Ухвала суду № 40888993, 02.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 369/3222/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Пінкевич Н.С. 2-а/369/203/14 Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 квітня 2014 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання рішення протиправним,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом, у якому просили визнати протиправним та скасувати рішення 25 сесії 6 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 03 вересня 2013 р. № 25-11.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 квітня 2014 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення 25 сесії 6 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 03 вересня 2013 р. № 25-11 «Про розгляд подання прокуратури Києво-Святошинського району про усунення порушень вимог земельного законодавства, причин цих порушень та умов, що їм сприяли» в частині ОСОБА_2 та ОСОБА_3

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати ухвалене судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з метою отримання у власність земельних ділянок ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись із відповідними заявами до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району.

Рішенням 15 сесії 5 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району від 07 серпня 2008 р. надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Віто-Поштова: ОСОБА_3 площею 0,225 га по АДРЕСА_1; ОСОБА_2 площею 0,225 га по вул. АДРЕСА_2; ОСОБА_4 площею 0,225 га по вул. АДРЕСА_3; ОСОБА_5 площею 0,225 га по АДРЕСА_4.

Цим же рішенням названих громадян зобов'язано замовити у землевпорядній організації розробку проекту відведення земельних ділянок у строк, передбачений договором для здійснення державної землевпорядної експертизи та подати його на розгляд і затвердження на сесії сільської ради.

На підставі зазначеного рішення ТОВ ПВП «Проект» було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

У процедурі розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звертались до ряду державних органів та отримали: довідки відділу Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області; Умови відведення земельних ділянок, визначені управлінням Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області; висновки управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області; висновки відділу містобудування та архітектури Кєво-Святошинської РДА; висновок управління культури і туризму Київської облдержадміністрації; акти санітарно-гігієнічного та лабораторно-інструментального обстеження земельних ділянок; висновок Департаменту екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами розроблений проект землеустрою було подано на розгляд сесії Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району.

06 грудня 2012 р. прокурором Києво-Святошинського району внесено подання «Про усунення порушень вимог земельного законодавства, причин цих порушень та умов, що їм сприяли».

За змістом цього акту прокурорського реагування рішення 15 сесії 5 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району від 07 серпня 2008 р. суперечить положенням ст. 21 Закону України «Про основи містобудування», якою передбачено, що визначення територій для містобудівних потреб здійснюється відповідно до затвердженої містобудівної документації з урахуванням планів земельно-господарського устрою.

Згідно копії генерального плану с. Віто-Поштова передбачено, що площа земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків по АДРЕСА_1 має становити 0,15 га, тоді як ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 надано дозвіл на дроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,225 га кожному.

03 вересня 2013 р. Віто-Поштова сільська рада Києво-Святошинського району Київської області прийняла рішення 25 сесії 6 скликання № 25-11 «Про розгляд подання прокуратури Києво-Святошинського району про усунення порушень вимог земельного законодавства, причин цих порушень та умов, що їм сприяли».

Пунктом 1 спірного рішенням орган місцевого самоврядування вирішив підтримати подання прокурора в цілому та відмінити, вважати таким що втратило чинність, рішення15 сесії 5 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району від 07 серпня 2008 р. «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель і споруд» громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, як такі що прийняті з порушенням вимог Закону України «Про основи містобудування» та не відповідають генеральному плану с. Віто-Поштова.

За змістом пункту 2 цього рішення заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про затвердження проекту землеустрою відхилено у зв'язку з прийняттям пункту 1 даного рішення.

На момент виникнення спірних правовідносин частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачалось, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Згідно частини 7 названої статті Земельного кодексу України відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Спеціальним законом, який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування є Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР (надалі за текстом - «Закон № 280/97-ВР»).

Згідно статті 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

За приписами статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 10 статті 59 Закону № 280/97-ВР встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Ухвалюючи рішення від 16.04.2009 р. у справі № 7-рп/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Конституційний Суд України зазначив, що до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3, ОСОБА_2 на підставі рішення Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району від 07 серпня 2008 р. виготовили проект землеустрою, це рішення вичерпало свою дію фактом його виконання, а тому не могло бути скасоване, відмінене, змінене органом, який його прийняв.

З огляду на викладене, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про те, що скасовуючи рішення «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель і споруд» громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_2, відповідачем було порушено принцип законності, встановлений статтею 19 Конституції України (254к/96-ВР), відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин дев'ятої-одинадцятої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Таким чином, наведені норми передбачають, зокрема, що визначені в статті 118 Земельного кодексу України органи приймають одне з відповідних рішень за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність.

Водночас, у даній правовій ситуації пунктом 2 рішення від 03 вересня 2013 р. Віто-Поштова сільська рада Києво-Святошинського району Київської області відхилила заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3 у зв'язку із прийняттям пункту 1 даного рішення, тобто без розгляду проектів землеустрою.

За таких обставин, з огляду на встановлену судом протиправність пункту 1 рішення Віто-Поштова сільська рада Києво-Святошинського району Київської області № 25-11 від 03 вересня 2013 р., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування і пункту 2 спірного рішення, який має похідний характер від попереднього пункту.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 09 жовтня 2014 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мельничук В.П.

Мацедонська В.Е.