Рішення № 40897632, 14.10.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 жовтня 2014 р. Справа № 903/683/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача Державного комунального підприємства "Луцьктепло"

про стягнення 1 549 310,13 грн.

Суддя Костюк С. В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Мельник В.В., дов.№14-93 від 18.04.2014 року

від відповідача: Наумчук В.А., дов.№846/08 від 11.02.2013 року

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

30.09.2014 року була оголошена перерва в судовому засіданні до 09.10.2014 року.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть: Позивач ставить вимогу стягнути з відповідача-Державного комунального підприємства "Луцьктепло" 1 193 380,38 грн. пені, 253 929,47 грн. 3% річних та 102 000,27 грн. інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що 28.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Державним комунальним підприємством "Луцьктепло" був укладений договір №13-БО-2 купівлі-продажу природного газу, відповідно до якого Постачальник зобов'язався передати Покупцеві природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ на умовах договору.

По п.6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору позивач поставив з січня по грудень 2013 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 81 785 723,01 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 26.09.2013 року за газ спожитий у січні 2013 року, від 26.09.2013 за газ спожитий у лютому 2013 року, від 26.09.2013 року за газ спожитий у березні 2013 року, від 26.09.2013 року за газ спожитий у квітні 2013 року, від 26.09.2013 року за газ спожитий у травні 2013 року, від 26.09.2013 року за газ спожитий у червні 2013 року, від 26.09.2013 року за газ спожитий у липні 2013 року, від 26.09.2013 року за газ спожитий у серпні 2013 року, від 30.09.2013 року, від 31.10.2013 року, від 30.11.2013 року, від 31.12.2013 року за спожитий газ у вересні-грудні 2013 року. В зв'язку з прострочкою оплати згідно умов договору нараховано пеню та згідно ст.625 ЦК України відсотки річних та інфляційні.

Відповідач в поясненні від 19.09.2014 року вимогу позивача визнає частково, вказуючи, що позивачем неправильно проведено розрахунок інфляційних та пені, згідно зробленого ним контр розрахунку сума пені складає 1 163 300,55 грн., інфляційних втрат 49 828,89 грн., щодо 3% річних погоджується з розрахунком позивача. При цьому в поясненні просить зменшити суму пені до 10%, вказуючи що із-за несвоєчасної оплати юридичними особами послуг теплоенергії було подано 150 позовних заяв з 01.01.2010 року по 01.11.2011 року на суму 8767,4 тис.грн. та до органів ДВС 135 виконавчих листів на загальну суму 7292,2 тис.грн., з них реально стягнуто виконавчою службою лише 461,5 тис.грн., тому за 2013 рік підприємство є збитковим, сума чистого збитку складає 20225 тис.грн.

Заявлена до стягнення сума штрафних санкцій є надто великою, порівняно зі збитками позивача, сума яких в позовній заяві не наведена; крім пені нараховано інфляційні та відсотки річних, які повністю покривають збитки позивача, зумовлені інфляційними процесами; зобов'язання по оплаті отриманого газу відповідачем виконане повністю; несвоєчасна оплата газу частково зумовлена неналежним виконанням позивачем своїх договірних зобов'язань, а саме затримкою повернення підписаних та скріплених печатками оригіналів актів приймання-передачі газу, а саме лише після 26.09.2013 року, а згідно п.3.4 договору зазначені акти є підставою для остаточних розрахунків за отриманий газ.

З матеріалів справи, пояснень представників сторін вбачається, що 28.12.2012 року між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу природного газу за №13/2684-БО-2 з додатком 1 (а.с.17-23).

На виконання умов даного договору позивач з січня по грудень 2013 року поставив природного газу на суму 81 785 723,01 грн., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі природного газу від 26.09.2013 року за газ спожитий у січні-серпні 2013 року, актом 30.09.2013 року за газ спожитий у вересні 2013 року, від 31.10.2013 року,30.11.2013 року,31.12.2013 року за газ спожитий у жовтні-грудні 2013 року.

По п.6.1 договору оплата за газ здійснюється шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу, а остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа наступного за місяцем поставки.

Згідно п.3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

В п.3.4 вказано, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Як зазначено в поясненні відповідача акти приймання-передачі газу за січень-серпень 2013 було повернуто позивачем після 26.09.2013 року.

Згідно п.7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов договору він у безспірному порядку зобовязується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 9.3 строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Позивач просить стягнути пеню за несвоєчасну оплату отриманого відповідачем газу в сумі 1 193 380,38 грн., 102 000,27 грн. інфляційних та 253 929,47 грн. відсотків річних згідно долученого до позовної заяви розрахунку.

Згідно контррозрахунку відповідача сума пені складає 1 163 300,55 грн., інфляційних 49 828,89 грн., відсотки річних не перераховувались, оскільки відповідач згідний з сумою річних зазначеною позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п.1.9 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» вказано, що день фактичної сплати заборгованості не включається в період часу за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

В п.3.2 зазначеної Постанови зазначено, що згідно ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті «Урядовий кур'єр».

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).(п.3.2 Постанови №14 від 17.12.2013 року)

Водночас, при розрахунку інфляційних та пені позивачем включено дні фактичної сплати заборгованості.

Також розрахунок інфляційних зроблено з врахуванням суми боргу, яка існувала станом на 14 число місяця, а не виходячи з суми боргу на останній день місяця (п.3.2. Постанови №14 від 17.12.2013 року).

Тому виходячи з зазначеного вимога позивача підлягає до задоволення на суму 1 467 058,91 грн., з якої 1 163 300,55 грн. пеня, 253 929,47 грн. відсотки річних та 49 828,89 грн. інфляційних.

Водночас, суд частково задовольняє клопотання відповідача щодо зменшення суми пені та стягує її в розмірі 40 відсотків від суми 1 163 300,55 грн., що становить 465 320,22 грн.

При зменшенні суми пені суд враховує те, що розрахунки за газ відповідачем повністю проведено, сума пені є значною, крім пені стягується відсотки річних та інфляційні, які в загальному становлять 303 758,36 грн.

Крім того, за умовами договору купівлі-продажу газу остаточні розрахунки здійснюються до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу і підставою для остаточного розрахунку є акти приймання-передачі газу (п.3.4,6.1), а як слідує з матеріалів справи дата складання актів за січень-серпень 2013 року - 26.09.2013 року.

Згідно доказів долучених до пояснення борг бюджетних установ та інших споживачів перед ДКП «Луцьктепло» станом на 01.01.2014 року становить 10 485 979,91 грн., згідно виконавчих листів було стягнуто лише 461,5 тис.грн., за результатами діяльності за 2013 рік підприємство має збитки на суму 20 225 тис.грн.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 29 341,18 грн. слід покласти на відповідача (1 467 058,91*2%).

Виходячи із зазначеного та керуючись ст.625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

Вирішив:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Державного комунального підприємства «Луцьктепло» (43000, м.Луцьк, вул.Гулака-Артемовського, 20, ЄДРПОУ 30391925) в користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6 ЄДРПОУ 20077720) 769 078,58 грн., з них 465 320,22 грн. пені, 253 929,47 грн. відсотків річних, 49 828,89 грн. інфляційних, а також 29 341,18 грн. витрат на оплату судового збору.

3.В решті позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

14.10.2014

Суддя С. В. Костюк