Рішення № 40886702, 01.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/9042/14 01.10.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРУП"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет"простягнення грошових коштівГоловуючий суддя Бойко Р.В.

Судді: Босий В.П.

Івченко А.М.

Представники сторін:

Від позивача:Курганський Г.М. Від відповідача: Перетятько В.Є.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОГРУП" (надалі - "ТОВ "ПРОГРУП") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" (надалі - "ТОВ "Фудмаркет") про стягнення 338 675,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання договору поставки №4600036232 від 05.04.2013 р. було виконано свої зобов'язання по поставці товару, а відповідач належним чином свої зобов'язання по оплаті даного товару не виконав, у зв'язку з чим ТОВ "ПРОГРУП" вказує, що у ТОВ "Фудмаркет" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 338 675,54 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2014 р. порушено провадження у справі №910/9042/14 та призначено її до розгляду на 29.05.2014 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

18.06.2014 р. до канцелярії суду надійшов відзив ТОВ "Фудмаркет", в якому відповідач вказує, що позивачем не враховано, що строк оплати по деяким поставкам на дату звернення ТОВ "ПРОДГРУП" з даним позовом не настав. До того ж, зобов'язання з оплати товару у розмірі 129 910,80 грн. були виконані відповідачем шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме, відповідачем було зменшено суму свого грошового зобов'язання на суму штрафу (129 910,80 грн.), нарахованого позивачу за невиконання належним чином своїх зобов'язань з поставки товару. Також відповідач вказує, що позивачем не були враховані оплати товару до та після подачі даної позовної заяви у загальному розмірі 179 302, 60 грн. Таким чином, на дату звернення ТОВ "ПРОДГРУП" до суду за захистом своїх прав у ТОВ "Фудмаркет" була відсутня заборгованість з оплати поставленого товару.

19.06.2014 р. до суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог, в якій ТОВ "ПРОДГРУП" просить стягнути з ТОВ "Фудмаркет" заборгованість у розмірі 148 245,01 грн. у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості.

28.07.2014 р. до канцелярії суду надійшли пояснення відповідача стосовно нарахування позивачу штрафу, в яких ТОВ "Фудмаркет" вказує, що його працівники, яким ТОВ "ПРОДГРУП" направляло електронні листи з попередженням про призупинення поставки товарів у зв'язку з наявністю у відповідача заборгованості з оплати, не уповноважені вирішувати питання, пов'язані з господарською діяльностю відповідача (не є посадовими особами), а тому позивачем було порушено умову договору поставки №4600036232 від 05.04.2013 р. в частині попередження відповідача за 7 календарних днів про призупинення здійснення поставок товару у зв'язку з наявністю у ТОВ "Фудмаркет" заборгованості з його оплати.

10.09.2014 р. відповідач надав суду пояснення, в яких вказував, що наведеним договором поставки було передбачено право ТОВ "Фудмаркет" на постійно діючу заборгованість у розмірі 160 000,00 грн., що підлягає сплаті у разі розірвання даного договору. Оскільки, вказаний договір на даний час є чинним та нерозірваним, то, на думку позивача, строк сплати заборгованості у розмірі 148 245,01 грн. на дату розгляду даної справи не настав.

11.09.2014 р. ТОВ "ПРОДГРУП" надало суду пояснення, в яких вказувало, що нарахування відповідачем штрафу у розмірі 129 910,84 грн. за припинення поставок є необґрунтованим, оскільки спірним договором поставки передбачено право постачальника зупинити їх здійснення у разі невиконання покупцем своїх обов'язків з оплати поставленого товару належним чином, та ТОВ "Фудмаркет" було завчасно попереджене про можливість зупинення поставок товару електронною поштою.

01.10.2014 р. позивачем було надано суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої ТОВ "ПРОДГРУП" просить стягнути з ТОВ "Фудмаркет" заборгованість у розмірі 143 556,53 грн.

Того ж дня позивачем надано пояснення, в яких вказано, що умову договору поставки щодо існування постійно діючої заборгованості відповідача було змінено та встановлено, що вона становить нуль.

В судове засідання 01.10.2014 р. представник позивача з'явився, заяву про уточнення позовних вимог підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, визнав заборгованість в розмірі 7 150,15 грн., в іншій частині проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.04.2013 р. між ТОВ "Фудмаркет" (покупець) та ТОВ "ПРОГРУП" (постачальник) було укладено договір поставки №4600036232 (надалі - "Договір"), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти товари по цінах і в асортименті вказаними в специфікації, разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем та підтверджених постачальником замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари і оплачувати.

Пунктом 4.9 Договору (з урахуванням Протоколу розбіжностей №1) передбачено, що постачальник має право зупиняти поставки товару згідно замовлення покупця, у випадках, якщо покупець не сплатив за раніше поставлений товар, письмово попередивши про це за 7 календарних днів.

