Ухвала суду № 40895588, 02.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4933/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Український інститут автобусотрейбусобудування» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Український інститут автобусотрейбусобудування» до Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при Міністерстві внутрішніх справ України, за участю третіх осіб - Департаменту безпеки Міністерства інфраструктури України та Державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут» про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року ВАТ «Український інститут автобусотрейбусобудування» звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просило зобов'язати Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при Міністерстві внутрішніх справ України у десятиденний термін погодити текстові документи ТЗ 29.1-00234844-160-2012 «Автобуси ТУР А 303 та їх модифікації» та ТУ У 29.1-00234844-220-2012 «Автобуси ТУР А 407 та їх версії» у наданій позивачем, як розробником, редакції, включно п. 1.1, а також звернути увагу керівництва відповідача на низький технічний рівень освіти та перевищення службових повноважень працівниками, які відповідали за погодження технічної нормативної документації.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2014 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмолено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що при погодженні технічних умов відповідач не має права вимагати виготовлення автомобілів саме на нових шасі.

Під час судового засідання представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Представники третіх осіб в судовому засіданні представники третіх осіб пояснили, що вважають рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ВАТ «Український інститут автобусотрейбусобудування» залишити на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2014 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ВАТ «Український інститут автобусотрейбусобудування» звернулося до Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС України з проханням погодити текстові документи ТЗ 29.1-00234844-160-2012 «Автобуси ТУР А 303 та їх модифікації» та ТУ У 29.1-00234844-220-2012 «Автобуси ТУР А 407 та їх версії».

Листами від 13 березня 2014 року № 45/973 та від 06 серпня 2013 року № 45/3567 Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС України повідомив позивача про зауваження до поданих технічного завдання та технічних умов.

ВАТ «Український інститут автобусотрейбусобудування» не погоджуючись із зауваженнями відповідача, звернувся до суду з позовом про зобов'язання Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС України погодити текстові документи ТЗ 29.1-00234844-160-2012 «Автобуси ТУР А 303 та їх модифікації» та ТУ 29.1-00234844-220-2012 «Автобуси ТУР А 407 та їх версії» у наданій позивачем, як розробником, редакції, включаючи п. 1.1 вказаних нормативно-технічних докментів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ВАТ «Український інститут автобусотрейбусобудування» суд першої інстанції виходив з того, що виготовлення автобусів на базі таких, що були у використанні автомобілів (шасі), не може здійснюватися, оскільки така діяльність, відповідно до чинного законодавства, є переобладнанням, та реєстрація в органах Державтоінспекції таких автобусів заборонена.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про дорожній рух» конструкція транспортних засобів повинна відповідати вимогам сучасних правил, нормативів і стандартів, встановленим рівням викидів забруднюючих речовин в атмосферу, а нормативно-технічна документація має бути узгоджена з відповідними уповноваженими державними органами.

Судом встановлено, що ВАТ «Український інститут автобусотрейбусобудування» планує здійснювати виробництво автобусів на базі шасі автомобілів, що були у використанні, у зв'язку з чим подав відповідачу відповідну документації для погодження.

Даний спір виник з приводу законності вимог Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС України щодо зазначення в технічних умовах та технічному завданні про виготовлення автобусів саме на нових шасі.

За твердженням позивача, чинне законодавство не передбачає, що при виробництві автобусів повинні використовуватися виключно нові шасі. Єдина вимога до комплектуючих автобуса - наявність сертифіката відповідності.

Відповідач стверджує, що виробництво автобуса на шасі, яке було у використанні - є переобладнанням, здійснення якого в Україні заборонене.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України.

Відповідно до абз. 1 п. 9 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, до державної реєстрації не допускаються автобуси, що переобладнані з автомобілів, які призначалися для виконання інших функцій, за винятком таких автобусів, зареєстрованих до 1 квітня 2008 року.

Положеннями ст. 37 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що експлуатація незареєстрованих транспортних засобів - забороняється.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що відповідач при виконанні повноважень, передбачених ч. 1 ст. 30 Закону України «Про дорожній рух», правомірно здійснив аналіз нормативно-технічної документації позивача на предмет можливості в подальшому зареєструвати та використовувати виготовлений транспортний засіб.

Доводи представника позивача про те, що жодним нормативним документом не передбачено виготовлення автобусів виключно з використанням нових шасі колегія суддів вважає необґрунтованими.

Так, у відповідності до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про стандартизацію» технічні умови - документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги.

Таким чином, технічні умови є тим документом, яким може бути встановлено спеціальні вимоги до процесу виробництва автобуса, в тому числі вимога про використання при його виготовленні нових шасі.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову ВАТ «Український інститут автобусотрейбусобудування»

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 19 травня 2014 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ВАТ «Український інститут автобусотрейбусобудування» залишити на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Український інститут автобусотрейбусобудування» - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 07 жовтня 2014 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.