Рішення № 40892664, 14.10.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/10647/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/2857/14

Головуючий у 1-й інстанції Савічев В.О.

Доповідач Триголов В. М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді: Триголова В.М.,

суддів: Омельченко Л.М., Дорош А.І.,

при секретарі: Коваль А.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 24 березня 2014 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2013 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору. Посилався на те, що 17.11.2006 року по кредитному договору відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2500 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач своєчасно не виконує умови договору, має заборгованість за кредитом у сумі 22065,08 грн. банк просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору та судові витрати по справі.

Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 24 березня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість в розмірі 22065,08 грн.за кредитним договором №б/н від 17.11.2006 року та судові витрати в розмірі 229 грн. 40 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням районного суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог банку. В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилався на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

У відповідності з п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до п.п.1, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставою для скасування рішення в апеляційному порядку і ухвалення нового або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н від 17.11.2006 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 250,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком Договір, підтверджується підписом у заяві. У відповідності з укладеним Договором, кредитний ліміт на платіжній картці Відповідача змінювався, та згідно витягу з програмного комплексу становив: 27.11.2006 - 250 грн.; 28.11.2006 - 3000 грн.; 10.04.2007 - 7000 грн.; 15.10.2008 - 4900 грн.; 24.12.2008 - 5600 грн.; 10.01.2009 - 4800 грн.; 24.01.2009 - 4800 грн.

У зв»язку з невиконанням ОСОБА_1 взятих на себе зобов»язань по кредитному договору, станом на 31.10.2013 року утворилась заборгованість 22065,08 грн., яка складається з наступного: 4797,00 грн. - заборгованість за кредитом; 15741,17 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1026,91 грн. - штраф (процентна складова).

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк», місцевий суд виходив з того, що позивачем було подано позовну заяву до суду у строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, відсотків за користування кредитом та штрафів за даним договором, подано в межах терміну загальної позовної давності, і твердження вдповідача щодо його пропуску є надуманими та не відповідають дійсності.

Проте, колегія суддів з такими висновками суду погодитися не може з наступних підстав.

Вдповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу

Згідно ч.4 ст. 267 цього Кодексу сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 6 листопада 2013 року в справі № 6-116цс13, зазначено, що відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення. У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.

Також, згідно з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постанові від 19 березня 2014 року (справа № 6-14 цс 14), відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Як було вірно встановлено судом, 17 листопада 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за яким банк надав останньому кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном дії, що відповідає строку дії картки. Строк дії карти встановлено до жовтня 2009 року, згідно наданої банком витягу інформації про картку/рахунок ОСОБА_1

Отже, право на позов у банку виникло після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту, а саме з часу закінчення строку дії картки, тобто жовтня 2009 року. Однак до суду з даними вимогами ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся лише в листопаді 2013 року, тобто поза межами передбаченого законом строку позовної давності.

У березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про застосування строку позовної давності.

З цих підстав суд безпідставно не звернув уваги на вказані обставини та не застосував наслідки сплину строку позовної давності, передбачені ч.4 ст. 267 ЦК України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Керуючись ст. 303; п.п. 3,4 ч.1 ст. 309, 316 ЦПК України,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити

Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 24 березня 2014 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: В.М. Триголов

Судді: Л.М. Омельченко

А.І. Дорош