У пункті 6.1 Договору (з урахуванням Додатку №2 до Договору) зазначено, що підставою для здійснення покупцем оплати поставленого товару, є повне виконання постачальником своїх зобов'язань за Договором. При наданні постачальником, належним чином оформлених, товарних і податкових накладних протягом 5 календарних днів з дати поставки товару, вказаного в транспортній накладній, що підтверджується поставленням штампу "ТОВАР ОТРИМАНИЙ", покупець оплачує поставлений товар на умовах відстрочення платежу з дати, вказаної в транспортній накладній, по платіжних днях в термін 60 календарних днів.

Підписуючи Договір, додаткові угоди і додатки до нього, сторони погодили, що покупець має право зменшити оплату (провести взаємозалік) сум, що належать постачальнику за поставлені товари на суми: неустойки, штрафів, пені, і інших видів штрафних санкцій за Договором, а також на суми вартості товарів, які підлягають поверненню/заміні постачальникові, наданих йому послуг, і на інші вартості суми, які повинні бути сплачені постачальником згідно Договору, доповненням і додатками до нього, шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог, на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України, за винятком випадків, коли це заборонено законодавством України. Залік зустрічних однорідних вимог проводиться покупцем в односторонньому порядку, автоматично, без підписання сторонами додаткових документів (заяв, угод, актів, протоколів, і тому подібне) (п. 6.5 Договору).

У пункті 8.5 Договору вказано, що за кожен випадок не поставки, недопоставки, прострочення поставки товару, згідно замовлення покупця, постачальник зобов'язується виплатити штраф у розмірі 10% від вартості товару, що був непоставлений, недопоставлений, або поставлений з простроченням. Під непоставкою сторони розуміють невиконання замовлення протягом 3 календарних днів, з дати поставки, що вказана в такому замовлені. Покупець має право негайно розірвати Договір у випадках, якщо постачальник не поставив товар по двох послідовних замовленнях покупця.

У відповідності до п. 2.1 Додатку "Послуги із стимулювання збуту товарів" до Договору покупець надає постачальникові, зокрема, але не обмежуючись, послуги з проведення постійної основної передпродажної підготовки товарів до реалізації, а саме: викладка і розміщення товару, своєчасна і якісна підготовка товарів до продажу, а також контроль за постійною їх наявністю в торгових залах, здійснення розфасовки товару і його оформлення (розклеювання стікерів і встановлення цінників). Щомісячна вартість послуги складає 5%, в т.ч. ПДВ, від грошових сум, перерахованих покупцем за поставлений товар, в тому числі й сум, що були проведені сторонами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, та від вартості товарів, що були повернені постачальнику. Обов'язок постачальника оплатити послугу виникає з 1-го числа місяця, наступного за тим, в якому надавалася послуга.

Згідно п. 1 Додатку №2 до Договору від 14.10.2013 р. розмір заборгованості, що постійно діє у покупця перед постачальником 0 грн. з ПДВ.

На виконання умов Договору постачальником було поставлено у період з 23.04.2013 р. по 21.03.2014 р. товар загальною вартістю 1 504 345,67 грн., а відповідачем поставлений товар оплачено частково, а саме - у розмірі 1 360 789,14 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого товару, у зв'язку з чим ТОВ "ПРОГРУП" вказує на існування заборгованості у ТОВ "Фудмаркет" у розмірі 143 556,53 грн.

Укладений сторонами Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи (видатковими накладними) підтверджується, а відповідачем не заперечується) здійснення продавцем поставки товару покупцю загальною вартістю 1 504 345,67 грн.

Представник позивача вказує, що відповідачем оплачено поставлений йому товар частково - у розмірі 1 360 789,14 грн.

Відповідач визнає заборгованість у розмірі 7 150,15 грн., щодо іншої частини заявленої до стягнення ТОВ "ПРОГРУП" заборгованості у розмірі 136 406,38 грн. - заперечує, вказує, що у зв'язку з порушенням постачальником умов Договору в частині призупинення поставок товару без попередження про це покупця за 7 календарних днів, ним було нараховано штраф у розмірі 129 910,84 грн., за рахунок якого на підставі п. 6.5 Договору було зменшено суму, яка підлягає оплаті постачальнику шляхом проведення взаємозаліку. Та керуючись п. 2.1 Додатку "Послуги із стимулювання збуту товарів" до Договору, згідно якого щомісячна вартість наданої покупцем постачальнику послуги складає 5%, в т.ч. ПДВ, від грошових сум, перерахованих покупцем за поставлений товар, в тому числі й сум, що були проведені сторонами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідачем було проведено взаємозалік грошових вимог у розмірі 5% від суми штрафу (129 910,84 грн.) та зменшено свою заборгованість на 6 495,54 грн.

Тобто, заперечення відповідача проти стягнення коштів у розмірі 136 406,38 грн. фактично зводяться до того, що ним було погашено дану заборгованість на підставі п. 6.5 Договору шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на наступне.

Сторонами у п. 6.5 Договору передбачено, що покупець має право зменшити оплату (провести взаємозалік) сум, що належать постачальнику шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог, на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України, за винятком випадків, коли це заборонено законодавством України.

З аналізу положень Глави 50 Цивільного кодексу України вбачається, що зарахування є одним із способів припинення зобов'язання однієї сторони перед іншою і відповідає критеріям, які ставляться до цивільно-правових угод (правочинів), а отже, відповідно до частини 1 статті 203 цього Кодексу його зміст не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Тобто, для припинення зобов'язань зарахуванням достатньо заяви однієї із сторін, яка має бути отримана іншою стороною. Отже, правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог вважається вчиненим в момент отримання контрагентом заяви про зарахування.

В силу пункту 5 частини 1 статті 602 Цивільного кодексу України, крім випадків, визначених у пунктах 1-4 цієї статті, не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог в інших випадках, встановлених договором або законом (п. 5 ч. 1 ст. 602 Цивільного кодексу України).

На думку суду, вимоги про стягнення штрафу і вимоги про сплату заборгованості хоч і мають однаковий грошовий характер, утім не підлягають зарахуванню, оскільки згідно ст.ст. 548, 549 Цивільного кодексу України встановленням (нарахуванням) штрафу забезпечується виконання основного зобов'язання, що свідчить про різні підстави виникнення обов'язку з сплати таких коштів та відмінний правовий характер таких платежів.

До того ж, сторонами у п. 4.9 Договору (з урахуванням Протоколу розбіжностей №1) передбачено, що постачальник має право зупиняти поставки товару згідно замовлення покупця, у випадках, якщо покупець не сплатив за раніше поставлений товар, письмово попередивши про це за 7 календарних днів.

Представник позивача в судовому засіданні вказував, що повідомив відповідача про зупинення поставок товару за Договором у зв'язку з наявністю заборгованості у ТОВ "Фудмаркет" з оплати вже поставленого товару, на підтвердження чого надав копії електронних листів на адресу працівників відповідача.

В той же час, представник відповідача вказує, що таке повідомлення (шляхом надсилання повідомлень не посадовим особам ТОВ "Фудмаркет" є неналежним повідомленням, а тому ТОВ "ПРОГРУП" не дотримано викладеної у п. 4.9 Договору умови, яка звільнила б відповідача від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань з поставки товару.

Однак, у п.12.2 Договору сторонами вбуло погоджено, що документи, що відправлені факсом, електронною поштою, чи по EDI, мають юридичну силу до моменту обміну їх оригіналами, породжують права та обов'язки для сторін, і можуть бути передані до суду в якості належних доказів.

З наведеного вбачається, що виставлений покупцем постачальнику штраф є видом цивільно-правової відповідальності за невиконання умов Договору, де судовій оцінці підлягає, зокрема, наявність підстав для застосування такого виду неустойки, факт невиконання чи неналежного виконання постачальником свого зобов'язання, належність та допустимість наданих позивачем доказів на підтвердження виконання передбаченої п. 4.9 Договору умови.

При цьому, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Таким чином, вимога про сплату штрафу не є, по-перше, основним зобов'язанням, по-друге, у даній справі - такі вимоги є оспорюваними (в той час як розмір грошового зобов'язання з оплати поставленого товару відповідачем не заперечується), що свідчить про неоднорідність грошових вимог сторін, а відтак вони не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку статті 601 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 1.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 р., згідно якого вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, й відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку статті 601 Цивільного кодексу України.

Оскільки, судом встановлено, що кошти у розмірі 129 910,84 грн. не можуть бути зараховані ТОВ "Фудмаркет" в рахунок погашення своєї заборгованості з оплати поставленого товару, то і проведення взаємозаліку 5% від суми штрафу, який був зарахований покупцем в якості оплати товару на підставі п. 6.5 Договору та п. 2.1 Додатку "Послуги із стимулювання збуту товарів", що становлять суму 6 495,54 грн., відповідачем також є неправомірним.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості з оплати поставки товарів за Договором у розмірі 143 556,53 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами у пункті 6.1 Договору (з урахуванням Додатку №2 до Договору) було погоджено, що покупець оплачує поставлений товар на умовах відстрочення платежу з дати, вказаної в транспортній накладній, по платіжних днях в термін 60 календарних днів.

На наявних в матеріалах справи видаткових накладних містяться відмітки відповідача, якими підтверджується отримання позивачем товару, поставленого у період з 23.04.2013 р. по 21.03.2014 р.

Отже, згідно з п. 6.1 Договору та п. 1 Додатку №2 до Договору від 14.10.2013 р. на дату розгляду даної справи покупець просточив виконання свого грошового зобов'язання з оплати поставленого йому товару.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 143 556,53 грн. за переданий йому товар. ТОВ "Фудмаркет" доказів на спростування вказаної заборгованості не надало.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов у повному обсязі та стягнути з ТОВ "Фудмаркет" на користь ТОВ "ПРОГРУП" заборгованість по оплаті поставленого товару за Договором у розмірі 143 556,53 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРУП" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 57; ідентифікаційний код 36387233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРУП" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-А; ідентифікаційний код 36716201) заборгованість у розмірі 143 556 (сто сорок три тисячі п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 53 коп. та судовий збір у розмірі 2 871 (дві тисячі вісімсот сімдесят один) грн. 14 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 06.10.2014 р.

Головуючий суддя Р.В. Бойко

Судді: В.П. Босий

А.М. Івченко