Рішення № 40894898, 03.10.2014, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13015/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2014 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Музичук Н. Ю.

при секретарі Дубарець Ю.М.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу і стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в :

В серпні 2012 року в суд надійшла та до початку судового засідання змінена позивачем позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 28 листопада 2008 року відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції за актовим записом № 2046, та стягнення на її користь аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно з дня звернення до суду до досягнення повноліття дитини.

В позовній заяві зазначала, що сім»я із відповідачем розпалась остаточно через різні погляди на подружнє життя та відсутність взаєморозуміння. Спільного господарства вони не мають тривалий час, подружні стосунки не підтримують, кожний живе своїм життям. Перспективи примирення та збереження сім»ї не вбачають. Донька проживає із позивачкою, відповідач в добровільному порядку надає мінливу та періодичну в часі матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дочки. Вона не може матеріально забезпечити лікування та утримання дитини. Вирішити добровільно питання матеріальної допомоги на дитину із батьком неможливо, тому змушена сама звертатись до суду.

В судовому засіданні позивачка повністю підтримала позовні вимоги в частині розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини. Уточнила, що сім»я остаточно розпалась на підставі тривалого розладу із кінця 2013 року, вважає примирення та збереження сім'ї неможливим, наполягає на розірванні шлюбу. Не заперечує участь відповідача в утриманні дитини проте нерегулярно і в недостатньому розмірі. Просить стягнути аліменти в зазначеному розмірі та строки на утримання дитини. При цьому просить врахувати її проживання із дитиною, яка часто хворіє, відсутність інших прибутків, крім доходу заробітної плати, незадовільний стан здоров»я дитини, необхідні витрати на лікування і на розвиток дитини, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач частково визнав позовні вимоги, саме в частині розірвання шлюбу, оскільки примирення і збереження сім»ї вважає неможливим, перспективи збереження сім»ї не вбачає. Вимоги в частині стягнення аліментів в твердій грошовій сумі не визнає на заявлену суму 1000 грн. щомісячно, оскільки постійної роботи і стабільних прибутків він не має, просить зменшити розмір стягнутих за рішенням суду аліментів. Вважає вимоги в цій частині завищеними і не доведеними доказами в справі. Не заперечує, що звільнився із роботи на пропозицію роботодавця та підробляє випадковими заробітками, має задовільний стан здоров»я, інших утриманців та стягнень по виконавчих листах він не має. Не заперечує задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини в розумному розмірі, з урахуванням відсутності доходів.

Оцінюючи пояснення, досліджені надані в справі докази в їх сукупності, встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що сторони перебувають в шлюбі із 28 листопада 2008 року, зареєстрованому відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції за актовим записом № 2046, від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка фактично проживає із позивачкою, на утримання якої відповідач, в порушення положень ст.180 СК України, надавав нерегулярну і недостатню матеріальну допомогу в добровільному порядку, а в суді не заперечує залишення дитини на проживання з матір»ю і стягнення аліментів в дещо нижчому розмірі на випадок розірвання шлюбу.

У відповідності до положень ст.ст. 181 ч.3, 184 СК України, позивачкою правомірно заявлений позов про стягнення коштів на утримання дитини за рішенням суду у твердій грошовій сумі, оскільки відповідач є працездатним по віку і стану здоров»я, звільнений із роботи в серпні 2014 року, згідно дослідженої судом трудової книжки відповідача, відомості про офіційну працевлаштованість та прибутки відповідача не встановлені, відсутні відомості про інших утриманців, борги чи стягнення по виконавчих листах відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини, відповідно до положень ст.182 СК України, на підставі досліджених судом доказів, в частині стану здоров'я, сімейного і матеріального стану дитини, на утримання та лікування якої потрібні систематичні витрати, прибуток якої становить заробітна плата позивачки, яка на час розгляду справи працює за трудовим договором, та встановлені обставини щодо працездатного офіційно непрацюючого платника аліментів, суд прийшов до висновку, що із задоволенням позовних вимог про стягнення аліментів з відповідача на утримання дочки в розмірі по 700 грн., щомісячно, що становить трохи більше половини прожиткового мінімуму, встановленого для дитини до досягнення шестирічного віку, не будуть порушені права та інтереси сторін. Такий розмір стягнення вважається обґрунтованим, відповідно до встановлених обставин і чинного законодавства.

При цьому, суд враховує ненадання відповідачем доказів щодо прибутків і поважних причин та обставин, які б перешкоджали йому забезпечити належні доходи для своєчасної сплати аліментів у вищенаведеному розмірі щомісячно з моменту звернення до суду до досягнення повноліття дочки.

Позовні вимоги в частині стягнення аліментів в розмірі 1000 грн. щомісячно суд вважає завищеними.

Вважається, що із задоволенням позовних вимог про стягнення аліментів у вказаному вище розмірі не будуть порушені права та інтереси дитини, стягувача та платника аліментів.

Сукупністю досліджених в справі доказів встановлено, що внаслідок відсутності взаєморозуміння та різності характерів, що визнано відповідачем, на ґрунті тривалого розладу, сім»я остаточного розпалась із кінця 2013 року, сторони не проживають разом і прийшли до категоричного переконання про неможливість примирення і збереження сім'ї. За таких обставин, примирення вважається неможливим, а конфліктні відносини суперечать інтересам сторін та неповнолітньої дитини, що, у відповідності до положень ст. 112 СК України, є підставами до розірвання шлюбу. Вимоги в частині залишення дитини на проживання матері та відшкодування понесених судових витрат відповідачем не визначені прохальною частиною позовної заяви.

На підставі викладеного, ст.ст.104,105,110,112,180,181,182,184,191 СК України, керуючись ст.ст.10,11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 223, 292,294, 367 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Шлюб, зареєстрований 28 листопада 2008 року відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції за актовим записом № 2046 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, розірвати.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Рівне Рівненської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 700 грн. щомісячно, починаючи із 13 серпня 2014 року до досягнення повноліття дитиною.

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів на неповнолітню дитину у межах стягнення суми платежу аліментів за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. на рахунок 31217206700002 в УДК в м. Рівне, Код ЄДРПОУ 26406128, МФО 833017, код класифікації доходів бюджету 22030001, код отримувача /код з ЄДРПОУ/ 38012714.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук