Вирок № 40885169, 13.10.2014, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1653/14-к

Провадження № 1-кп/443/149/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 року м.Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сидорака Б.Г.

з участю секретаря Оленич І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Жидачеві обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні №12014140390000045 стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 з повною середньою освітою, громадянина України, українця, неодруженого, тимчасово не працюючого, такого, що має судимості,-

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

обвинувачення - прокурора Воронки Р.І..,

захисту - обвинуваченого ОСОБА_1

захисника-адвоката ОСОБА_2, -

встановив:

18.03.2014 року, близько 14 год. 00 хв., обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні залізничного вокзалу ст.Ходорів ДТГО «Львівська залізниця», що у м.Ходорів Львівської області, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, маючи намір на вчинення дій у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, незаконно збув ОСОБА_3 за гроші в сумі 120 грн. блістер, всередині якого знаходилась частина таблетки «Субітекс» білого кольору, яку ОСОБА_3 в подальшому добровільно видав співробітникам міліції в присутності понятих.

Згідно висновку експерта №3/243 від 15.04.2014р. НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області у фрагментах речовини неправильної геометричної форми білого кольору, що знаходиться у фрагменті блістера, виявлено бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса бупренорфіну становить 0,0009 грам.

30.05.2014 року, близько 15 год. 50 хв., ОСОБА_1 біля пішохідного мосту через залізничні колії по ст. Ходорів ДТГО «Львівська залізниця», що у м. Ходорові, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, маючи намір на вчинення дій у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, повторно, незаконно збув ОСОБА_4 за гроші в сумі 500 грн. блістер, всередині якого знаходилась таблетка «Субітекс» білого кольору, яку ОСОБА_4 одразу після придбання добровільно видав співробітникам міліції в присутності понятих.

Згідно висновку експерта № 405 від 12.06.2014р. НДЕКЦ при УМВС України на Львівській залізниці у фрагментах таблетки білого кольору, що знаходиться у фрагменті блістера, виявлено бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса бупренорфіну становить 0,008 грам.

24.06.2014 року близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_1, перебуваючи біля пішохідного мосту через залізничні колії по ст. Ходорів ДТГО «Львівська залізниця», що у м. Ходорові, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, маючи намір на вчинення дій у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, повторно, незаконно збув ОСОБА_4 за гроші в сумі 300 грн. згорток блістеру, всередині якого знаходилась частина таблетки «Субітекс» білого кольору, яку ОСОБА_4 одразу після придбання добровільно видав співробітникам міліції в присутності понятих.

Згідно висновку експерта № 463 від 07.07.2014р. НДЕКЦ при УМВС України на Львівській залізниці у фрагменті таблетки білого кольору, що був наданий на дослідження, виявлено бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса бупренорфіну становить 0,0015 грам.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового розслідування по даних епізодах за ч.2 ст.307 КК України - незаконний збут наркотичних засобів в місцях масового перебування громадян, вчинений повторно.

Під час судового розгляду 13 жовтня 2014 року між між старшим прокурором прокуратури Львівської області Воронка Р.І., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №1201414039000045, та обвинуваченим ОСОБА_1, його захисником ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до умов угоди обвинувачений у кримінальному провадженні №12014140390000045 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, в угоді викладено формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.2 ст.307 КК України. Визначено обставини, що пом'якшують покарання, якими є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, його стан здоров"я, наявність утриманців - хворого батька, що потребує стороннього догляду, та неповнолітньої дочки, на утримання якої він сплачує аліменти, що дає підстави вважати названі обставини такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і з врахуванням особи винного, котрий вперше притягується до кримінальної відповідальності та позитивно характеризується, призначити покарання з застосуванням ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, що встановлена в санкції статті за цей злочин. Також, сторонами угоди обґрунтовано та визначено узгоджене покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинений злочин за ч.2 ст.307 КК України - із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5(п"ять) років без конфіскації майна в силу ст.77 КК України та на підставі ст.75 КК України, звільнити від відбування основного покарання з випробуванням із іспитовим строком на 2 роки та із застосуванням ст.76 КК України. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України.

У судовому засіданні прокурор Воронка Р.І. просив затвердити угоду про визнання винуватості від 13.10.2014 року, укладену у суді між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 .

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 просили суд затвердити угоду про визнання винуватості від 13.10.2014 року між прокурором та обвинуваченим.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що він цілком розуміє зачитані йому у судовому засіданні права, передбачені ч.4 ст.474 КПК України та наслідки укладення та затвердження такої угоди, передбачені ст.473 КПК України, розуміє характер обвинувачення та вид покарання, який буде відносно нього застосований та інші умови угоди.

Суд приходить до висновку, що указану угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою належить затвердити з наступних підстав.

Як вбачається із ст.468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод: угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Як указано у ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою може бути укладена у провадженні щодо... тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним та суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися у будь - який момент після повідомлення особі про підозру до виходу до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Статтею 474 КПК України передбачено, що якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій та переходить до розгляду угоди.

Суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, дослідивши вище указану укладену між прокурором та обвинуваченим угоду про визнання винуватості від 13.10.2014 року, у судовому засіданні переконався, що укладена сторонам угода відповідає вимогам закону та КПК України, є добровільною, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що були передбачені в угоді, обвинувачена цілком розуміє зміст та наслідки укладення та затвердження такої угоди, передбачені ст.474 КПК України, характер обвинувачення відносно якого вона визнає себе винуватою, вид покарання та інші заходи , які будуть застосовані судом. Суд вважає, що указана угода підлягає затвердженню судом.

Судом не встановлено обставин, передбачених ч.7 ст.474 КПК України для відмови у затвердженні указаної угоди про визнання винуватості, узгоджене сторонами покарання відповідає вимогам ст.65 КК України .

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.307 КК України як незаконний збут наркотичних засобів в місцях масового перебування громадян, вчинений повторно.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд вважає, що він може бути виправлений без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст.ст.75,76 КК України, тому, що він вважається таким, що не має судимості та позитивно характеризується за місцем проживання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, його стан здоров"я, наявність утриманців - хворого батька, що потребує стороннього догляду, та неповнолітньої дочки, на утримання якої він сплачує аліменти, що дає підстави вважати названі обставини такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і з врахуванням особи винного, призначити покарання з застосуванням ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, що встановлена в санкції статті за цей злочин та не призначати йому додаткового покарання у виді конфіскації всього належного йому майна відповідно до ст.77 КК України.

Обтяжуючих покарання ОСОБА_1 обставин суд не вбачає.

На підставі ч.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому після припинення дії цього запобіжного заходу.

Речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

Судові витрати за проведення судових експертиз на підставі ч.2 ст.122 КПК України, відповідно до якої залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються експертним установам з Державного бюджету України, віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8,124,129 Конституції України, ст.ст.2,7,8,22,26,314,369,370-374, 469, 472-475 КПК України, суд -

засудив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 13 жовтня 2014 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання, із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п"ять) років, без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі п.2,3 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки: протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Строк покарання ОСОБА_1 по даному вироку рахувати з дня проголошення вироку суду, тобто з 13 жовтня 2014 року.

Зарахувати у термін відбування покарання строк перебування ОСОБА_1 під вартою у період з 24.06.2014 року до 07.08.2014 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити заставу.

Після набрання вироком законної сили кошти в сумі 24 360(двадцять чотири тисячі триста шістдесять) грн., які внесені на депозитний рахунок суду №37313005000789, банк ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 26306742, одержувач - ТУ ДСА у Львівській області, як застава за ОСОБА_1 - повернути застоводавцю - ОСОБА_7.

Речові докази, долучені до матеріалів кримінального провадження:

- полімерний пакет експертної служби із наркотичною речовиною "Бупренорфін" загальною масою 0,008 грама, який зберігається в камері зберігання речових доказів УМВСУ на Львівській залізниці- знищити;

- полімерний пакет експертної служби із наркотичною речовиною "Бупренорфін" загальною масою 0,008 грама, який зберігається в камері зберігання речових доказів УМВСУ на Львівській залізниці- знищити;

- полімерний пакет експертної служби із наркотичною речовиною "Бупренорфін" загальною масою 0,0015 грама, який зберігається в камері зберігання речових доказів УМВСУ на Львівській залізниці- знищити;

- одноразовий медичний шпиц, ємкістю 5мл , голку із захиним ковпачком та флакон пластиковий білого кольору, які зберігаються в камері зберігання речових доказів УМВСУ на Львівській залізниці- знищити;

- п"ять пар гумових медичних рукавиць, які зберігаються в камері зберігання речових доказів УМВСУ на Львівській залізниці - знищити;

- два листки фільтрувального паперу із зразками змивів з обох рук гр.ОСОБА_1 та один листок із попередньо нанесеним зразком спецыальної хімічної речовини "Промінь"- знищити;

- комп"ютерний диск DVD + R виробник LG . оперативна пам"ять 4,7 Gb, на якому наявний відеозапис з огляду місця події від 24.06.2014 року на ст. Ходорів та відео огляду грошових купюр від 24.06.2014 року - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон марки"Nokia" моделі 113 та сім-картку оператора "Life" НОМЕР_1 -повернути ОСОБА_1 , як законному власнику.

Судові витрати за проведення судових експертиз - віднести на рахунок держави.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду, який затвердив дану угоду, з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Також, роз'яснити, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку, з урахуванням вимог ст.394 КПК України, через Жидачівський районний суд Львівської області у апеляційний суд Львівської області.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Головуючий-суддя_________

1313.10.2014