Ухвала суду № 40893973, 09.10.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2014 р. м. ХерсонСправа № 821/4078/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Плюс" про підтвердження обгрунтованості арешту майна платника податків,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - заявник, ДПІ) в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Плюс" (далі - відповідач, ТОВ "Сент Плюс"), у якому просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду на 09 жовтня 2014 року.

Вказані вимоги заявник обґрунтовує безпідставною відмовою уповноваженої особи ТОВ "Сент Плюс" у допуску податкових ревізорів - інспекторів до проведення позапланової виїзної перевірки у зв'язку з тим, що думку представника ТОВ "Сент Плюс", наказ ДПІ на проведення перевірки від 06.10.2014 року №1228 не відповідає вимогам Податкового кодексу України. Заявник вказує, що вказана обставина стала підставою для прийняття керівником ДПІ у м. Херсоні рішення від 08.10.2014 року про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ "Сент Плюс", обґрунтованість якого має бути перевірена судом.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких зазначив, що дії представника ТОВ "Сент Плюс" по не допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки є правомірними та обумовлені протиправністю наказу на проведення позапланової виїзної перевірки від 06.10.2014 року №1228. При цьому, відповідач зазначив, що 09.10.2014 року ТОВ "Сент Плюс" звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою щодо скасування вищевказаного наказу.

09 жовтня 2014 року представники сторін надали клопотання про розгляд подання в порядку письмового провадження, при цьому підтримали свої позиції, викладенні відповідно у поданні та запереченнях.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути подання в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши обґрунтованість позицій сторін на предмет їх узгодженості вимогам діючого законодавства, суд вказує про наступне.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначені у ст. 183-3 КАС України, згідно якої, зокрема, передбачено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України начальником ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області Олефіренко С.В. було прийнято рішення від 08.10.2014 року про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ "Сент Плюс" у зв'язку з не допуском посадових осіб до проведення документальної перевірки.

Відповідно до пп. 94.2.3. п. 94.2. ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.10 цієї ж статті названого Кодексу арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

За змістом частини першої статті 183-3 КАС України підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється на підставі подання органів державної податкової служби.

Судом встановлено, що відповідач заперечує щодо вказаного рішення податкового органу, оскільки вважає, що наказ ДПІ від 06.10.2014 року №1228 на проведення перевірки ТОВ "Сент Плюс" суперечить вимогам Податкового кодексу України і тому оскаржує його в судовому порядку, про що свідчить надана до матеріалів справи копія адміністративного позову з відміткою суду про його отримання.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 названого Кодексу.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

При цьому, суд вказує, що КАС України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди, як підстави для висновку про існування спору про право.

Проте, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен з'ясувати форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Адже така незгода має втілюватися у вчиненні учасником процесу об'єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.

Як встановлено судом, відповідач з метою відновлення порушеного права оскаржив в судовому порядку наказ на проведення перевірки, який був підставою для відмови у не допуску до перевірки посадових осіб ДПІ та в подальшому прийняття заявником рішення про застосування адміністративного арешту.

Отже, суд вважає, що в що в даному випадку є спір про право, а тому вказана справа не має розглядатися за правилами ст.183-3 КАС України.

При цьому, враховуючи, що наявність спору про право була виявлена судом після відкриття провадження у справі за відповідним поданням, тому суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Суд роз'яснює заявнику, що вказані вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, проте в загальному порядку позовного провадження.

Керуючись ст. 157, 183-3 КАС України, суд, -

ухвалив:

Закрити провадження в адміністративній справі за поданням Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Плюс" про підтвердження обгрунтованості арешту майна платника податків.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з таким самим поданням не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.2