Ухвала суду № 40894049, 08.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

08 жовтня 2014 р. Справа № 815/4846/14

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Жука С.І.

- Кравченка К. В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області про:

- визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №15224131 від 18.08.2014 року про відмову у державній реєстрації права власності за ним 215/1000 на квартиру АДРЕСА_1;

- зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху. Повідомлено позивача про необхідність в строк до 11 вересня 2014 року усунути недоліки та роз'яснено, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалу суду необґрунтованою, просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з підстав недоведеності в ньому обставин, що мають значення для справи, а також невідповідністю висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання (пункти 2, 3, 4 ст. 204 КАС України).

З матеріалів справи вбачається, позивач звернувся з позовом до суду про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності.

В свою чергу, суддею в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначено невідповідність вимогам закону, а саме: на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Так, із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції вказує на те, що позивач не наводить в позові доводів щодо спростування обґрунтувань зазначених в оскаржуваному рішенні відповідача від 18.08.2014 року щодо наявності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно реєстрації 215/1000 частин спірної квартири за ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 15.02.2012 року, якій як і запис на його підставі в РПВ №3119092 є чинним.

Проте, колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, оскільки відсутність у відповідача відповідних доказів не є перешкодою для розгляду позовної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, суд першої інстанції, з'ясувавши, що для вирішення справи по суті йому будуть необхідні докази, на виконання вимог ст. 11, 72 КАС України суд міг вжити заходи щодо виявлення та витребування таких доказів з власної ініціативи у відповідача.

Більш того, питання про витребування доказів по справі вирішується вже після вирішення питання про відкриття провадження по справі, відсутність доказів по справі при подачі позовної заяви не є її недоліком і не тягне за собою залишення позову без руху.

Отже, не наведення позивачем доказів, не є порушенням вимог ст.106 КАС , оскільки суд першої інстанції не позбавлений можливості самостійно витребувати дані докази.

Колегія суддів ставиться критично та вважає хибним і необґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що позивачем не пред'явлено вимог щодо визнання недійсним договору дарування, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 11 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, в статті 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, зазначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги щодо не пред'явлення позивачем позову про визнання недійсним договору дарування, не можуть висуватись судом.

Колегія суддів зазначає, що суддя першої інстанції не повинен формально ставиться до виконання ним повноваження щодо реалізації вимог п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України. Щоб ним скористатися, виявлені недоліки повинні бути такими, що перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Крім того, колегія суддів зауважує, що ухвала про залишення позовної заяви без руху повинна викладатися чітко і зрозуміло, в ній повинно зазначатися не тільки недоліки позовної заяви, а й визначатися спосіб їх усунення.

Таким чином, враховуючи зазначене, підстав для залишення позовної заяви у суду першої інстанції не було.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.195,196, 197, п.3 ч.1 ст.199, 204, 205, 206,254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: К.В. Кравченко

Суддя: С.І. Жук