Постанова № 40895026, 07.10.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2014 р. Справа № 914/674/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді Скрипчук О.С.

Суддів Дубник О.П.

Матущака О.І.

При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 б/н від 17.07.2014 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2014 року

у справі № 914/674/14

за позовом: Стрийської міської ради, м. Стрий Львівської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Стрий Львівської області

про звільнення земельної ділянки і приведення її до попереднього стану шляхом демонтажу торгівельного кіоску.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Стрийська міська рада звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про звільнення земельної ділянки і приведення її до попереднього стану шляхом демонтажу торгівельного кіоску.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.06.2014 року у справі № 914/674/14 (суддя Пазичев В.М.) позов Стрийської міської ради задоволено. Суд виніс рішення, яким зобов'язав фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і привести її до попередньою стану шляхом демонтажу тимчасового торгівельного кіоску.

Не погоджуючись з даним рішенням Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу б/н від 17.07.2014 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2014 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права. А саме скаржник стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач після закінчення строку договору оренди від 14.02.2008 року листом-повідомленням заперечував щодо поновлення договору на новий строк. Отже, за твердженням відповідача договір оренди був поновлений на той самий строк і на тих самих умовах.

Позивачем не було подано відзиву на апеляційну скаргу.

Сторони явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, незважаючи на те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги були належним чином повідомлені.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2008 року між Стрийською міською радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди землі (надалі - договір). Згідно умов договору орендодавець на підставі рішення XIII сесії V демократичного скликання Стрийської міської ради від 27.11.2007 року за № 196 надав, а орендар прийняв в платне користування терміном на один рік земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,011 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1. Земельна ділянка передавалася в оренду для обслуговування торгівельного кіоску (цільове призначення - для комерційних цілей).

Пунктом 6 договору сторони погодили, що договір укладено по 27.11.2008 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п. 35 договору дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 19 договору після припинення дії договору оренди орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не в гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

12.12.2013 року комісією у складі заступника міського голови, начальника відділу архітектури та містобудування, начальника відділу житлово-комунального господарства, начальника КП «Світанок», головного спеціаліста відділу приватизації управління міським комунальним майном та земельними ресурсами було проведено обстеження частини території АДРЕСА_1. За результатами зазначеної перевірки було складено Акт від 12.12.2013 року щодо обстеження прибудинкової території по АДРЕСА_1.

В даному Акті зазначено, що в період 07-09 грудня 2013 року гр. ОСОБА_2 самочинно встановлено тимчасову споруду для продовження підприємницької діяльності без оформлення документів в тому числі на користування земельною ділянкою. Водночас в даному акті зазначено, зокрема, що тимчасова споруда створює перешкоди в обслуговуванні інженерних мереж-газопроводу та проведення ремонтних робіт.

Відповідач у запереченні на позов зазначає, що земельною ділянкою по АДРЕСА_1 він користується на підставі договору оренди від 14.02.2008 року.

Позивач стверджує, що оскільки договір оренди землі від 14.02.2008 року закінчив свою дію 27.11.2008 року, тому відповідач станом на даний час використовує спірну земельну ділянку без правовстановлюючих документів. У зв'язку з чим звернувся до суду із позовною вимогою щодо зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і привести її до попередньою стану шляхом демонтажу тимчасового торгівельного кіоску.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Судом встановлено, що кіоск по АДРЕСА_1 належав до комунальної власності міста, який на підставі договору купівлі-продажу від 02.06.1993 р., укладеним між Фондом комунального майна Стрийської районної ради та гр. ОСОБА_3, відчужено громадянину ОСОБА_3

Рішенням Стрийської міської ради від 22.12.1997 року №409 попередньому власнику ОСОБА_3 даного кіоску було передано земельну ділянку, на якій він розташований, в тимчасове користування на умовах оренди терміном на один рік, на підставі чого між Стрийською міською радою народних депутатів та ОСОБА_3 укладено Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі, на умовах оренди) від 02.01.1998 року, терміном на 1 рік, а саме: з 01.01.1998 р. по 02.01.1999 р., який зареєстрований Стрийською міською радою 27.01.1998 р. за №2 у книзі записів на право тимчасового користування землею.

Згідно договору купівлі-продажу №НВ0284646 від 06.02.1998 р. ОСОБА_3 продав, а відповідач купив кіоск металевий АДРЕСА_1, що розміщений на землях міськдержземфонду. Цей договір посвідчено 06.02.1998 р. приватним нотаріусом Стрийського міського та районного нотаріального округу ОСОБА_4, яким зазначено, що цей кіоск передано відповідачу на праві особистої власності.

