Ухвала суду № 40894991, 13.10.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

13.10.2014 Справа № 917/1526/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" (вул. Леніна, буд. 48, м. Миронівка, Миронівський район, Київська область, 08800)

до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022)

про стягнення 36 298 356,78 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники

в судовому засіданні від 09.10.2014р.:

від позивача: Попова Т.Д. (дов. № 167 від 04.09.2014р.);

від відповідача:Ставицька І.Б. (дов.№ 01-11/4202 выд 03.04.2014).

в судовому засіданні від 13.10.2014р.:

від позивача: Попова Т.Д. (дов. № 167 від 04.09.2014р.);

від відповідача: Остроушко О.А. (дов.№ 01-11/12039 від 08.10.2014р.)

Розглядається позовна заява про стягнення 36 859 492,26 грн., з них: 29 796 623,16 грн. основного боргу за природний газ, поставлений згідно договору купівлі-продажу природного газу № 2593 від 30.08.2013р., 1 931 474,26 грн. пені, 4 217 903,85 грн. інфляційних, 913 490,99 грн. - 3% річних (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 25.09.2014р.); (а.с.61-63).

В судовому засіданні від 09.10.2014р. оголошувалась перерва згідно ст.77 ГПК Укдраїни.

Позивач на підставі ст. 22 ГПК України надав заяву (вхід. №13209 від 09.10.2014р.) про збільшення позовних вимог, в якій прохає стягнути з відповідача 37 882 649,11 грн., з них: 29 796 623,16 грн. основного боргу за природний газ, поставлений згідно договору купівлі-продажу природного газу № 2593 від 30.08.2013р., 1 931 474,26 грн. пені, 5 204 325,13 грн. інфляційних, 950 226,56 грн. - 3% річних (а.с.75-77).

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Суд приймає заяву про збільшення позовних вимог.

Позивач надав заяву по забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти і майнові права, що належать відповідачу (а.с.77).

Згідно із ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві

В постанові пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 16 січня 2013 року N 2) роз"яснено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обгрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов"язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов"язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв"язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобіганню порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до абзацу 2 п. 3 даної Постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд, дослідивши заяву позивача та додані до неї документи, дійшов до висновку, що заява задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано жодного доказу в підтвердження наявності обставин, які б утруднили виконання судового рішення. Саме лише припущення про можливість утруднення чи неможливість виконання судового рішення без підтвердження даних обставин відповідними доказами не є достатньою підставою для задоволення заяви.

З огляду на викладене, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідач надав клопотання про зменшення розміру пені до 1000,00 грн., посилаючись на відсутність його вини в несвоєчасній оплаті послуг та виникненні боргу (а.с.82-86).

Позивач проти зменшення розміру пені заперечує.

Відповідач надав клопотання про зупинення розгляду даної справи до вирішення справи № 911/4245/14 що перебуває в провадженні господарського суду м.Києва (а.с.115).

Позивач проти зупинення провадження у справі не заперечує.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

В п. 3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України за № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що відносно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов"язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов"язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення (частина друга-четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв"язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов"язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Як свідчать надані докази, ухвалою господарського суду Київської області від 06.10.2014р. порушено провадження у справі № 911/4245/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу природного газу № 2593 від 30.08.2013р.

У вказаній господарській справі вирішується питання про дійсність договору купівлі-продажу природного газу № 2593 від 30.08.2013р. укладеного між даними сторонами який є одночасно підставою позовних вимог по справі № 917/1526/14 про стягнення заборгованості.

Згідно наданої позовної заяви в обгрунтування вимог про визнання недійсним договору по справі № 917/4245/14 ПАТ "Полтаваобенерго" посилається на те, що 1) договір був підписаний неуповноваженою на те особою. оскільки у директора ТОВ "ГК "Газовий Альянс" Адаменка Д.А. були відсутні повноваження на підписання спірного договору, оскільки він не мав права виступати від імені Товариства; 2) порушена вимога щодо вільного волевиявлення учасника правочину, така як даний договір був підписаний ПАТ "Полтаваобенерго" внаслідок тиску та примусу зі сторони ТОВ "ГК "Газовий Альянс" (а.с.116-118).

Вказані обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, неможливо самостійно встановити для даного господарського суду у зв"язку з непідвідомчістю іншої справи даному господарському суду. Крім того, вимоги про визнання недійсним договору не можуть бути предметом розгляду даної справи, оскільки дані вимоги суду не заявлялися, зустрічний позов не подавався, а дослідження правомірності цих вимог виходить за межі предмету позову справи № 917/1526/14.

З врахуванням викладеного господарський суд прийшов до висновку, що справу № 917/1526/14 неможливо розглянути до вирішення пов'язаної з нею господарської справи № 911/4245/14, що перебуває у провадженні господарського суду Київської області, оскільки в разі визнання господарським судом недійсним договору купівлі-продажу природного газу № 2593 від 30.08.2013р., рішення суду вплине на вирішення даної справи.

Отже, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі обгрунтоване і підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, провадження у справі слід зупинити.

Керуючись ст.ст. 79 (ч. 1), 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

Ухвалив:

1. Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" від 09.10.2014р. № 180 (вхід № 13209 від 09.10.2014р.) про збільшення розміру позовних вимог.

2. Відхилити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" від 09.10.2014р. № 180 (вхід № 13209 від 09.10.2014р.) про вжиття заходів забезпечення позову.

3. Зупинити провадження у справі № 917/1526/14 до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 911/4245/14, порушеної за ухвалою господарського суду Київської області від 06.10.2014р. за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу природного газу № 2593 від 30.08.2013р.

4. Зобов"язати сторони надати суду рішення господарського суду Київської області по справі № 911/4245/14, а в разі його оскарження - надати постанову (ухвалу) апеляційної інстанції за результатом перегляду цього рішення.

Суддя Безрук Т. М.