Постанова № 40897829, 14.10.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2014 року Справа № 904/694/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. -доповідача

суддів: Виноградник О.М., Паруснікова Ю.Б.

секретар судового засідання Малик С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Єрмілко Т.А. представник, довіреність №79-юр від 01.08.14;

від відповідача: Пухтицький І.М. представник, довіреність №960 від 05.12.13;

розглянувши апеляційну скаргу Військової частини А-4608

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2014 року у справі № 904/694/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

до Військової частини А-4608, м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором на технічне обслуговування систем газопостачання в сумі 18 959,36 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2014 року у справі № 904/694/14 (суддя Красота О.І.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Військової частини А-4608 на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" 17 588,65 грн. основного боргу, 1 069,79 грн. 3% річних, 51,48 грн. інфляційних втрат, 1 802,96 грн. судового збору.

Рішення мотивовано порушенням відповідачем умов договору на технічне обслуговування систем газопостачання № 438/07/114295 від 01.01.2011 року, вимог ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, правом позивача на стягнення 3% річних та інфляційних відповідно до ст.625 ЦК України.

Не погодившись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2014 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про стягнення заявлених позивачем сум солідарно з Військової частини А-4608 та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська.

Посилається на те, що відповідно до договору поруки №4797/114295 від 01.01.2011 року оплату за рахунками, що вказані в договорі на технічне обслуговування систем газопостачання № 438/07/114295 від 01.01.2011 року має проводити Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська.

Відповідач обмежений в закладанні коштів щодо оплати наданих послуг відповідно до Наказу Міністра оборони України від 31.05.2005 року №290 та ст.ст.1,3 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України".

У відзиві на апеляційну скаргу позивач підтримує апеляційну скаргу та не заперечує проти солідарного стягнення заборгованості та передбачених ст.625 ЦК України сум з Військової частини А-4608 та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору №438/07/114295 на технічне обслуговування систем газопостачання від 01.01.2011 року (далі-Договір) позивачем за період з серпня 2011 року по грудень 2011 року було надано відповідачу передбачені Договором послуги на загальну суму 19213грн.12коп., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленим печатками сторін Актами виконаних робіт. (а.с.12-27,74-78).

Суд правомірно зазначив, що дії відповідача порушують умови п.2.3 Договору, вимоги 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України, за змістом яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому висновок оскаржуваного рішення про стягнення суми заборгованості є правомірним.

Доводи відповідача про неможливість виконання зобов'язання Військовою частиною А-4608 з огляду на відсутність коштів та необхідність стягнення заборгованості саме з відповідного розпорядника коштів - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, який також є поручителем за договором з позивачем, не приймаються колегією суддів в силу наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Таким чином, з огляду на вказані норми Цивільного кодексу України, позивач має право для захисту свого порушеного права визначитись з особою яка повинна відповідати за зобов'язаннями, що виникли на підставі як Договору на технічне обслуговування систем газопостачання №438/07/114295 від 01.01.2011 року, так і за Договором поруки №4797/89/115996 від 01.01.2011 року.

Позивач, направивши відповідний позов до суду, фактично визначив особу, яка повинна бути відповідачем у правовідносинах, що склалися за Договором на технічне обслуговування систем газопостачання №438/07/114295 від 01.01.2011 року.

Отже, у суду відсутні підстави для виходу за межі заявленого позову та стягнення суми з іншої юридичної особи.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з врахуванням встановлених індексів інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Суд першої інстанції перевірив розрахунки позивача щодо інфляційних, 3% річних та правомірно задовольнив вимоги позивача в цій частині частково, встановивши помилковість розрахунків.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апелянт не спростував висновки оскаржуваного рішення, відповідно до ст.33 ГПК України не довів апеляційну скаргу, тому рішення господарського суду у даній справі слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2014 року у справі № 904/694/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: О.М. Виноградник

Суддя: Ю.Б. Парусніков

Підписано в повному

обсязі 15.10.2014 року