Постанова № 40894575, 07.10.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8285/14-а

Провадження № 2-а/344/500/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.,

секретаря Іванова О.В.,

за участі позивачки ОСОБА_1, представника відповідача Костюченко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання незаконними дії та зобов'язання зарахувати згідно записів в трудовій книжці до страхового стажу, що дає право на призначення та виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 25.06.1980 року по 29.09.1987 року вихователем-педагогом, педагогом в Івано-Франківському обласному фтизіопульмоцентрі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась в суд з наведеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що згідно записів в трудовій книжці позивачка в період з 25.06.1980 року по 29.09.1987 року працювала на посаді вихователя-педагога, педагога в Івано-Франківському обласному фтизіопульмоцентрі, що відноситься до п. 1 Освіта Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота яких дає право на пенсію за вислугу років, однак, відповідач відмовляється враховувати вказаний стаж роботи позивачки у загальний страховий стаж для обчислення пенсії за вислугою років, оскільки посади вихователя-педагога та педагога не зазначено в Постанові КМУ від 04.11.1993 року № 909, де в найменуванні закладів і установ значаться лікарні та найменування посад - вихователь, вчителі. Позивачка вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки враховуючи тлумачення у Словнику іноземних мов, слово педагог це синонім слова наставник, вчитель.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала з мотивів наведених в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила в задоволенні позову відмовити з мотивів наведених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено, що публічно-правовий спір між сторонами виник з приводу захисту порушеного права особи на пенсію.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при

призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. «е» ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Постановою КМУ від 04.11.1993 року № 909 (зі змінами), затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Як вбачається із копії трудової книжки позивачки (а.с.8), також судом оглянуто оригінал трудової книжки, позивачка працювала:

З 15.08.1978 року по 18.06.1980 року - на посаді вчителя української мови в Гарасимівській восьмирічній школі;

З 25.06.1980 року по 03.05.1981 року - на посаді вихователя-педагога в Івано-Франківському обласному фтизіопульмоцентрі;

З 04.05.1981 року по 29.09.1987 року - на посаді педагога в Івано-Франківському обласному фтизіопульмоцентрі;

З 30.09.1987 року по 06.05.1991 року - на посаді вчителя української мови та літератури;

З 30.03.1994 року по 30.09.2013 року - на посаді заступника директора, вчителя української мови та літератури в СЗШ № 14 та Івано-Франківській гімназії № 2.

Відповідач у своїх запереченнях вказує, що Переліком передбачено посаду вихователя в лікарнях та не передбачено посаду педагога.

Однак, суд вважає такі твердження відповідача помилковими виходячи з наступного.

Як вбачається з копії трудової книжки позивачки вона велась на російській мові, всі записи зроблено російською, для російської мови приємливим є слово «педагог»,а не «воспитатель», у зв'з цим могла бути помилка у записі.

Крім того, як вбачається із тлумачного словника, «педагог» є ширшим поняттям, ніж «вчительёвихователь»

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» чітко визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Трудова книжка позивача є належним та допустимим доказом, який підтверджує стаж роботи позивачки.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин суд вважає, що відповідач при вирішенні спірного питання не врахував ряд обставин, які в сукупності підтверджують право позивачки на включення до її страхового стажу термін роботи у Івано-Франківському обласному фтизіопульмоцентрі на посаді вихователя, педагога з 25.06.1980 року по 03.05.1981 року та з 04.05.1981 року по 29.09.1987 року, а тому вимоги позивачки підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 46 ч. 1, 19 ч.1 Конституції України, п. «е» ст. 55, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 6-12, 70 КАС України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання незаконними дії та зобов'язання зарахувати згідно записів в трудовій книжці до страхового стажу, що дає право на призначення та виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 25.06.1980 року по 29.09.1987 року вихователем-педагогом, педагогом в Івано-Франківському обласному фтизіопульмоцентрі задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, ідентифікаційний код 20550895, щодо відмови ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, в зарахуванні згідно записів в трудовій книжці до страхового стажу, що дає право на призначення та виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 25.06.1980 року по 29.09.1987 року вихователем-педагогом, педагогом в Івано-Франківському обласному фтизіопульмоцентрі.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, ідентифікаційний код 20550895 зарахувати ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, згідно записів в трудовій книжці до страхового стажу, що дає право на призначення та виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 25.06.1980 року по 29.09.1987 року вихователем-педагогом, педагогом в Івано-Франківському обласному фтизіопульмоцентрі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови виготовлено 10 жовтня 2014 року.

Суддя Бабій О.М.