Рішення № 40892112, 06.08.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6842/14

Головуючий у першій інстанції Терьохін С.Є.

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючої судді Процик М.В.,

суддів Дрішлюка А.І., Заїкіна А.П.,

при секретарях Феленко В.В., Добряк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Промислово-будівельної групи «Інтобуд» про стягнення грошових коштів та відшкодування майнових збитків і моральної шкоди,

за апеляційною скаргою Промислово-будівельної групи «Інтобуд» на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2012 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Промислово-будівельної групи (далі ПБГ) «Інтобуд» про стягнення сплачених за попереднім договором грошових коштів у сумі 231550 грн., штрафу у сумі 23155 грн., матеріальних збитків пов'язаних з необхідністю найму житла у сумі 2825 грн., про відшкодування моральної шкоди у сумі 100 тис. грн. та понесених судових витрат. Позивач посилалась на те, що 22.03.2010 року нею з відповідачем було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, за яким сторони договору домовились в строк не пізніше 30.03.2011р. у м. Одесі укласти договір купівлі-продажу однокімнатної квартири АДРЕСА_1 у м. Одесі (будівельна адреса), площею 41,4 кв. м. На виконання умов договору в день підписання попереднього договору позивач передала відповідачу 231550 грн., тобто виконала свої зобов'язання за договором. Однак відповідач, посилаючись на різні причини, свої обов'язки не виконав, основний договір не уклав, та ухиляється від своїх обов'язків по договору по теперішній час.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був неодноразово належним чином повідомлений.

Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 27 червня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ПБГ «Інтобуд» на користь ОСОБА_2 передану суму коштів згідно умов договору в розмірі 231550 грн., пеню в розмірі 10% від суми договору - 23155 грн., відшкодування моральної шкоди - 20000 грн., та компенсацію судових витрат у розмірі 1820 грн.. В іншій частині у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2013 року у задоволенні заяви ПБГ «Інтобуд» про перегляд заочного рішення відмовлено.

В апеляційній скарзі ПБГ «Інтобуд» просить рішення суду від 27 червня 2012 року скасувати, а позовну заяву ОСОБА_2 залишити без розгляду, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, рішення суду першої інстанції повністю підтримав.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПБГ «Інтобуд» підлягає частковому

задоволенню, з наступних підстав.

За правилами ст. 309 ч.1 п. 4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки договір купівлі-продажу не був укладений в обумовлений сторонами строк, то є підстави для стягнення сплачених коштів, пені та для відшкодування моральної шкоди у зв'язку з невиконанням умов попереднього договору.

З такими висновками суду колегія суддів погоджується частково.

За змістом ст.ст.635,525,611 ч.1п.3 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку ( у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору.. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Із матеріалів справи вбачається, що 22 березня 2010 року між ОСОБА_2 та ПБГ «Інтобуд» було укладено нотаріально посвідчений попередній договір купівлі-продажу квартири, за яким сторони договору домовились в строк не пізніше 30 березня 2011 року в м. Одесі укласти договір купівлі-продажу однокімнатної квартири АДРЕСА_1 у м. Одесі (будівельна адреса), площею 41,4 кв. м.(а.с.9) За договором продаж об'єкта купівлі-продажу здійснюється за ціною 231550 грн., яку сторони визнали справедливою, при цьому покупець зобов'язався передати кошти продавцю безпосередньо після підписання договору. За змістом договору зобов'язання встановлене цим договором припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку, встановленого п.1.3, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. Згідно з договором (п.5.3.-5.4.) за відмову від укладення основного договору покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від вартості об'єкта купівлі-продажу, і продавець сплачує такий же штраф у разі відмови від укладення основного договору, крім випадків, якщо відмова продавця обумовлена неналежним виконанням покупцем своїх зобов'язань за цим договором. Сторони визнають, що на виконання умов договору в день підписання попереднього договору позивач передала відповідачу 231550 грн., тобто повністю виконала свої зобов'язання за попереднім договором.

Натомість відповідач свої зобов'язання за договором в обумовлений сторонами строк не виконав. За визнанням представника відповідача основний договір не було укладено у зв'язку з тим, що на час закінчення визначеного договором строку будинок не було здано в експлуатацію. Докази з цього приводу суду не надавались. Разом з тим, представник відповідача визнав, внаслідок чиїх дій виникла неможливість укладення основного договору купівлі-продажу квартири в обумовлений попереднім договором строк. Неможливість укладення договору не була пов'язана з неналежним виконанням покупцем своїх зобов'язань за договором.

Окрім того, докази вручення позивачу повідомлення щодо неможливості укласти основний договір у строк, передбачений попереднім договором, суду також не надані. Надана апеляційному суду копія листа та квитанції про оплату рекомендованого листа від 25.03.2011р.(а.с.45,51) без доказів вручення листа позивачу або його представнику до уваги братися не можуть. Факт отримання такого листа позивач та її представник заперечують. Водночас, із наданої апеляційному суду переписки між сторонами, яка мала місце в травні-червні 2011 року, вбачається, що у зв'язку з припиненням зобов'язання за попереднім договором, представник позивача в травні 2011 року пропонувала відповідачу укласти додаткову угоду в нотаріальній формі, однак доказів згоди на укладення саме нотаріально посвідченого попереднього договору з перенесенням строку укладення основного договору з боку відповідача суду не надано. Укладення простої письмової додаткової угоди ( яка була надана представнику позивача а.с.6) до нотаріально посвідченого попереднього договору, зобов'язання за яким припинилися 30 березня 2011 року, не може свідчити про намір відповідача належно і у встановленому законом порядку врегулювати спір позасудовим шляхом.

