № 03854/2-06 від 03.03.2004. Зазначений договір регулює відносини з постачання питної води.

Судом також встановлено, що сума, яку просить стягнути Позивач з Відповідача складається заборгованості за абонентськими кодами № 6-282, 6-1578, 6-1579 за послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у розмірі 187 741, 56 грн. за період з 01.04.2013 по 01.09.2013 та за кодом №6-50282 у розмірі 319 689, 71 грн. за період з 01.04.2013 по 01.09.2013 за постачання питної води, яка використовується для приготування гарячої води.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; Згідно з приписами частини першої статті 16 названого Закону порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Положеннями статей 19, 21 Закону Україну "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору. Договір про надання послуг з питного постачання набирає чинності після досягнення домовленості з усіх його істотних умов та підписання сторонами.

Відповідно до статті 23 Закону Україну "Про питну воду та питне водопостачання" підприємством питного водопостачання є суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об'єктів централізованого питного постачання, а споживачами питної води - юридичні або фізичні особи, які використовують питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Згідно з пунктами 1.3, 12.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 № 65, (які були чинні на момент укладення договору) абонентами, які користуються послугами водоканалу можуть бути підприємства на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з водоканалом у договірних відносинах. Для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти подають до водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного вводу, акт меж обслуговування та схему зовнішніх мереж з прив'язкою до місцевості.

Відповідно до пункту 12.17 вказаних Правил розрахунки за воду, яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання та за відповідний обсяг стічних вод здійснюються з підприємствами, які споживають воду. Порядок взаємовідносин встановлюється Водоканалом.

За пунктом 4.1 названих Правил абоненти, які приєднані або мають бажання приєднатися до систем комунального водопостачання і водовідведення, повинні мати необхідні прилади обліку для розрахунків з водоканалом за відпущену їм воду і прийняті стічні води. Разом з тим, з 18.10.2008 діють Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008.

Відповідно до пункту 3.13 Правил № 190 від 27.06.2008 суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Підпунктами 2.1.5 та 2.1.6 пункту 2.1 договору встановлено, що абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у журналі обліку споживання води (пронумерований, прошити й та скріплений печаткою), який заповнюється щомісячно абонентом та представником постачальника. Облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, або в інші строки, на вимогу постачальника, проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акта звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

Як вбачається з матеріалів справи, порядок розрахунків визначений сторонами у пункті 2.2. договору, зокрема, постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента платіжні документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення, вимоги - доручення, тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у платіжних документах без внесення додаткових змін до договору стосовно строків їх введення та розмірів (підпункт 2.2.1 договору); у платіжних документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата, що надходить від абонента першочергово зараховується постачальником в погашення боргу (підпункт 2.2.2 договору); в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного платіжного документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (підпункт 2.2.4 договору); у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акта. В іншому випадку відмова абонента оплатити платіжний документ постачальника вважатиметься безпідставною (підпункт 2.2.5 договору).

У письмових пояснення, поданих через канцелярію суду 14.08.2014 Відповідач зазначив про те, що Позивачем не долучено копії платіжних вимог, які повинні виставлятись Відповідачу відповідно до умов договору.

Означення твердження Відповідача спростовується наявними в матеріалах справи реєстрами дебетових повідомлень та платіжними вимогами дорученнями абонента за спірний період.

З приводу твердження Відповідача щодо першочергового зарахування коштів у розмірі 508 413, 35 грн., які надійшли на рахунок Позивача у жовтні 2013 року в рахунок погашення боргу у відповідності до п.2.2.2 договору, суд зазначає наступне: з долучених до матеріалів справи Позивачем копій позовних заяв вбачається, що у між Позивачем та Відповідачем неодноразово розглядались спори про стягнення заборгованості за договором № 03854/2-06 від 03.03.2004 за попередні періоди, у зв'язку з чим, суд не може включити зазначену суму в рахунок погашення заборгованості за спірний період без згоди Позивача, оскільки зазначене суперечить вимогам договору, а грошові кошти, які надходять на його рахунок враховуються Позивачем в рахунок погашення заборгованості за спірний попередній період, що підтверджується поданими письмовими поясненнями останнього.

