Ухвала суду № 40889816, 14.10.2014, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/1270/13-ц

Провадження № 2-р/500/14/14

У Х В А Л А

про роз'яснення рішення суду

14 жовтня 2014 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого-судді: Бальжик О.І.

при секретарі: Івановій Ю.П.

за участю державного виконавця: Марінова А.А.

стягувача: ОСОБА_1

боржника: ОСОБА_2

представника боржника: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла заяви старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Марінова А.А., а також стягувача ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.03.2014 року у цивільній справі №500/1270/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації», орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради, про усунення перешкод, визначення для проживання приміщення і надання можливості провести перепланування квартири та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Ізмаїльський МВ ГУ ДМС України в Одеській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.03.2014 року:

частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації», орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради, про усунення перешкод, визначення для проживання приміщення і надання можливості провести перепланування квартири, а саме: зобов'язано ОСОБА_5 усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1, надавши ключі від вхідних дверей; зобов'язано ОСОБА_5 визначити ОСОБА_1 для проживання в квартирі АДРЕСА_1, приміщення №1, звільнивши місце для розміщення ліжка та інших особистих речей останнього.

відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Ізмаїльський МВ ГУ ДМС України в Одеській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

02.10.2014 року старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Марінов А.А. звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.03.2014 року, а саме:

виходячи із змісту судового рішення, чи виділено стягувачу для мешкання все приміщення №1 вказаної квартири або тільки його частина;

чи має боржник з метою виконання виконавчого документу про зобов'язання його визначити стягувачу для проживання в квартирі АДРЕСА_1, приміщення №1, звільнивши місце для розміщення ліжка та інших особистих речей останнього, звільнити все приміщення №1 від всіх своїх речей;

чи може стягувач розмістити всі речі, які він вважає особистими, у всьому приміщенні №1 вказаної квартири та розміщати їх на стінах цього приміщення.

У судовому засіданні державний виконавець та боржник заяву підтримали та наполягали на її задоволенні. Додатково боржниця пояснила, що рішення суду нею виконано, оскільки частина приміщення №1 була звільнена для розміщення ліжка та інших особистих речей стягувача. Не спростовувала ту обставину, що в приміщенні №1 знаходяться належні їй наступні речі: крісло, журнальний столик, комп'ютерний стіл, на якому розміщений комп'ютерний монітор та принтер, тумба, на якій знаходиться телевізор тощо. Також, не заперечувала ту обставину, що стягувач за нормальної поведінки може користуватися нежитловими приміщеннями спірної квартири.

Стягувач не заперечував проти роз'яснення рішення, вважаючи, що згідно з ухваленим рішенням боржниця зобов'язана звільнити все приміщення №1 від усіх своїх речей для розміщення належних йому ліжка та особистих речей, таких як, наприклад, столу, полиць для книг тощо. Перелік особистих речей, які він має розмістити в кімнаті, на його думку, протягом життя може змінюватися, у зв'язку з чим, вважає за доцільне їх не переліковувати. Також просив роз'яснити у рішенні, що він має право встановити перегородку з дверима та внутрішнім замком, що раніше відокремлювала приміщення №1 від прохідного коридору, а також, що наряду з іншими членами сім'ї боржника, він має право користуватися в квартирі АДРЕСА_1 нежитловими приміщеннями - кухнею, санвузлом, коридором, підвальними приміщеннями, палісадником для відпочинку та просушки, провітрювання білизни, одежі і інших подібних речей.

Вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та текст рішення суду, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.21 постанови від 18.12.2009 року за №14 «Про судове рішення у цивільній справі» відповідно до ст.221 ЦПК України роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді коли воно не містить недоліків, що можуть бути усуненні лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Проаналізувавши зміст судового рішення, суд дійшов до висновку про те, що його мотивувальна та резолютивна частини в частині першого питання державного виконавця, а також в частині питання стягувача щодо можливості встановити перегородку з дверима та внутрішнім замком, що раніше відокремлювала приміщення №1 від прохідного коридору, містить вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог, а отже, рішення є цілком зрозумілим та додаткового роз'яснення не потребує.

