Постанова № 40896007, 07.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 р. Справа № 820/12930/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року по справі за позовом Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України у Харківській області, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України у Харківській області, третя особа: акціонерне товариство закритого типу «ГЕЯ» про зобов'язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и л а:

08 липня 2014 року позивач - Західна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - Західна ОДПІ), звернувся до суду позовом, яким, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 36), просить суд:

зняти арешт з майна АТЗТ «Гея» (ЄДРПОУ 14103904), а саме - нежитлових будівель: літ. «Б-1», загальною площею 5,3 кв.м., літ. «В-1», загальною площею 5,9 кв.м., літ «Г-1», загальною площею 5,9 кв.м., літ «Д-1», загальною площею 10,2 кв.м., літ. «Е-1», загальною площею 35,8 кв.м., та оголошення заборони на відчуження майна АТЗТ «Гея», який накладений відповідачем - Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області (далі - УДВС);

заборонити відповідачу накладати арешт на вищезазначене майно АТЗТ «Гея», що знаходиться у податковій заставі Західної ОДПІ, для його подальшої реалізації в рахунок погашення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 року по справі № 820/3302/14 Західній ОДПІ надано дозвіл на погашення суми податкового боргу АТЗТ «Гея» у розмірі 829.878,98 грн. Однак, здійснити реалізацію описаного майна платника податків в рахунок погашення податкового боргу неможливо, постановою державного виконавця УДВС від 23.05.2014 року накладено арешт на все майно боржника.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року у задоволенні позовних вимог Західної ОДПІ відмовлено.

Судове рішення вмотивоване тим, що оскільки положеннями Закону України від 18.11.2003 року № 1255-1У «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, відповідач, як обтяжував, володіє переважним пріоритетом відносно пріоритету позивача як заставодержателя, на отримання задоволення своїх прав чи вимог щодо одного й того ж майна.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Західна ОДПІ, посилаючись на нездійснення судом першої інстанції належної правової оцінки обставин справи, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), слід змінити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що АТЗТ «Гея» з листопада 2004 року є власником майна - приміщень: літ. «Б-1», загальною площею 5,3 кв.м., літ. «В-1», загальною площею 5,9 кв.м., літ «Г-1», загальною площею 5,9 кв.м., літ «Д-1», загальною площею 10,2 кв.м., літ. «Е-1», загальною площею 35,8 кв.м., нежитлової будівля, яка розташована в м. Харкові по вул. Полтавський шлях, № 58/1, реєстраційний номер майна - 8013067 (а.с. 58 обор.).

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України під податковою заставою розуміється спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.

13.02.2014 року податковий керуючий Моренко А.Ю. провів опис майна АТЗТ «Гея» у податкову заставу платника податків (а.с. 11). До опису майна, окрім іншого, внесені: нежитлова будівля літ «Б-1», площею 5,3 кв.м., за адресою вул. Полтавський шлях, № 58/1, нежитлова будівля літ «В-1», площею 5,9 кв.м., за адресою вул. Полтавський шлях, № 58/1, нежитлова будівля літ «Г-1», площею 5,9 кв.м., за адресою вул. Полтавський шлях, № 58/1, нежитлова будівля літ «Д-1», площею 10,2 кв.м., за адресою вул. Полтавський шлях, № 58/1, нежитлова будівля літ «Е-1», площею 35,8 кв.м., за адресою вул. Полтавський шлях, № 58/1.

20.02.2014 року о 10:31:47 державним реєстратором здійснена державна реєстрація обтяження цього майна (а.с. 12).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 року по справі № 820/3302/14 Західній ОДПІ наданий дозвіл на погашення суми податкового боргу АТЗТ «Гея» у розмірі 929878,98 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі (а.с. 97-99).

Частиною 1 ст. 52 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС Головного управління юстиції у Харківській області Панюковою О.О. від 23.05.2014 року в рамках зведеного виконавчого провадження (реєстраційний номер виконавчого провадження - 20835529) накладений арешт, у тому числі, на вищезазначене майно АТЗТ «Гея» (а.с. 49). Постановою державного виконавця заборонено відчуження цього майна.