За договором (п.7.2.) у разі припинення договору продавець повертає покупцеві раніше перераховані суми, але не раніше дня реалізації об'єкта купівлі-продажу. З огляду на те, що у липні 2011 року відповідач повідомляв позивачу про неможливість повернення сплачених коштів через те, що об'єкт купівлі-продажу ще не реалізовано, а уже в жовтні 2011 року відповідач надіслав запрошення представнику позивача отримати грошові кошти в офісі ПБГ «Інтобуд»(а.с.48), то колегія суддів приходить до висновку, що перешкоди для повернення коштів обумовлені договором у розмірі 231550 грн. уже не існують. До того ж на неможливість повернення грошових коштів відповідач в апеляційній скарзі не посилається. А тому позов ОСОБА_2 щодо стягнення сплачених за попереднім договором грошових коштів у сумі 231550 грн. слід задовольнити.

У відповідності зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, необхідних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з розділом 6 попереднього договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором, якщо вони є наслідком обставин непереборної сили (стихійні лиха або їх наслідки, війни, страйки), і якщо обставини або їх наслідки безпосередньо вплинули на виконання договору. При цьому термін виконання зобов'язання за даним договором зсувається відповідно до терміну, протягом якого діяли такі обставини або їх наслідки. Підтвердженням настання дії форс-мажорних обставин є довідка Торгово-промислової палати України.

Такої довідки ані суду першої ані суду апеляційної інстанції не надано, і відповідач на настання форс-мажорних обставин не посилався. А тому колегія суддів виходить з того, що саме відповідач несе відповідальність за неукладення основного договору в обумовлений сторонами строк. Бездіяльність, невчинення дій по укладенню основного договору у визначений попереднім договором строк є пасивною формою відмови від укладення Основного договору у зв'язку з чим продавець повинен сплатити покупцю штраф у розмірі 10% від вартості об'єкта купівлі-продажу. Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути штраф у розмірі 23155 грн. З огляду на вище встановлене, на те, що правове значення має відмова від укладення договору в період дії попереднього договору, а не після його припинення, то посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що основний договір не укладено у зв'язку з відмовою позивача від укладення договору є неспроможним.

Позивачем також були заявлені вимоги про відшкодування їй майнових збитків, пов'язаних з необхідністю найму житла у сумі 2825 грн., на підтвердження яких позивачем доказів не надано. А оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, то за ст. 60 ч.4 ЦПК України суд першої інстанції правильно відмовив позивачу в цій частині у позові.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини. Правові наслідки порушення зобов'язання за ст.611 ЦК України визначаються законом або договором. Статтею 635 ЦК України та умовами попереднього договору не передбачено відповідальності сторін за порушення договору у формі відшкодування моральної шкоди, а тому з висновком суду 1-ої інстанції щодо наявності підстав для відшкодування позивачу завданої відповідачем моральної шкоди колегія суддів не погоджується.

Доводи відповідача про те, що представник позивача подала позов від імені ОСОБА_2, не маючи на те повноважень, а тому є підстави для скасування рішення, і залишення позову без розгляду, колегія суддів до уваги не приймає з наступних підстав. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 видала довіреність і уповноважила ОСОБА_3 придбати на її ім'я будь-яку нерухомість у м. Одесі, бути її представником в усіх установах, підприємствах, організаціях з цих питань, надала право подавати заяви у відповідні установи, а також вчиняти інші дії, передбачені законодавством України для такого роду повноважень, та які на думку представника будуть доцільними для правильного і ефективного ведення її справ. (а.с.10) Інший представник, якому ОСОБА_2 16.06.2014р. видала довіреність вести її судові справи в усіх судових закладах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, з усіма правами позивача, повністю схвалив дії представника ОСОБА_3 щодо подання позову до суду, подавши письмову заяву, та підтримавши позов в апеляційному суді, що прирівнюється до схвалення дій попереднього представника самим позивачем. За аналогією ст.241 ЦК України (щодо представництва) схвалення дій представника, що були вчинені з перевищенням повноважень створює, змінює та припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

До того ж апеляційним судом враховано також вимоги ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка є частиною національного законодавства України) щодо забезпечення кожному права на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Колегія суддів вважає неприйнятним позбавляти позивача права на судовий захист з надмірно формальних підстав.

За таких обставин, апеляційну скаргу ПБГ «Інтобуд» слід задовольнити частково, рішення суду 1-ої інстанції слід скасувати, і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2, з викладенням резолютивної частини рішення в новій редакції.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені та належними письмовими доказами підтверджені судові витрати у сумі 1051 грн.(а.с.1-2)

Керуючись ст.ст.303,304,307,309,313-314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Промислово-будівельної групи «Інтобуд» задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2012 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Промислово-будівельної групи «Інтобуд» (код ЄДРПОУ 32316457) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) грошові кошти передані за договором у сумі 231550 грн., штраф у сумі 23155 грн., понесені судові витрати у сумі 1051 грн., а всього стягнути 255756 грн.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Промислово-будівельної групи «Інтобуд» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: А.І. Дрішлюк

А.П. Заїкін