Ухвала суду № 40896191, 19.06.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/5677/14-ц

Провадження №2/359/1737/2014

УХВАЛА

19 червня 2014 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Борець Є.О., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Бориспільської районної державної адміністрації, громадської організації «Садівницьке това-риство «Старз» та ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок охорони,

встановив:

В червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд визнати за ним право власності на будинок охорони на другому контрольно-пропускному пункті садівницького товариства «Старз», що розташовується на території Гнідинскої сіль-ської ради Бориспільського району.

Крім того, ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову та просить заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на заволодіння, блокування, знищення будин-ку, та вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити не-можливим виконання рішення суду.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абз.1 п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пере-свідчитися в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання мож-ливого рішення суду про задоволення позову; та з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимо-гам.

Встановлено, що до заяви про забезпечення позову не приєднані беззаперечні докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 вживає заходи, спрямовані на заволодіння, блокування або знищення будинку охорони.

Так, з копії заяви ОСОБА_1 вбачається, що зі сторони ОСОБА_2 надходили по-грози зруйнувати будинок охорони. Однак достовірність цього доказу спростовується копією висновку ДІМ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області від 22 листопада 2013 року, з мотивувальної частини якого вбачається що ОСОБА_2 заперечила проти того, що вона погрожувала позивачу зруйнувати будинок охорони.

Крім того, чинним законодавством, зокрема Законом України «Про виконавче провад-ження», не передбачений порядок виконання рішення суду про визнання права власності на майно. Тому невжиття заходів забезпечення не може утруднити чи зробити неможливим неіснуюче виконання рішення суду.

З огляду на ці обставини в сукупності суд вважає, що підстави забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на заволодіння, блокування, знищення будинку охорони, відсутні.

Крім того, ОСОБА_1 не заявив вимоги про визнання права власності на земельну ділянку. Цей об'єкт нерухомого майно не є предметом спору. Тому підстави для забезпечен-ня позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки, відсутні.

Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.208, ст.210 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена позивачем до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня вручення копії судового рішення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець