Рішення № 40897839, 14.10.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.10.2014 Справа № 920/1627/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Сумської

філії, м. Суми

до відповідача: Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області

про стягнення 2 082 грн. 55 коп.

СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А.

За участю представників сторін:

від позивача: Лобода Л.Г. (довіреність № 1139 від 11.12.2013 р.)

від відповідача: не прибув

При секретарі судового засідання Лєпковій О.О.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 2 082 грн. 55 коп. заборгованості, з яких 1 886 грн. 23 коп. основного боргу, відповідно до укладеного між сторонами договору про надання послуг електрозв'язку № 22 від 12.02.2008 р.; 39 грн. 47 коп. пені; 134 грн. 64 коп. інфляційних витрат; 22 грн. 21 коп. 3% річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав, правом подати заперечення проти вимог позивача або докази сплати суми заборгованості відповідач не скористався, повноважного представника в судове засідання не направив, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 28)

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до договору про надання послуг електрозв'язку № 22 від 12.02.2008 р., укладеного між позивачем та відповідачем, позивач надавав послуги телефонного зв'язку, а відповідач зобов'язаний був своєчасно оплачувати вартість послуг.

Порядок розрахунків за надані послуги визначений розділом 4 договору № 22 від 12.02.2008 р. Так, п. 4.1 договору встановлено, що послуги, які надаються позивачем, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Згідно п. 5 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», п. 3.2.8, п. 4.3 договору відповідач повинен своєчасно проводити оплату за надані послуги, та у відповідності з п. 4.5 вказаного договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Згідно ст. 116 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених 11.04.2012 р. Постановою КМУ № 295 вбачається, що «у разі неотримання рахунка (квитанції) до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, або здійснення розрахунків без рахунка (квитанції) абонент має право звернутися до служби розрахунків оператора телекомунікацій для отримання інформації про належну до сплати суму та в разі потреби отримати рахунок (квитанцію)».

Факт отримання відповідачем від позивача послуг електрозв'язку за період з грудня 2013 р. по серпень 2014 року на підставі договору № 22 від 12.02.2008 р. на суму 1 886 грн. 23 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема договором, укладеним між сторонами, розрахунком суми боргу.

Відповідач за отримані послуги розраховувався не в повному обсязі, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем на момент звернення до суду з позовною заявою склала 1 886 грн. 23 коп. основного боргу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Відповідачем доказів сплати 1 886 грн. 23 коп. основного боргу та аргументованих заперечень проти вимог позивача не подано, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору про надання послуг електрозв'язку № 22 від 12.02.2008 р. позивач просить стягнути з відповідача 22 грн. 21 коп. 3% річних та 134 грн. 64 коп. інфляційних збитків за період з грудня 2013 р. по серпень 2014 року.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення інфляційних збитків та 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 39 грн. 47 коп. за період з грудня 2013 р. по серпень 2014 року за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідно п. 5.8 зазначеного договору № 22 від 12.02.2008 р. (у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін - з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, споживач сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені).

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 39 грн. 47 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області (42110, Сумська область, Недригайлівський район, с. Терни, вул. Кооперативна, буд. 3, код 04390156) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії ПАТ «Укртелеком» (40030, м. Суми, вул. Іллінська, 2, код 23825401) 1 886 грн. 23 коп. основного боргу, 134 грн. 64 коп. інфляційних збитків, 22 грн. 21 коп. 3% річних, 39 грн. 47 коп. пені, 1 827 грн. 00 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.10.2014 р.

СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА