Постанова № 40895036, 10.10.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2014 р. Справа № 922/3102/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Івакіна В.О.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Морозова Н.А.,

відповідача - Федоров О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2945 Х/1-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 08.09.14 у справі

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова, м. Харків,

до Приватного АТ "Спецбудмонтаж", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Спецбудмонтаж", про стягнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.09.2014 року (суддя Прохоров С.А.) провадження у справі припинено.

Позивач із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить ухвалу скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали залишено поза увагою те, що вимоги позивача мають поточний характер та можуть бути розглянуті в позовному провадженні, к зв'язку з чим, на думку заявника апеляційної скарги, судом порушено норми чинного законодавства, зокрема - статті 43 ГПК Україні та статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вказував, що на його думку доводи апеляційної скарги ґрунтуються на невірному тлумаченні позивачем норм Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На адресу суду від керуючого санацією ПрАТ "Спецбудмонтаж" надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти доводів апеляційної скарги, вказуючи що вони не відповідають нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що Управлінням ГІФ України в Жовтневому районі м. Харкова до господарського суду Харківської області подано позов про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій у розмірі 186 360,61 грн. з ПрАТ «Спецбудмонтаж», який прийнято судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 серпня 2014 року порушено провадження у справі № 922/3118/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Спецбудмонтаж», код ЄДРПОУ 30289207, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Караченцева Ю.Л.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги. Мораторій діє під час провадження справи про банкрутство, дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.03.2014 року у справі № 922/3118/13 введено процедуру санації Приватного акціонерного товариства «Спецбудмонтаж» код ЄДРПОУ 30289207. Керуючим санації призначено арбітражного керуючого Караченцева Ю.Л.

Таким чином, в провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/3118/13 про банкрутство ПрАТ «Спецбудмонтаж». Триває процедура санації підприємства ПрАТ «Спецбудмонтаж» та діє мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Як зазначається в позовної заяві заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій виникла з серпня 2013 по червень 2014 року. Провадження у справ про банкрутство порушено 07 серпня 2014 року, тому вимоги УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова, вважаються поточними, і відповідно УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова , має вважатися поточним кредитором.

Позивач не звертався до господарського суду Харківської області та розпорядника майна боржника (відповідача по справі) із заявами про включення до реєстру кредиторів поточної заборгованості за серпень 2013 року по червень 2014 року.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній станом на момент порушення провадження у справі про банкрутство, далі за текстом - Закон), кредитор це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Отже, зазначеною нормою чітко визначено, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурі банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури.

Статтею 13 цього Закону в зазначеній вище редакції, визначено коло обов'язків розпорядника майна серед яких - розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; тощо.

В статті 25 Закону вказано, що ліквідатор серед своїх інших повноважень може заявляти в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими.

Відповідно до статті 31 вказаного закону, визначено черговість задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, та зокрема у четверту чергу задоволенню підлягають вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

Відповідно п. 7 статті 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі: справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" визначено, що до компетенції господарських судів віднесено розгляд усіх справ про банкрутство, а також справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, за певними винятками (пункт 7 частини першої статті 12 ГПК). Зазначені справи відповідно до частини другої статті 4-1 ГПК розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законами України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та "Про банки і банківську діяльність".

Статтею 16 ГПК визначено виключну підсудність господарських справ, та відповідно до частини 9 цієї статті, справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Отже, аналізуючи наведені норми чинного законодавства, місцевий господарський суд дійшов законного та змістовного висновку про те, що питання правомірності нарахування та підстав стягнення з відповідача суми заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій у розмірі 186360,61 грн. повинно вирішуватись у межах справи про банкрутство відповідача, оскільки такий спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження в цій справі.

Проте, позивач, звертаючись з окремим позовом про стягнення поточної заборгованості з відповідача та зазначаючи про існування щодо відповідача процедури банкрутства, не довів належними доказами реалізацію свого права на звернення до розпорядника майна чи до суду з заявами про визнання його поточної заборгованості. А тому звернення позивача з окремим позовом про стягнення поточної заборгованості, на думку колегії суддів не відповідає належному способу захисту порушених, на думку позивача, його прав та інтересів, відповідно до норм ГПК України та Закону.

Таким чином, даний спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, тому підлягає розгляду в межах справи про банкрутство, а не у позовному провадженні.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу положень ГПК України, місцевий господарський суд правомірно зазначив, що даний спір не підлягає вирішенню господарським судом в порядку позовного провадження на припинив провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на невірному тлумаченні позивачем норм чинного законодавства.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що винесена ухвала відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 08.09.2014 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 13.10.2014 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Івакіна В.О.