Рішення № 40892803, 02.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14582/14 02.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Л. Авто»

про стягнення 890 865,38 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Букова Ю.В. - представник за довіреністю № б/н від 30.12.13.

Від відповідача-1: не з'явилися

Від відповідача-2: Грищук Д.С. - представник за довіреністю № б/н від 17.09.14.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ» (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Л. Авто» (далі - відповідач-2) про стягнення 770 438,44 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-1 не виконав умови договору фінансового лізингу № 2223L11/00 від 21.01.11.

Ухвалою суду від 18.07.14. порушено провадження у справі № 910/14582/14, розгляд справи було призначено на 02.09.14.

02.09.14. в судовому засіданні позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог № б/н від 27.08.14., в якій він просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 890 865,38 грн. (744938,78 грн. основного боргу, 70 563,65 грн. пені за прострочення сплати лізингових платежів, 3% річних у розмірі11 942,44 грн., 63 420,51 грн. інфляційних витрат).

Вказану заяву про збільшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом, отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.14. № 910/14582/14 розгляд справи було відкладено на 16.09.14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від № 910/14582/14 від 16.09.14. продовжено строк вирішення спору у даній справі на п»ятнадцять днів, розгляд справи було відкладено на 02.10.14.

В судовому засіданні 02.10.14. представник позивача підтримав свої збільшенні позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача-1 в призначене судове засідання 02.10.14. не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання, письмового відзиву не подав та не надіслав, вимог попередніх ухвал суду не виконав.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 02.10.14. проти позову в усній формі заперечував, вимог попередніх ухвал суду не виконав, письмового відзиву не подав та не надіслав.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами

В судовому засіданні 02.10.2014 р. відповідно до ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.11. між ТОВ «УніКредит Лізинг» (Лізингодавець) та ТОВ «АТЛ» (Лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № 2223L11/00 (далі - Договір).

На виконання умов п.1.1 Договору, позивач придбав у обраного відповідачем-1 продавця предмет лізингу (нежитлову будівлю - будівлю магазину) та передав його у користування відповідачу-1, що підтверджується Актом приймання-передачі від 24.01.11.

Згідно п. 5.1 Договору Лізингоодержувач зобов'язаний був сплачувати за користування Предметом Лізингу лізингові платежі згідно графіку лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору фінансового лізингу), проте відповідач не виконував зобов'язань з оплати періодичних лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за Договором фінансового лізингу.

Крім того, виконання зобов'язання Лізингоодержувача за Договором фінансового лізингу забезпечено порукою.

Так, 21.01.11. між ТОВ «УніКредит Лізинг» (Лізингодавець), ТОВ «АТЛ» (Лізингоодержувач) та ТОВ «Т.Л. Авто» (Поручитель) було укладено Договір поруки № 2223L11/00 /SUR.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного Договору поруки, Поручитель як солідарний боржник, зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити Лізингодавцю за його першою вимогою всі необхідні платежі за Договором фінансового лізингу загальною сумою до 785 692,29 доларів США, що на день укладення цього Договору становило гривневий еквівалент 6 241 146,71 гривень.

Згідно з п. 1.2 Договору поруки, Поручитель зобов'язувався сплатити платіж, зазначений в п. 1.1 Договору, якщо йому надіслана Лізингодавцем письмова вимога - протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати такої вимоги.

Так, у зв'язку із наявністю боргу по Договору фінансового лізингу позивач направив на адресу поручителя відповідну вимогу від 19.06.14. № 4498 (докази направлення та вручення, наявні в матеріалах справи).

Даною вимогою позивач повідомив Поручителя про те, що станом на 19.06.14. заборгованість ТОВ «АТЛ» за Договором фінансового лізингу становить 616 440,67 грн. і ТОВ «УніКредит Лізинг» вимагає від Поручителя протягом п'яти днів з дати отримання даної вимоги сплатити вказану суму простроченої заборгованості, проте Поручитель, в порушення умов договору поруки, не виконав своїх зобов'язань та не сплатив заборгованість ТОВ «АТЛ» за Договором фінансового лізингу у вказані в вимогах строки, тому відповідач-2 порушив зобов'язання за укладеними з ним Договором поруки.

