Постанова № 40893000, 26.08.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2014 р. Справа№ 925/897/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Рябухи В.І.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Сосонівським РВ УМВС України в Черкаській області 29.05.1997р.); ОСОБА_3 (договір про надання адвокатських послуг №13 від 15.04.2014 р.)

від відповідача - Скляренко О.О. (довіреність №0110/08 від 20.09.2013 р.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями «Еконія»

на рішення господарського суду Черкаської області від 28.07.2014 р.

у справі №925/897/14 (суддя Боровик С.С.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями «Еконія»

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулась до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями «Еконія» про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 643300,00 грн.

28.07.2014 р. позивачем була подана заява про зменшення позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 452700,00 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 28.07.2014 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 452700,00 грн. боргу, 9054,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати та переглянути вказане рішення.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права.

В судовому засіданні 26.08.2014 р. представником відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомлення з відзивом на апеляційну скаргу, що був поданий позивачем.

Колегія суддів, вислухавши думку сторін, не знаходить підстав для задоволення вказаного клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю та відсутністю у відзиві на апеляційну скаргу будь-яких носих доказів або обставин у даній справі.

Представники позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили відмовити в її задоволенні, а рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.01.2013 р. між сторонами був укладений договір про організацію перевезень №ТЕ-01/13, за умовами п. 1.2 якого відповідач (замовник) надає позивачеві (перевізнику) вантажі для виконання останнім перевезень вантажів згідно попередніх (за дві, три доби до початку перевезення) та погоджених по всіх питаннях замовлень до договору, що являються невід'ємною частиною даного договору.

Згідно ч. 1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

З матеріалів справи вбачається відмінність Договору №ТЕ-01/13 про організацію перевезень, а саме: наданий позивачем Договір про організацію перевезень №ТЕ-01/13 датований 01 січня 2013 року, а відповідачем - 03 січня 2013 року. Сторонами в судовому засіданні підтверджено, що ці договори містять однакові умови, зміст, окрім строку оплати (45 банківських операційних днів) та реквізити сторін.

Договір про організацію перевезень від 01 січня 2013 року (03 січня 2013 року) №ТЕ-01/13 містить всі істотні умови, які вимагає законодавство для даного виду договорів, а тому його визнано сторонами укладеним в редакції ТОВ підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія» та за яким виконувалися перевезення.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За змістом статей 599 та 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконував протягом 2013 року та до 18 лютого 2014 року, що підтверджується товарно-транспортними накладними.

В 2014 році за період з 01 січня 2014 року по 18 лютого 2014 року позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 662400,00 грн., що підтверджується податковими накладними та актами здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) (а.с.30-57). Також факт виконання позивачем послуг з перевезення підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.

Відповідач перерахував на рахунок позивача в 2014 році кошти в рахунок сплати послуг з перевезення вантажу, в тому числі заборгованість за 2013 рік.

Таким чином, у зв'язку з частковим виконанням грошових зобов'язань, а саме погашення боргу за 2013 рік в сумі 1100300,00 грн. та часткову сплату коштів за послуги перевезення вантажу в період з 01 січня 2014 року по 18 лютого 2014 року, в порушення умов договору, заборгованість відповідача складає 452700,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 3.1. договору сторони погодились, що підставою для проведення розрахунків за даним договором є підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт наданих послуг, а також оригінали належним чином оформлених товарно-транспортних накладних з відмітками та підписами уповноважених осіб вантажовідправника і вантажоодержувача, та документів передбачених пунктом 2.3.8. замовник у разі відсутності заперечень до акту наданих послуг, зобов'язаний сплатити вартість наданих перевізником послуг протягом 45 банківських операційних днів з моменту підписання сторонами та скріплення печатками акту надання послуг.

Пунктом 2.3.8. договору сторони передбачили, що на протязі 10 днів з моменту доставки товару вантажоодержувачу виконавець зобов'язаний передати замовнику належним чином оформлені документи, які стосуються перевезення вантажів, та які є підставою для взаєморозрахунків, а саме - акту виконаних робіт, оригінал витратної накладної з мокрою печаткою вантажоодержувача, довіреності на отримання товару, товаротранспортної накладної, рахунку, податкової накладної.

Цінним листом від 06.05.2014 р. позивач повторно направив на адресу відповідача рахунки на оплату :

- за січень 2014 року рахунки №1 від 01 січня 2014 року на суму 35000,00грн., №2 від 03 січня 2014 року на суму 35000,00 грн., №3 від 06 січня 2014 року на суму 35000,00 грн., №4 від 8 січня 2014 року на суму 35000,00 грн., №5 від 10 січня 2014 року на суму 35000,00 грн., №6 від 13 січня 2014 року на суму 35000,00 грн., №7 від 15 січня 2014 року на суму 35000,00 грн., №8 від 17 січня 2014 року на суму 35000,00 грн., №9 від 20 січня 2014 року на суму 37000,00 грн., №10 від 24 січня 2014 року на суму 37000,00 грн., №11 від 27 січня 2014 року на суму 38250,00 грн. на загальну суму 392250,00 грн.;

- за лютий 2014 року рахунки №12 від 03 лютого 2014 року на суму 35000,00 грн., №13 від 05 лютого 2014 року на суму 35000,00 грн., №14 від 07 лютого 2014 року на суму 35000,00 грн., №15 від 10 лютого 2014 року на суму 35000,00 грн., №16 від 12 лютого 2014 року на суму 35000,00 грн., №22 від 14 лютого 2014 року на суму 35000,00 грн., №23 від 17 лютого 2014 року на суму 35000,00 грн., №24 від 18 лютого 2014 року на суму 25150,00 грн. на загальну суму 270150,00 грн.;

- акти звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2013 року та станом на 09 квітня 2014 року;

- вимогу про термінове погашення боргу.

Відповідач залишив даний лист без відповіді, а вимогу без задоволення, рахунки не оплатив, будь-яких заперечень з приводу невиконання договору №ТЕ-01/13 або неотримання товарів вантажоодержувачами не висловив.

До матеріалів справи позивачем надано підписані сторонами акти виконаних робіт за січень 2014 року на загальну суму 392500,00 грн. та лютий 2014 року на загальну суму 270150,00 грн. Дата актів та вартість робіт, зазначена в актах, співпадає з датою та вартістю рахунків, які наведені вище та повторно направлені на адресу відповідача цінним листом.

За цих обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позивачем надавались послуги із перевезення вантажів за договором №ТЕ-01/13, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними підписаними уповноваженими представниками сторін, а відсутність довіреностей на отримання товару не є підставою вважати, що строк виконання зобов'язання не настав.

Судом встановлено, що відповідач за січень-лютий 2014 року перерахував на користь позивача кошти в сумі 1310000,00 грн., з яких 1100300,00 грн. сплата заборгованості за 2013 рік, що існувала на початок 2014 року, решта суми - часткова оплата послуг за період з січня 2014 року по 18 лютого 2014 року, отже заборгованість становить 452700,00 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось сторонами у судовому засіданні.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у розмірі 452700,00 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на порушення норм матеріального права, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 28.07.2014 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями «Еконія» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 28.07.2014 р. у справі №925/897/14 залишити без змін.

Справу №925/897/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.Я. Дикунська

В.І. Рябуха