Постанова № 40899372, 13.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 р. Справа № 804/15981/14

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську в письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2014 р. Криворізький міський центр зайнятості (надалі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) з позовною вимогою про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2716,39 грн.

На обґрунтування позову зазначено, що відповідач заборгував суму надмірно сплаченої допомоги по безробіттю, проте добровільно кошти не повернув, що і стало підставою для звернення до суду.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні.

Відповідач до суду не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Частиною 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються, зокрема, працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Статтями 22, 23 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначаються умови та тривалість виплати допомоги по безробіттю, розмір допомоги по безробіттю.

Судом встановлено, що відповідач 18.12.2013 р. звернувся до центру зайнятості з заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. В даній заяві ОСОБА_1 вказала, що не надає послуг за договором ЦПХ.

Наказом № НТ131219 від 19.12.2013 р. відповідачу наданий статус безробітного з 06.02.2013 р. та призначена допомога по безробіттю.

Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/ 62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.03.2009 р. за № 232/16248 визначено механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.16 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Порядок) .

Розслідування, згідно з цим Порядком, здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - центри зайнятості) у разі, коли подані застрахованою особою документи дають їй право на одержання допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було проведено перевірку достовірності даних, які є підставою для надання гр. ОСОБА_1 статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення, про що складено Акт №549 від 24.07.2014 р.

Зазначеним Актом встановлено, що при реєстрації в центрі зайнятості відповідач надав недостовірні відомості, а саме приховав факт щодо наявності діючого договору надання послуг ПАТ «Криворіжжитлобуд» згідно договору ЦПХ № 23 від 17.12.2013 р. (термін дії договору підряду з 17.12.2013 р. по 31.12.2013 p., вартість робіт 1060,00 грн.).

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку допомоги, ОСОБА_1 отримала допомогу по безробіттю у розмірі 2716,39 грн.

Отже, беззаперечним є той факт, що відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний надавав послуги за договором підряду, за що отримав кошти, тобто належав до зайнятого населення, що виключало можливість виплати йому допомоги по безробіттю.

Ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» визначені права та обов'язки зареєстрованих безробітних, до яких зокрема відноситься, інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється, зокрема, у разі встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг) (ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення»).

Згідно п.6 Порядку у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти (п. 7 Порядку).

Судом досліджено наявний в матеріалах справи Витяг з наказу №218 від 28.07.2014 р. про відшкодування коштів на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, де вказано вжити заходів по поверненню коштів, виплачених ОСОБА_1 у розмірі 2716,39 грн. У разі відмови відповідача повернути кошти добровільно або у разі відмови неповернення їх в установлений термін звернутись до суду із відповідною позовною заявою.

Також, відповідачу було направлено лист №07-07/2886 від 29.07.2014 р. про відшкодування коштів, у якому останнього попереджено, що у разі невідшкодування коштів у встановлений термін, питання щодо їх повернення буде вирішуватись у судовому порядку відповідно до чинного законодавства.

Вказаний лист та Витяг з наказу №218 від 28.07.2014 р. було отримано відповідачем 14.08.2014 р., що підтверджується матеріалами справи.

Доказів сплати заборгованості до суду не надано.

Відповідно до пп. 1 п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 14.12.2000 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно - правовими угодами).

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що відповідач про своє працевлаштування центр зайнятості не повідомив, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яка покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За наведених обставин, сплачена допомога по безробіттю у розмірі 2040,37 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Криворізького міського центру зайнятості (р/р 37173001002770 в УДКУ Дніпропетровської області, ОКПО 21908407, МФО 805012) кошти у сумі 2716,39 грн. (дві тисячі сімсот шістнадцять грн., 39 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 13.10.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Парненко В.С. Парненко Ю.Ю. Ковтун