29.05.2014 року о 10:51:25 державним реєстратором здійснена державна реєстрація обтяження цього майна (а.с. 112).

Зміст позовної заяви Західної ОДПІ свідчить про те, що фактично суб'єкт владних повноважень, яким є Західна ОДПІ, оспорює повноваження суб'єкта владних повноважень - відповідача звернути стягнення на вищезазначене майно боржника у порядку примусового виконання судових рішень, посилаючись на факт перебування такого майна у податковій заставі, і на те, що обтяжувач з вищим пріоритетом, яким є Західна ОДПІ, має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Підпунктом 19-1.1.45 п. 19-1.1 ст. 19 Податкового кодексу України визначено право контролюючого органу звертатися до суду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ст. 17 КАС України передбачено, що до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 3 цієї ж статті встановлено, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а пунктом 5 - встановлено, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається. У зв'язку з цим визначений законом предмет позову, з яким суб'єкт владних повноважень може звернутися до суду при здійсненні ним владних управлінських функцій, не підлягає розширеному тлумаченню.

Частиною 1 ст. 60 Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV «Про виконавче провадження» встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно із цією нормою, в сенсі реалізації особою (юридичної чи фізичною) права на звернення до адміністративного суду із позовом про зняття арешту з майна, публічно-правовими буде спір між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб'єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані з визнанням права власності на арештоване майно.

Оскільки постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС Головного управління юстиції в Харківській області Панюковою О.О. не приймалось рішення про накладення арешту на майно позивача, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги Західної ОДПІ про зняття арешту з майна - нежитлових будівель: літ. «Б-1», загальною площею 5,3 кв.м., літ. «В-1», загальною площею 5,9 кв.м., літ «Г-1», загальною площею 5,9 кв.м., літ «Д-1», загальною площею 10,2 кв.м., літ. «Е-1», загальною площею 35,8 кв.м., які розташовані в м. Харкові по вул. Полтавській шлях, № 58/1, та належать АТЗТ «Гея». Відповідно, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про зняття оголошення заборони на відчуження зазначеного майна цього підприємства, оскільки рішення про арешт майна боржника та рішення про заборону відчуження цього майна приймаються одночасно і друге рішення є похідним від першого.

З підстав наведених вище, а також враховуючи те, що судовому захисту не підлягають заздалегідь не порушені права, свободи чи інтереси, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги Західної ОДПІ про зобов'язання відповідача утриматися, фактично в майбутньому, від прийняття рішень про арешт майна АТЗТ «Гея»: нежитлових будівель: літ. «Б-1», загальною площею 5,3 кв.м., літ. «В-1», загальною площею 5,9 кв.м., літ «Г-1», загальною площею 5,9 кв.м., літ «Д-1», загальною площею 10,2 кв.м., літ. «Е-1», загальною площею 35,8 кв.м.

Таким чином, колегія суддів погоджується із загальним висновком суду про необґрунтованість позовних вимог Західної ОДПІ, однак не погоджується з наведеним судом обґрунтуванням прийнятого рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Західної ОДПІ про зняття арешту з майна АТЗТ «Гея», оскільки предметом спору у справі не було питання встановлення наявності або відсутності у відповідача повноважень звертати стягнення за виконавчими документами на це майно, оскільки державним реєстратором 20.02.2014 року зареєстровано його публічне обтяження і обтяжувачем цього майна є Західна ОДПІ.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 201 КАС України встановлено, що підставою для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги Західної ОДПІ без задоволення та про необхідність зміни постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року шляхом виключення з мотивувальної частини судового рішення, судження наведеного судом обґрунтування його прийняття про те, що УДВС, як обтяжувач, володіє переважним пріоритетом відносно пріоритету позивача як заставодержателя, на отримання задоволення своїх прав чи вимог щодо одного й того ж майна.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

В порядку, передбаченому ст. 41, ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи відбувся за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 160, 167, 195, 196, 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року - змінити, виключивши з мотивувальної частини судового рішення судження суду про те, що Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області, як обтяжувач, володіє переважним пріоритетом відносно пріоритету позивача як заставодержателя, на отримання задоволення своїх прав чи вимог щодо одного й того ж майна.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року - залишити без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13 жовтня 2014 року