Ухвала суду № 40889267, 10.10.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/1333/14-ц Провадження № 22-ц/772/2600/2014Головуючий в суді першої інстанції Венгрин О. О.Категорія 27Доповідач Чорний В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Чорного В.І.

Суддів: Чуприни В.О., Медвецького С.К.

при секретарі : Богацькій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 липня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року ПАТ "КБ "Надра" (надалі - Банк) звернулося до суду з позовом до відповідачів, мотивуючи свої вимоги тим, що між ВАТ "КБ "Надра" (04.02.2011 року змінено організаційно-правова форма на ПАТ КБ «Надра») філія Вінницьке РУ та ОСОБА_2 19 грудня 2007 року укладено кредитний договір кредитної лінії № 19/12/2007/840-ЖК/31, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 182880 доларів США для придбання нерухомості, зі сплатою 12,89% річних, з терміном користування кредитом по 19 грудня 2027 року, також позичальнику встановлено комісію за консультацію по кредитних операціях 1346,59 доларів США. 28 липня 2010 року до кредитного договору від 19.12.2007 року укладено Додаткову угоду № 1. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, які полягають у поверненні кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, можливої сплати неустойки, а також відшкодуванні збитків у зв'язку з порушенням його умов, 19 грудня 2007 року між Банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель поручилася перед Банком за належне виконання позичальником умов кредитного договору. Оскільки відповідачі взятих на себе зобов'язань належним чином не виконують, станом на 10.06.2014 року (з урахуванням збільшених позовних вимог) утворилася заборгованість, яка складає 274266,70 доларів США, що еквівалентно 3243431,09 грн., а саме: 179544,21 доларів США - заборгованість по кредиту, 76434,49 дол. США - заборгованість по процентах, 18288 дол. США - штраф, а також пеня в розмірі 10450,74 дол. США, що еквівалентно 123588,66 грн. В зв'язку з цим, позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно на його користь зазначену заборгованість.

ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ "КБ "Надра", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3, про визнання недійсним кредитного договору.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 червня 2014 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ «КБ «Надра», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, про визнання недійсним кредитного договору залишено без розгляду.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17 липня 2014 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором № 19/12/2007/840-ЖК/31 від 19.12.2007 року станом на 10.06.2014 року в розмірі 274266,70 дол. США, що еквівалентно 3243431,09 грн., в тому числі: 179544,21 дол. США - заборгованість по кредиту, 76434,49 дол. США - заборгованість по процентах, 18288 дол. США - штраф, 123588,66 грн. - пеня, 3654 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ "КБ "Надра" відмовити в повному обсязі.

В судове засідання апеляційного суду особи, які беруть участь у справі не з'явилися без поважних причин, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи провести у їх відсутність.

Судова колегія, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі не виконують взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість по тілу кредиту та відсоткам за користування кредитом на які нарахована пеня і штраф.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що 19 грудня 2007 року між ВАТ "КБ "Надра" (змінено на ПАТ «КБ «Надра») Вінницьке РУ та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 19/12/2007/840-ЖК/31, відповідно до якого Банк надав останньому кредит у сумі 182880 дол. США строком до 19.12.2027 року, зі сплатою 12,89% річних. За договором позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним, у випадках, передбачених договором, сплатити неустойку та відшкодувати завдані збитки. У разі прострочення сплати частки кредиту позичальник зобов'язаний достроково повернути кредит та сплатити нараховані відсотки.

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов'язався кожного місяця сплачувати щомісячну суму мінімально необхідного платежу у відповідному розмірі.

Крім повернення кредиту та нарахованих відсотків за його користування позичальник зобов'язався згідно п. 5.1, 5.2, 5.3. договору у разі прострочення ним строку сплати мінімально необхідних платежів по погашенню кредиту сплатити пеню, а також штраф відповідно до умов договору. Порядок черговості погашення заборгованості визначається умовами кредитного договору та додаткової угоди до кредитного договору від 28.07.2010 року. Згідно порядку надання кредиту та сплати процентів і комісій, погашення заборгованості позичальника здійснюється відповідно до п. 3.3.3. кредитного договору та п. 2.7 додаткової угоди до кредитного договору в порядку визначеної черговості.

В забезпечення своєчасності виконання зобов'язань ОСОБА_2, між Банком та ОСОБА_3 19 грудня 2007 року укладено договір поруки, за яким поручитель зобов'язалася відповідати перед кредитором у тому ж обсязі що і боржник в разі порушення останнім взятих на себе зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник належним чином не виконував свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 10.06.2014 року виникла заборгованість, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості за договором, а саме: 274266,70 дол. США, що еквівалентно 3243431,09 грн., в тому числі: 179544, 21 дол. США - заборгованість по кредиту, 76434,49 дол. США - заборгованість по процентах, 18288 дол. США - штраф, нарахована пеня складає 123588,66 грн.

Відповідачі письмово повідомлялися про порушення умов договору і виниклу заборгованість, однак взяті на себе зобов'язання не виконали.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів законодавства.

Стаття 536 ЦК України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати проценти.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Викладене свідчить, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачами були істотно порушені зобов'язання за кредитним договором, а тому вірно стягнув з них на користь позивача заборгованість за цим договором.

Разом з тим, за порушення позичальником строків виконання зобов'язання за кредитним договором позивачем правомірно нараховано пеню та штраф, що нараховані відповідно до договору, так як це є окремими видами штрафних санкцій.

Колегія суддів визнає обгрунтованим і висновок суду щодо стягнення з відповідача суми пені за порушення строку сплати, оскільки вимоги щодо її стягнення заявлені за період з 10.06.2013 по 09.06.2014 року, що відповідає п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Крім того, необгрунтованим є і посилання апелянта на незастосування позовної давності, оскільки відповідно до роз'яснень, викладених в п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при застосуванні положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, суди мають виходити з того, що у системному зв'язку з частиною одинадцятою статті 11 зазначеного Закону ця вимога стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямована на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.

У зв'язку із цим та враховуючи, що ЦК не передбачає заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропущенням строку позовної давності, при вирішенні таких спорів, суди повинні враховувати положення ЦК про позовну давність.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому, ухвалене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 307, 308,314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 липня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) В.І.Чорний

Судді: (підпис) С.К.Медвецький

(підпис) В.О.Чуприна

З оригіналом вірно: