Ухвала суду № 40894793, 15.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5724/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Аліменка В.О, Кучми А.Ю.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2014 року по справі за їх позовом до публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про стягнення податкової заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 164 808 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2014 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що сума податкового боргу позивача, відповідно до податкової декларації з податку на прибуток від 05.11.2012 року № 9068919419 за січень 2013 року складає 82 404 грн. та за лютий 2013 року - 82 404 грн.

Відповідачем винесено податкову вимогу від 01.02.2013 року № 1, якою повідомлено позивача, про суму податкового боргу у розмірі 82 404 грн. (отримано платником 12.02.2013 року).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 року по справі № 814/1844/13-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суд від 29.05.2014 року, вказану вище податкову вимогу від 01.02.2013 року № 1 про сплату суми податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 82 404,04 грн. - скасовано через не повне дослідження відомостей про процедуру припинення ДП «Миколаївський річковий порт» АСК «Укррічфлот» та подальшого неправомірного винесення даної вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Даючи правову оцінку правомірності стягнення з позивача податкової заборгованості, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 87.2. ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 06.08.2014 року № К/9991/13496/12.

В свою чергу п.п.60.1.4 п.60.1 ст.60 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

З приписів п.п.60.5 ст.60 ПК України вбачається, що у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Враховуючи те, що податкова вимога від 01.02.2013 року № 1 вважається відкликаною (оскільки набрало законної сили рішення суду про її скасування), а доказів складання і направлення іншої податкової вимоги позивачем до матеріалів справи надано не було, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не дотримано передбаченого Податковим кодексом України послідовності дій, які необхідні для стягнення податкового боргу в судовому порядку.

Крім того, колегія суддів хоче зауважити, що в Податковому кодексі України розрізняється процедура стягнення коштів за податковим боргом і процедура погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондує з пунктом третім частини першої статті 183-3 КАС України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку КАС України.

Крім того, згідно з абз. 2 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби, у свою чергу, звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку виноситься за результатами розгляду відповідного позову податкового органу і не може бути ухвалене в порядку ст. 183-3 КАС України.

Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливість одночасного розгляду справи як у порядку позовного, так і в порядку особливого провадження, встановленого ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, в порядку позовного провадження підлягає розгляду позовна вимога про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Позовна вимога про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків відкритих у банках, обслуговуючих відповідача, належить розглядати в спеціальному порядку, що визначений ст. 183-3 КАС України, за поданням податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.06.2014 року № К/9991/17975/12.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог у зв'язку з невідповідністю обраного позивачем способу захисту права та способу звернення до адміністративного суду.

За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Всупереч наведеним вимогам апелянт, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду апеляційної інстанції достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів суд правомірності стягнення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.