Також, на думку суду, не підлягає роз'ясненню на вимогу стягувача рішення в частині можливості користування ним палісадником для відпочинку та просушки, провітрювання білизни, одежі тощо, адже дані питання не були предметом судового розгляду.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити судове рішення по іншим двом питанням державного виконавця, а також питанню стягувача в частині зобов'язання боржника усунути перешкоди у користуванні ним нежитловими приміщеннями квартири АДРЕСА_1.

Вирішуючи питання в частині роз'яснення рішення за заявою державного виконавця, суд виходить з наступного.

Як вбачається з п.2 остаточних позовних вимог, ОСОБА_1 просив надати йому у користування для проживання кімнату №1, звільнивши її для розміщення ліжка та інших його особистих речей. Тобто, які саме особисті речі він бажає розмістити в приміщенні №1 не уточнював (а.с.14 т.2).

Питання, які речі ОСОБА_1 вважає особистими, від відповідача та його представника в ході розгляду справи по суті не надходило.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.03.2014 року ОСОБА_5 зобов'язано визначити ОСОБА_1 для проживання в квартирі АДРЕСА_1, звільнивши місце для розміщення ліжка та інших особистих речей останнього.

Приймаючи таке рішення, суд, окрім іншого, враховував ту обставину, що приміщення №1 хоч є прохідним, проте жилим та вільним від проживання інших членів сім'ї.

Отже, враховуючи необхідність дотримання мінімальних параметрів середовища перебування стягувача в необхідних для життєдіяльності межах, суд вважає, що останній може розмістити всі речі, які призначені для забезпечення його звичайних життєвих потреб, у всьому приміщенні №1 вказаної квартири, дотримуючись здорового глузду, а боржник, відповідно, звільнити місце для їх розміщення.

Вирішуючи питання в частині роз'яснення рішення за заявою стягувача, суд виходить з наступного.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.03.2014 року ОСОБА_5 зобов'язано усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1, надавши ключі від вхідних дверей.

Як вбачається з копії технічного паспорту, який був предметом дослідження у судовому засіданні, нежитловими приміщеннями квартири АДРЕСА_1 є: 6 - кухня; 7 - ванна кімната, 8 - вхід в підвал; 9, 10 - комори, які є підвальними приміщеннями; ІІ - коридор; ХІ - тамбур (а.с.186-188 т.1).

Отже, рішення суду необхідно розуміти таким чином, що ОСОБА_5 зобов'язано усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1, яка складається, в тому числі, із вищезазначених нежитлових приміщень.

Керуючись ч.1 ст.221 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяви старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області Марінова А.А., а також стягувача ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.03.2014 року у цивільній справі №500/1270/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації», орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради, про усунення перешкод, визначення для проживання приміщення і надання можливості провести перепланування квартири та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Ізмаїльський МВ ГУ ДМС України в Одеській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити частково.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.03.2014 року у цивільній справі №500/1270/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації», орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради, про усунення перешкод, визначення для проживання приміщення і надання можливості провести перепланування квартири та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Ізмаїльський МВ ГУ ДМС України в Одеській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, необхідно розуміти таким чином, що:

ОСОБА_1 може розмістити всі речі, які призначені для забезпечення його звичайних життєвих потреб, у всьому приміщенні №1 квартири АДРЕСА_1, дотримуючись здорового глузду, а ОСОБА_5, відповідно, звільнити місце для їх розміщення;

ОСОБА_5 зобов'язано усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1, яка складається, в тому числі, із нежитлових приміщень: 6 - кухня; 7 - ванна кімната, 8 - вхід в підвал; 9, 10 - комори; ІІ - коридор; ХІ - тамбур.

У задоволенні іншої частини заяв, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги на протязі п'яти днів з дня її проголошення, особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя: