Ухвала суду № 40895572, 25.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4388/14 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МКМ-Софт» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МКМ-Софт» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс Макс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерго Трейд» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року ТОВ «МКМ-Софт» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 28 жовтня 2013 року № 75226552208 та № 75326552208.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2014 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що правомірно сформував податковий кредит та витрати по операціях з ТОВ «Імпульс Макс» та ТОВ «Інтерго Трейд».

Під час судового засідання представник позивача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Представник третьої особи - ТОВ «Імпульс Макс» в судовому засіданні пояснив, що апеляційну скаргу позивача вважає законною і обґрунтованою.

Третя особа - ТОВ «Інтерго Трейд», будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилася. Про причини своєї неявки суд не повідомила. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника вказаної третьої особи відповідача в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, відповідача та ТОВ «Імпульс Макс», перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «МКМ-Софт» залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2014 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «МКМ-Софт» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Імпульс Макс» та ТОВ «Інтерго Трейд» за період діяльності з 01 січня 2012 року по 30 червня 2013 року, про що складено акт від 11 жовтня 2013 року № 505/26-55-22-68/31304498.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 28 жовтня 2013 року № 75226552208, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 756924 грн. 00 коп., з яких 605539 грн. 00 коп. - за основним платежем та 151385 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції, а також від 28 жовтня 2013 року № 75326552208, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 913843 грн. 00 коп., з яких 731074 грн. 00 коп. - за основним платежем та 182769 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ТОВ «МКМ-Софт» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «МКМ-Софт» суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Імпульс Макс» та ТОВ «Інтерго Трейд».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що ТОВ «МКМ-Софт» перебувало у правовідносинах з ТОВ «Імпульс Макс» і ТОВ «Інтерго Трейд» та на підставі документів, складених вказаними юридичними особами, сформувало податковий кредит та витрати.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вважає такі дії позивача неправомірними з огляду на те, що в діяльності зазначених контрагентів наявні ознаки фіктивності.

Так, у провадженні СВ ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013110100000155 від 25 травня 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 КК України. В рамках вказаного провадження було допитано у якості свідків ОСОБА_2, який згідно реєстраційних документів є директором ТОВ «Інтерго Трейд», та ОСОБА_3, який згідно реєстраційних документів є директором ТОВ «Імпульс Макс». Згідно пояснень вказаних осіб реєстрацію ТОВ «Імпульс Макс» і ТОВ «Інтерго Трейд» було здійснено за грошову винагороду без мети здійснення господарської діяльності. Фінансово-господарську діяльність від імені вказаних підприємств ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не здійснювали та нікого не уповноважували на вчинення таких дій. Також свідки пояснили, що їм невідоме таке підприємство як ТОВ «МКМ-Софт».

На думку колегії суддів самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій позивача з ТОВ «Імпульс Макс» та ТОВ «Інтерго Трейд».

Допит ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якості свідка відбувався в межах кримінальної провадження, відомості про закінчення якого - відсутні.

У зв'язку з цим встановлені під час здійснення вказаного провадження обставини, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, підлягають доведенню в межах даної справи в загальному порядку.

Проте доказів, які б підтверджували обставини, викладені в протоколах допиту ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, надано не було.

Разом з тим, з огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат за операціями з ТОВ «Імпульс Макс» та ТОВ «Інтерго Трейд», позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання відповідних договорів.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством - не передбачено.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій із ТОВ «Імпульс Макс» та ТОВ «Інтерго Трейд» позивач надав суду копії податкових накладних та актів здачі-прийняття робіт. Натомість копії рахунків-фактур та повідомлень про факт виконання робіт до суду надані не були.

Також суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «МКМ-Софт» не надало суду копії договору, укладеного з ТОВ «Імпульс Макс», однак вказана обставина не була підтверджена у встановленому законом порядку. На час винесення оскаржуваної постанови копія вказаного договору дійсно була відсутня в матеріалах даної справи. Разом з тим, копія договору була зазначена в якості додатку до клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи. Відсутність додатка на час прийняття судом вказаного клопотання не підтверджена у порядку, встановленому п. 6.1.13 та п. 6.4.16 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 174.

У зв'язку з цим колегія суддів виходить з того, що договір № 101012-2 від 10 жовтня 2012 року, укладений між ТОВ «МКМ-Софт» та ТОВ «Імпульс Макс» був наданий суду. При розгляді та вирішення даної справи колегія суддів вважає необхідним врахувати вказаний договір, копія якого була додана до апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «МКМ-Софт» та ТОВ «Інтерго Трейд» був укладений договір № В 250312-1 від 25 травня 2012 року про виконання робіт з надання інформаційно-консультаційних послуг по веденню обліку на базі програмних продуктів « 1С:Підприємство».

За вказаним договором ТОВ «Інтерго Трейд» зобов'язувалося надати наступні інформаційно-консультаційні послуги:

- аналіз можливостей програмних конфігурацій на базі програмного продукту « 1С:Підприємство»;

- надання рекомендацій з розширення програмного функціоналу « 1С:Підприємство»;

- розробка методик і концепцій по веденню бухгалтерського, податкового, управлінського обліку на базі типових конфігурацій « 1С:Підприємство» з огляду на поставлені вимоги і завдання;

- розробка методик і здійснення побудови звітів в конфігураціях « 1С:Підприємство» за вимогами замовника;

- перевірка коректності і тестування звітів в конфігурації « 1С:Підприємство»;

- розробка методики проведення руху документів по проводках і рух по регістрах конфігурації « 1С:Підприємство»;

- перевірка коректності руху даних по проводках і рух по регістрах конфігурації « 1С:Підприємство».

Між ТОВ «МКМ-Софт» та ТОВ «Імпульс Макс» був укладений договір № 101012-2 від 10 жовтня 2012 року, який за змістом замовлених робіт та порядку документування їх виконання є аналогічним договору № В 250312-1 від 25 травня 2012 року.

Згідно п. 2.1 та за змістом п. 1.1 договору № В 250312-1 від 25 травня 2012 року ТОВ «Інтерго Трейд» зобов'язувалося виконати роботи, пов'язані з ведення обліку в системі програм « 1С:Підприємство» з урахуванням вимог ТОВ «МКМ-Софт». У зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку, що відповідний договір повинен в собі містити вимоги замовника до конфігурації програми « 1С:Підприємство», або ж сторони зобов'язані скласти додатковий документ, у якому закріпити такі вимоги.

Враховуючи, що за вказаним договором виконавець зобов'язувався надати послуги з ведення обліку за допомогою програмного продукту « 1С:Підприємство» саме у тій конфігурації, яка відповідає потребам ТОВ «МКМ-Софт», колегія суддів вважає, що відсутність документа, в якому замовник конкретизував вимоги до роботи програмного продукту, свідчить про те, що відповідні роботи не могли бути виконані.

Відповідно до п. 3.1 договору № В 250312-1 від 25 травня 2012 року розрахунки між сторонами здійснюються на підставі рахунків-фактур.

Вартість робіт за місяць, за одиницю чи людино-годину у вказаному договорі - не визначена.

Відсутність в договорі вартості робіт та порядку її визначення у сукупності з ненаданням рахунків-фактур дає підстави для висновку про те, що позивач здійснював перерахування коштів ТОВ «Імпульс Макс» та ТОВ «Інтерго Трейд» у довільному розмірі, який залежав від потреб ТОВ «МКМ-Софт» у декларуванні податкового кредиту та витрат за певний податковий період.

Положеннями п. 4.2 договору № В 250312-1 від 25 травня 2012 року передбачено, що у день завершення робіт виконавець зобов'язаний сповістити замовника письмового та одночасно направити підписаний проект акта виконаних робіт відповідної форми.

Докази направлення ТОВ «Імпульс Макс» та ТОВ «Інтерго Трейд» позивачу повідомлень про завершення робіт, а також узгодження між сторонами форми акту виконаних робіт - відсутні.

Враховуючи, що сторони договору не визначили особливостей акту виконаних робіт, колегія суддів вважає, що при їх складенні виконавець робіт зобов'язаний був враховувати вимоги чинного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» акт виконаних робіт, як первинний документ, повинен містити зміст та обсяг господарської операції.

Дослідивши копії наданих суду актів здачі-прийняття робіт, складених за участю ТОВ «Імпульс Макс» та ТОВ «Інтерго Трейд», колегія суддів встановила що в них не зазначено, які саме роботи із тих, що передбачених п. 1.1 відповідних договорів були виконані у певний період та у якому обсязі.

Вказані акти містять однакове найменування виконаних робіт, а саме - «консультаційні послуги у сфері інформатизації з використанням програмного забезпечення « 1С:Підприємство», однак різну їх вартість.

Які чинники впливали на визначення вартості робіт за певний період із наданих суду документів встановити неможливо.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані ТОВ «МКМ-Софт» документи не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ «Імпульс Макс» та ТОВ «Інтерго Трейд».

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «МКМ-Софт» та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 28 жовтня 2013 року № 75226552208 та № 75326552208.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 09 липня 2014 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «МКМ-Софт» залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МКМ-Софт» - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 30 вересня 2014 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.