Згідно п. 5.3.2 та умов Розділу «Визначення» Договору фінансового лізингу періодичні лізингові платежі сплачуються після передачі предмета лізингу у користування Лізингоодержувачу за курсом продажу.

Курс продажу - безготівковий курс продажу долара США, встановлений на Офіційному сайті ПАТ «Укрсоцбанк» (або банку, який буде його правонаступником) на дату, що передує даті платежу або іншій даті, визначеній в цьому Договорі.

Офіційний сайт ПАТ «Укрсоцбанк» - сайт ПАТ «Укрсоцбанк» (або банку, який буде його правонаступником), яким на день підписання цього Договору є usb.com.ua або інший, який може його замінити в майбутньому.

Згідно розрахунків, наданих позивачем, борг відповідача-1 перед позивачем, з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог становить 890 865,38 грн.

Відповідно до п. 12.3 Договору фінансового лізингу, у випадку несплати Лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена за цим Договором, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, яка діяла протягом періоду прострочення, за кожен день прострочення.

Спір у даній справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем-1 грошового зобов'язання по сплаті лізингових платежів, у зв'язку з чим позивач вказує на існування у відповідача заборгованості у розмірі 890 865,38 грн., що виникла у період з 20.10.13. по 20.08.14., внаслідок чого позивач подав на розгляд суду позов з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, в якому просив суд стягнути з відповідачів солідарно 890 865,38 грн. боргу, а саме: 744 938,78 грн. - основного боргу, 70 563,65 грн. пені за прострочення сплати лізингових платежів, 3% річних у розмірі 11 942,44 грн., 63 420,51 грн. інфляційних витрат та судові витрати у розмірі 17 817,31 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про най'.: (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по Договору та передачі майна у лізинг підтверджується матеріалами справи (акт приймання-передачі 24.01.11.).

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час. протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу. У зв'язку із цим лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченні дії договору. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 11/5005/2290/2012 від 01.10.13.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно п.1.1 Договорів поруки Поручитель, поручається перед кредитором за виконання своїх зобов'язань за Договором фінансового лізингу № № 2223L11/00 та зобов'язався безвідклично та безумовно сплатити лізингодавцю за його першою вимогою платежі за договором фінансового лізингу загальною сумою до 785 692,29 доларів США, що на дату підписання Договорів поруки становить 6 241 146,71 грн.

Згідно п. 1.2 Договорів поруки Поручителі зобов'язались сплатити платежі, зазначені в п. 1.1 Договору, якщо їм надіслана лізингодавцем письмова вимога - протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати такої вимоги.

Так, 19.06.14. у зв'язку із наявністю боргу по Договору фінансового лізингу, Лізингодавцем було надіслано на адресу Поручителя вимогу, якою Лізингодавець повідомив Поручителя про наявність заборгованості по сплаті лізингових платежів згідно Договору фінансового лізингу, що підлягає сплаті Поручителем на користь Лізингодавця.

Станом на день подачі позову до суду Поручитель не виконав свого зобов'язання за Договором поруки та не сплатив заборгованість ТОВ «АТЛ» за Договором фінансового лізингу, а відповідно несе відповідальність за таке порушення.

Відповідно до ч. 2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, у тому числі вартість адвокатських послуг, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ» (код ЄДРПОУ 32312185, адреса: 03134, м. Київ, вул. Симиренка, 36); Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Л.Авто» (код ЄДРПОУ 36702953, 03134, м. Київ, вул. Симиренка, 36) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1, код ЄДРПОУ 33942232) 744 938,78 грн. (сімсот сорок чотири тисячі дев'ятсот тридцять вісім) гривень 78 копійок - основного боргу, 70 563,65 грн. (сімдесят тисяч п'ятсот шістдесят три) гривні 65 копійок - пені за прострочення сплати лізингових платежів, 11 942,44 (одинадцять тисяч дев'ятсот сорок дві) гривні 44 копійки - 3% річних, 63 420,51 (шістдесят три тисячі чотириста двадцять) гривень 51 копійку - інфляційних витрат, та судовий збір у розмірі 17 817,31 (сімнадцять тисяч вісімсот сімнадцять) гривень 31 копійку.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.10.14р.

Суддя Т.М. Ващенко