Рішенням Виконкому Стрийської міської ради №244 від 24.07.2000 року "Про вилучення та надання в користування земельних ділянок", на підставі заяви відповідача ФОП ОСОБА_2, було продовжено термін тимчасового користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1. На підставі цього рішення, укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі, на умовах оренди) від 01.08.2000 р. терміном на 3 роки, а саме: від 25.07.2000 р. по 25.07.2003 р., який зареєстровано Стрийською міською радою народних депутатів Львівської області 03.08.2000 р. за №259 в книзі записів на право тимчасового користування землею.

Після закінчення дії договору на право тимчасового користування землею (в тому числі, на умовах оренди) земельної ділянки, рішенням VIII сесії IV демократичного скликання Стрийської міської ради від 24.07.2003 р. за №194, відповідачу продовжено право оренди земельної ділянки, та, згідно з цим рішенням, укладено договір оренди від 10.11.2003 р. терміном на 3 роки, а саме: з 24.07.2003 р. до 24.07.2006 р.

27.11.2007 року Рішенням №196 ХIII сесії V демократичного скликання Стрийської міської ради "Про вилучення і надання земельних ділянок суб'єктам підприємницької діяльності" ФОП ОСОБА_2 продовжено оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 терміном на один рік, та укладено на підставі цього рішення договір оренди від 14.02.2008 року.

Відповідно до ст.31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно ст. 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Суду не надано належних та допустимих доказів, що підтверджували би внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 14.02.2008 р.

Згідно п. 6 договору оренди земельної ділянки від 14.02.2008 р., договір укладено по 27.11.2008 р. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п. 16 договору оренди земельної ділянки від 14.02.2008 р., передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Відповідно до п. 35 договору оренди земельної ділянки від 14.02.2008 р., дія Договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно п. 19 договору оренди земельної ділянки від 14.02.2008 р., після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Судом встановлено, що ні за 30 днів до закінчення строку дії договору, ні після закінчення строку дії договору (договір укладено по 27.11.2008 року), орендар не звертався до позивача із заявою щодо продовження строку дії договору. При цьому відповідач після закінчення строку дії договору не повернув позивачеві спірну земельну ділянку.

Згідно ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (із змінами та доповненнями), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Отже, для продовження права оренди земельної ділянки, між сторонами обов'язково має укладатись додаткова угода про продовження строку дії договору. Відтак, твердження відповідача щодо автоматичного продовження дії договору оренди земельної ділянки від 14.02.2008 р. станом на час розгляду справи, без укладення додаткової угоди на новий строк, не відповідає нормам чинного законодавства України.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що сплата відповідачем орендної плати за користування спірною земельною ділянкою не може бути підставою того, що договір оренди від 14.02.2008 року був продовжений.

Враховуючи те, що між сторонами у встановленому законом порядку не було погоджено продовження дії договору оренди останній припинив свою дію 27.11.2008 року.

Згідно ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

В порушення вимог чинного законодавства, відповідач земельну ділянку не повернув та на момент розгляду справи продовжує її використовувати для здійснення підприємницької діяльності, що не заперечується останнім.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку або право оренди земельної ділянки виникає: після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне заняття земельної ділянки.

Відповідно до абзацу 15 статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

В матеріалах справи відсутні рішення Стрийської міської ради щодо відведення земельної ділянки за адресою по АДРЕСА_1 відповідачу; документи, що посвідчують право власності чи право користування вказаною земельною ділянкою, в тому числі на умовах оренди. Тому, право на оренду спірної земельної ділянки у відповідача не виникло.

Актом обстеження від 12.12.2013 року підтверджено факт того, що на спірній земельній ділянці знаходиться тимчасова споруда відповідача.

Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідні територіальні громади та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження органу місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а тому як представницький орган територіальної громади рада у земельних відносинах за законом набуває повноважень суб'єкта права комунальної власності на землю, виконуючи надані їй територіальною громадою повноваження і, відповідно, набуває статусу виконавчого органу влади у системі органів самоврядування на території населеного пункту, а отже є належним позивачем у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а саме за відсутності поновленого договору оренди земельної ділянки чи інших правовстановлюючих документів, що свідчить про самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки та у відповідності до ст.212 Земельного кодексу України тягне за собою наслідки у вигляді повернення спірної земельної ділянки позивачу та приведення спірної земельної ділянки в придатний для використання стан, включаючи демонтаж тимчасового торгівельного кіоску.

Таким чином, враховуючи наведене, а також відсутність у відповідача документів в підтвердження правомірності зайняття спірної земельної ділянки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно визнав позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і привести її до попередньою стану шляхом демонтажу тимчасового торгівельного кіоску, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2014 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2014 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 13.10.2014 року

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Матущак О.І.