Ухвала суду № 40895580, 08.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2353/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

08 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівКлючковича В.Ю., Кобаль М.І.,При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідмовлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Білоцерківське підприємством по племінній справі у тваринництві» пред'явило позов до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про (з урахуванням уточнення позовних вимог) визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової перевірки Державного підприємства «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві» з податку на додану вартість за жовтень 2012 року за наслідками якої складено Акт від 18.01.2013 № 153/15-3/19427132, визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2013 № 0000021504.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової перевірки Державного підприємства «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві» з податку на додану вартість за жовтень 2012 року за наслідками якої складено Акт від 18.01.2013 № 153/15-3/19427132 залишено без розгляду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 № 0000021504.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правомірності нарахування ДП «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за жовтень 2012, за результатами якої складено Акт від 18.01.2013 № 153/15-3/19427132 (далі - Акт перевірки).

На сторінці 6 Акта перевірки відповідач зазначив, що під час проведення перевірки ДП «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві» не були надані податкові накладні, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, які підтверджують податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень 2012 на суму 2589,00 грн.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, підпункту 4.6.6. пункту 4.6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 - безпідставно завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за жовтень 2012 у сумі 2589,00 грн.; підприємством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2012 у сумі 156840,00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 № 0000021504, згідно з яким позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у сумі 2589,00 грн.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення неправомірним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, право на податковий кредит може виникати як і з дати фактичного списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), так із дати отримання платником податку товарів/послуг або дати отримання податкової накладної. Проте, скористатися цим правом можливо лише при наявності податкової накладної, оформленої у відповідності до Закону. Відсутність податкових накладних зумовлює неможливість включення позивачем до податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними податковими накладними у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем надано суду податкові накладні від 27.09.2012 № 15981, від 01.10.2012 № 1, від 16.10.2012 № 10, від 23.10.2012 № 45, від 23.10.2012 № 58, від 31.10.2012 № 208 і від 31.10.2012 № 3259/0002.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Таким чином, позивачем надано суду документи, які дають право підприємству сформувати податковий кредит у сумі 2589,00 грн.

Як вбачається з Акта перевірки, податковий орган зазначив, що під час перевірки позивачем не надано податкові накладні оформлені відповідно до вимог чинного податкового законодавства, які підтверджують податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень 2012 на суму 2589,00 грн.

Проте, як встановлено судом, у відповідь на запит податкового органу позивач повідомив, що податковий кредит за жовтень сформований у зв'язку зі сплатою комунальних послуг, телефону, інтернет і придбанням азоту та надав податкові накладні (лист від 05.12.2012 із відміткою про отримання податковим органом).

Враховуючи викладене, з огляду на те, що у позивача наявні первинні бухгалтерські документи, які підтверджують право на формування податкового кредиту у жовтні 2012 року, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Кобаль М.І.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Кобаль М.І.