Посилання Відповідача на те, що Позивачем не враховано різницю в тарифах (суму пільг та субсидій) при виставленні рахунків, не підтверджено належними засобами доказування в розумінні ст. 33 ГПК України, оскільки судом з'ясовано, що зазначені відшкодування враховуються Позивачем при отриманні оплати за послуги з водопостачання та водовідведення.

Розділом 3 договору передбачені права та обов'язки сторін, зокрема, постачальник зобов'язаний забезпечувати абоненту постачання питної води якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна" до його водопровідного вводу; приймати від абонента стічні води на умовах цього договору, визначати у строки, встановлені графіком обслуговування лічильників абонента, кількість наданої абоненту води та прийнятих від нього стоків в міську каналізаційну мережу, а також має право припиняти надання послуг до повного погашення абонентом заборгованості та у випадках, передбачених правилами користування (підпункти 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 та підпункт 3.2.6 пункту 3.2 договору).

При цьому, абонент зобов'язаний сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, а також має право на отримання від постачальника інформації щодо розрахунків, розшифровок абонента, надання облікових даних у вигляді розрахункових листів (витяг з особового рахунку) (підпункт 3.3.4 пункту 3.3 та підпункт 3.4.2 пункту 3.4 договору).

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При розгляді даної справи судом враховано висновки судів у справах № 5011-65/18027-2012, №910/11296/13 про відсутність на балансі КП "Печерськжитло" теплових пунктів, якими здійснюється постачання гарячої води (дані висновки мають преюдиціальне значення в розумінні ст. 35 ГПК України, оскільки у справах № 5011-65/18027-2012, № 910/11296/13 брали участь ті ж самі сторони з аналогічним предметом спору, за цим же договором).

Відтак, Позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено перебування на балансі Відповідача саме тих теплових мереж, які розташовані за адресами, що були визначені Позивачем при обґрунтуванні позовних вимог про стягнення заборгованості за постачання холодної води, яка обліковується позивачем за кодом 6-50282 (холодна питна вода, яка іде на підігрів).

З огляду на вищенаведене, відсутні підстави для стягнення заборгованості за постачання питної води, яка використовується для приготування гарячої води (за кодом 6-50282) у розмірі 319 689, 71 грн., оскільки договір № 03854/2-06 від 03.03.2004 (який визначений підставою позову), не регулює відносини сторін з приводу постачання Відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води; матеріали справи не містять інших договорів, які б регулювали такі відносини між сторонами, а також належних та допустимих доказів того, що теплові пункти (котельні, бойлери) знаходяться на балансі відповідача.

Отже, суд погоджується з позицією Відповідача, викладеною у письмовому відзиві про відсутність підстав для сплати ним за обсяг холодної води, яка використовується для гарячого водопостачання.

Таким чином, вимога про стягнення основного боргу підлягає частковому задоволенню у розмірі 187 741, 56 грн. за послуги з постачання питної води та приймання стічних вод.

Стосовно вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 25 371, 56 грн. нарахованого за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті наданих послуг, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 4.5 договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити.

Оскільки, як зазначено вище, заборгованість відповідача становить 187 741, 56 грн., то розмір штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті послуг з постачання питної води та водовідведення складає та підлягає задоволенню в сумі 9387, 07 грн.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині сплати коштів за надані послуги за постачання холодної води та прийняття стоків.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Пунктом 4.2 договору № 03854/2-06 від 03.03.2004 передбачено, що у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи, що нарахування пені здійснюється на суму боргу за постачання холодної води та прийняття стоків, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 7478, 92 грн. за період з квітня 2013 року по серпень 2013 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Беручи до уваги що три відсотки річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є правомірними та підлягають частковому задоволенню у розмірі 1521, 21 грн. за період з квітня 2013 року по серпень 2013 року, оскільки нарахування 3 % річних здійснюється на суму боргу за постачання холодної води та прийняття стоків.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 206 128, 76 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, 30/1, ідентифікаційний код 03366569) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок, 1-А, ідентифікаційний код 03327664) 187 741 (сто вісімдесят сім тисяч сімсот сорок одна) грн. 56 коп. - основного боргу, 1521 (одна тисяча п'ятсот двадцять одна) грн. 21 коп. - 3 % річних, 7478 (сім тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 92 коп. - пені, 9387 (дев'ять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 07 коп. - штрафу та 4122 (чотири тисячі сто двадцять дві) грн. 58 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.10.2014

СуддяІ.О.Домнічева