Рішення № 40889849, 13.10.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/2648/14 Головуючий у І інстанції Дорошинська В.Е.

Категорія 05 Доповідач: Семиженко Г.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року жовтня місяця 13 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого: Семиженка Г.В.

суддів: Бугрика В.В.

Лісової Г.Є.

при секретарі: Яковенку В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 02 квітня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про повернення безпідставно набутого майна,

ВСТАНОВИЛА:

у грудні 2012 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду посилаючись на те, що 06 липня 2007 року між ним та відповідачами було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, за яким він сплатив кожному з відповідачів по 7500 доларів США, про що 09 липня 2007 року були складені розписки, у зв'язку із несплатою решти коштів 22 квітня 2009 року рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона зазначений договір розірвано із зобов'язанням ОСОБА_5 повернути спірну квартиру, отриманні від позивача кошти відповідачі добровільно не повертають, у позові поставлено питання про стягнення з відповідачів на користь позивача безпідставно отриманих грошових коштів в сумі по 7500 доларів США з кожного.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона від 02 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено, ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 7500 доларів США, що еквівалентно 37875 гривень, в рахунок відшкодування безпідставно набутого майна; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 7500 доларів США, що еквівалентно 37875 гривням в рахунок відшкодування безпідставного набутого майна; стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 по 378,75 гривні з кожного в рахунок відшкодування судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з позовом до суду, відповідачі грошових коштів від позивача не отримували та не надавали розписок.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді справи сторони свої процесуальні позиції підтримали.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 06 липня 2007 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, за яким останній до укладання договору сплатив 25250 гривень та протягом трьох днів після підписання договору повинен був сплатити решту коштів в сумі 75750 гривень, 09 липня 2014 року Відкритим акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» було видано ОСОБА_5 75750 гривень, за розписками від 09 липня 2007 року відповідачі отримали від позивача по 37875 гривень, що еквівалентно 7500 доларам США, 22 квітня 2009 року рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона, залишеного без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 30 липня 2009 року, ухвалено розірвати договір-купівлі продажу від 06 липня 2007 року з зобов'язанням ОСОБА_5 повернути у спільну часткову власність ОСОБА_3, ОСОБА_4 спірну квартиру (а.с. 6-9, 12-15).

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Представником відповідачів заявлено про застосування строку позовної давності у спірних правовідносинах, відповідно до ст. ст. 256, 267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Ст. 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність у три роки, відповідно до ст. ст. 253, 261 цього Кодексу перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Своє право на повернення безпідставно отриманих грошових коштів позивач вважає порушеним з моменту ухвалення рішення Дніпровським районним судом міста Херсона від 22 квітня 2009 року, яким розірвано договір купівлі-продажу квартири, отже з цього моменту почав свій відлік трирічний строк позовної давності, який закінчився 23 квітня 2012 року, або 30 липня 2012 року, якщо рахувати строк з моменту перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту, проте позивачем не заявлялася вимога про поновлення пропущеного строку звернення з позовом до суду, а суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про дотримання позивачем строку позовної давності у зв'язку з його зверненням із заявою про перегляд рішення суду від 22 квітня 2009 року за нововиявленими обставинами у 2011 році.

Таким чином, оскільки встановлений законом строк звернення із позовом до суду відповідачем пропущено, законних підстав для задоволення заявлених позовних вимог немає.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 02 квітня 2013 року скасувати.

ОСОБА_5 у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, на нього протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Судді _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _