Рішення № 40886503, 09.10.2014, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/36434/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - - Шклярука Д.С.

при секретарі - - Коломоєць Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - Шоста Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту непроживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, про встановлення фактів неприйняття та прийняття спадщини, про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом, усунення від права на спадкування, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду із позовною заявою в якій уточнивши позовні вимоги 04.08.2014 року просить суд: 1) встановити факт не проживання спадкоємця за законом ОСОБА_4 разом з її чоловіком - спадкодавцем ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, на момент відкриття спадщини; 2) встановити факт неприйняття спадщини спадкоємцем за законом ОСОБА_4 після смерті її чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6; 3) встановити факт прийняття ОСОБА_3 всього складу спадщини у вигляді ? частки домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1, та автомобіля марки ВАЗ, модель 2115, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, що залишилися після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 її батька ОСОБА_5; 4) зобов'язати Шосту Дніпропетровську державну нотаріальну контору Дніпропетровської області внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВТМ № 594122, зареєстрованого в реєстрі за № 1-950 та посвідченого 25 жовтня 2013 року державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Кардовою Т.Г., шляхом видачі нового свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 (сім), що в цілому складається з: А-1 - житловий будинок, житловою площею 33.6 кв.м, В - гараж, Г - сарай, Д - убиральня, № 1-12,1 - споруди, мостіння, позивачці ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; 5) зобов'язати Шосту Дніпропетровську державну нотаріальну контору Дніпропетровської області внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВТМ № 594123, зареєстрованого в реєстрі за № 1-953 та посвідченого 25 жовтня 2013 року державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Карловою Т.Г., шляхом видачі нового свідоцтва про право на спадщину за законом на автомобіль марки ВАЗ, модель 2115, 2002 року випуску, кузов № НОМЕР_2, державний номерний знак (реєстраційний) НОМЕР_1, що зареєстрований Дніпропетровським ВРЕР-1 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 28.11.2009 року ОСОБА_3; 6) усунути від права на спадкування за законом ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5, як таку, що ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві та визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом, як за спадкоємцем першої черги, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 на спадкове майно: 1/2 частку домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1, що в цілому складається з: А-1 - житловий будинок, житловою площею 33,6 кв.м, В - гараж, Г - сарай, Д - убиральня, № 1-12,1 - споруди, мостіння; автомобіль марки ВАЗ, модель 2115, 2002 року випуску, кузов № НОМЕР_2, державний номерний знак (реєстраційний) НОМЕР_1, що зареєстрований Дніпропетровським ВРЕР-1 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 28.11.2009 року; усі судові витрати покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_3 зазначає, що її батько - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 57 років та вона, як дочка померлого є спадкоємцем першої черги за законом.

У межах строку визначеного ч. 1 ст. 1270 ЦК України вона подала до Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до виданого нотаріальною конторою свідоцтва про право на спадщину за законом, серії ВТМ № 594122, зареєстрованого в реєстрі за № 1-950 та посвідченого 25 жовтня 2013 року державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Кардовою Т.Г., спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_5. 1956 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, є вона в 1/2 частці - та дружина померлого - ОСОБА_4 в 1/2 частці.

Спадщина, на яку в зазначених частках видано свідоцтво складається з 1/2 частки домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1, що в цілому складається з: А-1 - житлового будинку, житловою площею 33,6 кв.м, В - гаражу, Г - сараю, Д - убиральні, № 1-12,1 - споруд, мостіння.

Зазначена частка домоволодіння належала померлому ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 22.06.2005 р. Шостою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за р. № 2-671; право власності зареєстровано 27.07.2005 року КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 9620036, в реєстровій книзі № 117 за реєстровим № 70а. Оцінка 1/2 частки домоволодіння - 67350,00 грн.

Згідно Витягу № 11580144 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, серія ЕАК № 644792, від 25.10.2013 р., наданого їй державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Карловою Т.Г., останньою, як державним реєстратором, 25.10.2013 р. здійснена державна реєстрація права приватної власності у розмірі 1/2 частки за нею на об'єкт нерухомого майна - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВТМ № 594123, зареєстрованого в реєстрі за № 1-953 та посвідченого 25 жовтня 2013 року державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Карловою Т.Г., спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_5 є вона в 1/2 частці та дружина - ОСОБА_4 в 1/2 частці.

Спадщина, на яку у вказаних частках видано свідоцтво серія ВТМ № 594123, складається з: автомобіля марки ВАЗ 2115, 2002 року випуску, номерний знак (реєстраційний) НОМЕР_1. Оцінка 1/2 частки автомобіля - 17985,00 грн.

Як зазначено в свідоцтвах про право на спадщину за законом, серії ВТМ, № 594122 та № 594123, зареєстрованих і посвідчених 25 жовтня 2013 року державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1, що не відповідає дійсності, оскільки зазначена особа до смерті її чоловіка ОСОБА_5 вже не проживала за цією адресою на протязі біля чотирьох років та вивезла з зазначеного будинку всі свої речі.

Отже, із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_4 до нотаріальної контори не зверталася у встановлений законом строк, а відтак не прийняла спадщину.

ОСОБА_4 на момент відкриття спадщини не проживала разом із спадкодавцем та факт неприйняття нею спадщини має юридичне значення і підлягає встановленню, оскільки від нього залежить виникнення, зміна та припинення її майнових прав та ОСОБА_4

Також підлягає встановленню факт прийняття всього складу спадщини ОСОБА_3, яка виконала всі передбачені законом дії для прийняття спадщини.

ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. До моменту смерті ОСОБА_5 його дружина ОСОБА_4 вже не проживала за адресою реєстрації на протязі біля чотирьох років, фактично припинила зі своїм чоловіком шлюбні стосунки, зі слів батька позивачки вела аморальний спосіб життя, зловживала спиртними напоями та вивезла з зазначеного будинку всі свої речі та частину речей ОСОБА_5 Після смерті ОСОБА_5 відповідачка також не проживала та не проживає за місцем реєстрації по теперішній час.

З огляду на вищенаведене до свідоцтв про право на спадщину за законом, серії ВТМ. № 594122 та № 594123, зареєстрованих і посвідчених 25 жовтня 2013 року державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори необхідно внести зміни шляхом вилучення інформації про ОСОБА_4, як спадкоємця та внесення інформації про ОСОБА_3, як єдиного спадкоємця на зазначене в свідоцтвах майно в цілому.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та просили пред'явлену заяву задовольнити у повному обсязі, посилалися на обставини викладені у позові.

Відповідач заперечень проти позову не надала, повідомлялася належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, причин не повідомила, свого представника до суду не направила, на підставі чого з урахуванням згоди позивача відповідно до ст. 224 ЦПК України, справа підлягає розглядові судом з ухваленням цього рішення заочно.

Суд, вислухавши пояснення позивача та її представника, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.

Позивачка є рідною донькою ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4, на ім'я ОСОБА_3, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтвом про одруження ОСОБА_10 і ОСОБА_3, серії НОМЕР_5, згідно з яким прізвище дружини після одруження - Макуріна; свідоцтвом про одруження ОСОБА_11 і ОСОБА_3, серії НОМЕР_6, згідно з яким прізвища чоловіка і дружини після одруження - ОСОБА_3; паспортом серії НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_3, копії яких наявні в матеріалах справи.

З 20 грудня 2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 (актовий запис № 1045), що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб.

За життя ОСОБА_5 набув у власність ? частку домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1, та яке складається з: А-1 - житлового будинку, житловою площею 33,6 кв.м, В - гаражу, Г - сараю, Д - убиральні, № 1-12,1 - споруд, мостіння.

Дане домоволодіння належало ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 22.06.2005 р. Шостою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 2-671.

Право власності на вказане нерухоме майно було зареєстроване за ОСОБА_5 27.07.2005 року Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 9620036, в реєстровій книзі № 117 за реєстровим № 70а.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6, та після його смерті відкрилася спадщина на належне йому рухоме та нерухоме майно, а саме на вищевказану частку у домоволодінні та на автомобіль марки ВАЗ 2115, 2002 року випуску, номерний знак (реєстраційний) НОМЕР_1, що був зареєстрований за ним на праві власності.

У встановлений законом строк позивачка звернулася до Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою від 12.03.2013 року про прийняття спадщини.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, серія ВТМ № 594122, зареєстрованого в реєстрі за № 1-950 та виданого 25 жовтня 2013 року державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Кардовою Т.Г., спадкоємцями зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, є його дочка ОСОБА_3 в 1/2 частці, та його дружина ОСОБА_4 в 1/2 частці. Спадщина на яку позивачці було видано вказане свідоцтво складається з 1/4 частки спірного домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1. Свідоцтво про право на спадщину на ? частку вказаного домоволодіння видано не було.

25.10.2013 року державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Кардовою Т.Г. позивачці було видано друге свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частку автомобіля ВАЗ 2115, 2002 року випуску, номерний знак (реєстраційний) НОМЕР_1.

Свідоцтва про право на спадщину на іншу ?? частку автомобіля видано не було.

При цьому, як видно з матеріалів спадкової справи № 150/2013 заведеної Шостою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою відповідачка упродовж встановленого законом строку до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка не зверталася. За життя ОСОБА_5 заповіту не складав.

Будучи допитаною у судовому засіданні в якості свідка позивачка ОСОБА_3, а також свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, підтвердили, що ОСОБА_3 не проживала останні декілька років із ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1, до моменту його смерті оскільки фактично за декілька років до його смерті вони припинили подружні стосунки і їхня сім'я розпалася. Про ОСОБА_5 піклувалася його донька ОСОБА_3, надавала йому допомогу, здійснювала догляд, забезпечувала продуктами харчування та допомагала у побуті, проживала із батьком. Натомість, ОСОБА_4 допускала нечемну поведінку стосовно ОСОБА_5, неодноразово, протиправно, вже фактично не проживаючи із останнім, проникала у будинок і вивозила із домоволодіння ОСОБА_5, поки той був у лікарні, речі, що представляли хоч будь-яку матеріальну цінність. Відповідачка ухилялася від надання допомоги чоловікові, який через похилий вік і наявність тяжких захворювань був у безпорадному стані. На момент смерті ОСОБА_5 - ОСОБА_4 не проживала із ним та за декілька років до його смерті взагалі не переймалася його долею.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як зазначено у свідоцтвах про право на спадщину за законом, серії ВТМ, № 594122 та № 594123, зареєстрованих і посвідчених 25 жовтня 2013 року державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1, що не відповідає дійсності, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що на момент відкриття спадщини вона із ОСОБА_5 не проживала та вивезла з зазначеного будинку свої речі.

Відповідно до ч.1,3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до 4.1,2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 постійно із ним проживала, здійснювала догляд за ним, а також доглядала і користувалася спадковим майном.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Відповідно до ст. З Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Отже, наявність реєстрації особи за певною адресою, не є тотожним проживанню цієї особи за адресою реєстрації, в той час, як ст.1268 ЦК України нерозривно пов'язує факт прийняття спадщини з фактом постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується наявною у справі копією домової книги, але до моменту смерті ОСОБА_5 його дружина ОСОБА_4 вже не проживала за адресою реєстрації на протязі декількох років та фактично припинила зі своїм чоловіком шлюбні стосунки. Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили, що відповідачка декілька років назад, приблизно у 2010 році, вивезла усі свої речі з будинку та більше ніхто з сусідів не бачив, щоб вона там з'являлася для постійного або тимчасового проживання. Після смерті ОСОБА_5 відповідачка також не проживала та не проживає за місцем реєстрації по теперішній час.

Відповідно до ч.1,2 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, крім того, право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Також ст. 16 ЦК України визначений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів прав судом, який не с вичерпним.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, зокрема, в судовому засіданні з досліджених доказів знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_4 не проживала разом з чоловіком - спадкодавцем ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, на момент відкриття спадщини, після його смерті у встановлений законом строк не звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини, отже, в силу ст. 1272 ЦК України вважається такою, що не прийняла спадщину. Окрім того, відповідачка ухилялася від надання допомоги чоловікові, який через похилий вік і наявність тяжких захворювань був у безпорадному стані, не проживала із ним та за декілька років до його смерті взагалі не переймалася його долею.

Також, в судовому засіданні належними допустимими та достатніми доказами підтверджено, що рідна донька спадкодавця - ОСОБА_3 фактично опікувалася спадковим майном у виді ? частки домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1, та автомобілем марки ВАЗ, модель 2115, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, що залишилися після смерті її батька ОСОБА_5 Разом із тим, в судовому засіданні не встановлено поважних причини, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для ОСОБА_4 саме на вчинення дій із прийняття спадщини після смерті чоловіка, але таких дій вона не вчинила.

За таких обставин, суд вважає можливим частково задовольнити позовні вимоги позивачки, усунути від права на спадкування за законом ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5, як таку, що ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві знаючи про його хворобливий і безпорадній стан, і визнати за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно спіну - 1/4 частку домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 (на яку свідоцтво про право на спадщину видано не було після смерті ОСОБА_5.), а також на ? частку автомобіля марки ВАЗ, модель 2115, 2002 року випуску, кузов № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1 (на яку також свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 видано не було), в порядку спадкування за законом, як за спадкоємцем першої черги, після смерті її батька ОСОБА_5 померлого, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Оскільки позивачка вже отримала в Шостій Дніпропетровській державній нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частку спірного домоволодіння та на ? частку спірного автомобіля, додаткового захисту її право власності на вказані частки майна не потребує, оскільки ніким не оспорюється та не порушується, у зв'язку з чим, для визнання за позивачкою права власності на спадкове майно в цілому немає підстав.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61,88, 208, 209, 212, 213, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Встановити факт неприйняття спадщини спадкоємцем за законом ОСОБА_4 після смерті її чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6.

Усунути ОСОБА_4 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) право власності на 1/4 частку домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1, та яке складається з: А-1 - житлового будинку, житловою площею 33,6 кв.м, В - гаражу, Г - сараю, Д - убиральні, № 1-12,1 - споруд, мостіння, в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) право власності на ? частку автомобіля марки «ВАЗ», модель 2115, 2002 року випуску, кузов № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, що зареєстрований Дніпропетровським ВРЕР-1 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 28.11.2009 року, в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору в розмірі 853,35 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Д.С. Шклярук